19 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/4867/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р. (суддя: Турова О.М.) в адміністративній справі №160/4867/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046350009038 від 16 лютого 2022 р. про відмову їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити їй з 09 лютого 2022 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. № 1-р/2020.
В обґрунтування позову зазначала, що станом на час звернення до пенсійного органу їй виповнилось 50 років, тому вона мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. № 213-VІІІ. Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган застосовує норми, що суперечать рішенню Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. № 1-р/2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046350009038 від 16 лютого 2022 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 09 лютого 2022 р. на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». В задоволенні решти позовних вимог
відмовив.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, який зазначає про порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
На думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин приписів пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 213-VІІІ від 02 березня 2015 р., що суперечить приписам статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також безпідставним є визначення зобов'язання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 призначення пенсії за Списком №2. Із заявою про призначення пенсії вона звернулася за місцем проживання до Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому саме ним повинно бути здійснено їй відповідне призначення пенсії.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 лютого 2022р. ОСОБА_1 досягнувши віку 50 років звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 . За результатами розгляду заяви управлінням прийнято рішення № 046350009038 від 16 лютого 2022 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку із недосягненням нею пенсійного віку, встановленого частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що правила призначення пенсій за Списком №2 регламентуються одночасно двома правовими нормами, а саме пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону №213-VIII та статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Конституційним Судом України 23 січня 2020 р. прийнято рішення №1-р/2020 щодо неконституційності, зокрема положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону №213-VIII, водночас приписи статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» даним рішенням не охоплювалися та залишилися в силі. Враховуючи, що національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2, наявні підстави для застосування норми найбільш сприятливої для позивача, а саме пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Також суд вказав, що здійснити призначення позивачці пенсії за Списком №2 слід саме Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки йому була передана на розгляд її заява за принципом екстериторіальності, і саме ним винесено відносно неї протиправне рішення.
Колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону - за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші.
Частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивача на призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).
Викладене свідчить, що ОСОБА_1 , досягнувши станом на час звернення з заявою (09 лютого 2022 р.) віку 50 років, та маючи, як вказано в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №046350009038 від 16 лютого 2022 р., стаж роботи 32 роки 8 місяців 12 днів, із них пільговий стаж - 20 років 11 місяців 28 днів, набула право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, в зв'язку із чим висновки суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування даного рішення є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають правовим висновкам Верховного Суду.
Також суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області були порушені права ОСОБА_1 на призначення пенсії за Списком №2, то саме ним і повинно бути їх відновлено. Крім того з 1 квітня 2021 р. органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій, як це передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 р. в адміністративній справі №160/4867/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 жовтня 2022 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук