ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/13867/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Керівника Державної організації «Комбінат «Прогрес» Рубана Сергія Володимировича Державного резерву України до Рахункової палати про визнання протиправними дій, визнання недійсними та скасування пунктів Звіту та Рішення від 26.02.2019 №4-4,
Керівник Державної організації «Комбінат «Прогрес» Державного резерву України Рубан Сергій Володимирович звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Рахункової палати (далі - відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними та необґрунтованими висновків відповідача щодо встановлення порушень та кваліфікації порушень при складенні Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву, затвердженого рішенням від 26.02.2019 №4-4 та рішення «Про затвердження Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву» від 26.02.2019 №4-4 за 2017-2018 рік», викладених в пункті 2.2 Звіту та пункті 3 Рішення, що здійснені відносно Державної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України та її посадових осіб;
- визнання недійсним та скасування пункту 2.2 Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву, затвердженого рішенням від 26.02.2019 №4-4 в частині висновків, що стосуються Державної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України та її посадових осіб, викладених на сторінках 12-13 Звіту;
- визнання недійсним та скасування пункту 3 рішення від 26.02.2019 №4-4 в частині висновків, що стосуються Державної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України та її посадових осіб, викладених на сторінці 2 рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.05.2019 отримав рішення Рахункової палати «Про затвердження Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву» від 26.02.2019 №4-4 за 2017-2018 рік, в пункті 3 якого вказано на порушеннях у вигляді отримання безкоштовних послуг Держрезервом України від позивача у вигляді охорони будівлі, у якій розташований апарат Держрезерву України, що свідчить про спричинення тяжких наслідків державним інтересам та завдання матеріальної шкоди ДО Комбінат «Прогрес», тримавши неправомірну вигоду у формі безоплатних послуг на загальну суму 1 096,7 тис грн, та неправомірну вигоду у формі безоплатних послуг службового автомобіля марки Toyota Camry (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та водія у 62 випадках у 2017-2018 роках на суму133,7 тис грн, що свідчить про ознаки спричинення істотної шкоди державним інтересам та завданням матеріальної шкоди ДО Комбінат «Прогрес».
Окрім того в пункті 2.2 Звіту зазначено, що керівником Комбінату не лише не вжито заходів для недопущення зазначених правопорушень, а й створювалися сприятливі умови для їх вчинення, що може вказувати на наявність ознак кримінального правопорушення щодо зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, що у свою чергу завдало істотної шкоди державі.
За розрахунками аудиторів Держрезервом отримано безоплатних послуг на суму 1 230,4 тис грн від ДО Комбінат «Прогрес».
З такими висновками позивач не погоджується, зазначає, що наведена інформація є необґрунтованою, неправдивою та не підтвердженою. Зазначає, що відповідач не взяв до уваги документальні докази, які підтверджують, що послуги з охорони адмінбудівлі, у якій розташовано Держрезерв, надавалися ДО Комбінат «Прогрес» на підставі наказу Держрезерву України від 29.07.2010 №280, автомобіль, який є власністю держави (належить Держрезерву України), надавався для відряджень відповідно до наказів ДО Комбінат «Прогрес» на підставі листів-розпоряджень Держрезерву України. Кошти на послуги з охорони адмінбудівлі та використання автомобіля закладалися та перераховувалися на початку кожного року на рахунки ДО Комбінат «Прогрес» в рамках цільового призначення коштів за КПКВК 1203020, у зв'язку з чим не можуть вважатися матеріальними збитками або шкодою.
Такі обставини на думку відповідача умисно не взяті відповідачем до уваги з метою фабрикування проти позивача, як посадової особи, безпідставних звинувачень.
Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Відповідачем 27 жовтня 2020 року подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог Рахункова палата заперечує, зазначає, що стосовно позивача проведено аудит ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву, за результатами якого відповідним рішенням затверджено Звіт, які не породжують для позивача жодних правових наслідків, оскільки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, якими встановлюється відповідальність за виявлені порушення, не призводять до настання правових наслідків, не мають резолютивного характеру, є рекомендаційними.
Також відповідач звертає увагу, що Рахункова палата у прийнятих за результатами контрольних заходів рішеннях викладає винятково власну оцінку щодо предмету контролю, яка можу бути врахована, а може і не врахована при реалізації об'єктами контролю їх повноважень та здійснення відповідних заходів.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наявних у справі матеріалів.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що 26 лютого 2019 року Рахунковою палатою прийнято рішення №4-4 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву».
В пункті 3 мотивувальної частини рішення (який оскаржується позивачем) стосовно виявлених порушень, допущених посадовими особами, зокрема, Держрезерву, зазначено, що: Держрезервом незаконно отримано безоплатних послуг на суму 1 230,4 тис грн від Державної організації «Комбінат «Прогрес», яка належить до сфери його управління та утримується за кошти державного бюджету, а саме: всупереч забороні, встановленій Законом України «Про запобігання корупції» (стаття 54) Держрезерв одержав від юридичної особи (ДО «Комбінат «Прогрес») неправомірну вигоду у формі безоплатних послуг на загальну суму 1 096,7 тис грн (у 2017 році - 682,9 тис грн, у 2018 році - 413,8 тис грн) з охорони будівлі, в якій розташовано апарат Держрезерву, що свідчить про ознаки спричинення тяжких наслідків державним інтересам та завдання матеріальної шкоди ДО «Комбінат «Прогрес». Встановлені факти мають ознаки кримінального правопорушення в частині зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави; всупереч забороні, встановленій Законом України «Про запобігання корупції» (стаття 54) Держрезерв одержав від юридичної особи (ДО Комбінат «Прогрес») неправомірну вигоду у формі безоплатних послуг, а саме: послуг службового автомобіля Toyota Camry (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та водія, у 62 випадках (у 2017 році - 27, у 2018 році - 35), за розрахунками Рахункової палати, на суму 133,7 тис грн що свідчить про ознаки спричинення істотної шкоди державним інтересам та завдання матеріальної шкоди ДО «Комбінат «Прогрес». Встановлені факти мають ознаки кримінального правопорушення в частині зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави.
Такі ж висновки в зазначеній частині викладені також у Звіті про результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву.
В резолютивній частині зазначеного рішення стосовно Держрезерву та ДО Комбінат «Прогрес» зобов'язано вжити заходів для усунення порушень статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» в частині одержання безоплатних послуг з використання службового автомобіля марки Toyota Camry (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та послуг з охорони будівлі, в якій розташовано апарат Держрезерву.
Із висновками Звіту у відповідній частині та рішенням Рахункової палати від 26.02.2019 №4-4 позивач не погоджується, що зумовило його звернення до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, у межах обґрунтувань позивача, суд виходить з того, що приписами частин першої-другої статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об'єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об'єкти.
Статтею 7 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що об'єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб'єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Рахункову палату» член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).
У звіті щодо фінансового аудиту та аудиту ефективності обов'язково наводяться висновки за критеріями, встановленими відповідно частинами третьою та четвертою статті 4 цього Закону.
Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об'єкта контролю. У п'ятиденний строк об'єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід'ємними частинами.
Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об'єкту контролю.
З матеріалів даної справи №640/13867/19 не вбачається, що позивачем подавалися заперечення на Звіт, та що такі зауваження розглядалися у встановленому законом порядку.
Разом з тим, на думку суду відповідач у відзиві на позовну заяву обґрунтовано вказав, що рішення Рахункової палати містять саме рекомендації (пропозиції), не мають примусу та не призводять до настання юридичних наслідків.
У цьому зв'язку суд зазначає, що відповідно до статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» рішення надсилаються об'єкту контролю для розгляду та вжиття заходів, що свідчить про те, що сам по собі Звіт як документ, що видається суб'єктом владних повноважень, а також і рішення Рахункової палати України від 26.02.2019 №4-4 у відповідних пунктах, які оскаржує позивач, не порушують прав та законних інтересів останнього.
Також суд зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку, чого позивачем в межах спірних правовідносин не доведено.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 26.06.2018 у справі №802/1064/17-а, від 03.07.2018 у справі №826/16634/16, від 12.09.2019 у справі №826/18573/14, від 31.10.2019 у справі №826/4802/17, від 07.11.2019 у справі №826/1647/16.
Стосовно обставин встановлення проведеним аудитом фактів, що можуть мати ознаки кримінального правопорушення в частині зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави, суд зазначає, що у Звіті та в оскаржуваному рішенні відповідач за результатами проведеного контрольного заходу виклав винятково власну оцінку щодо предмету контролю (аудиту), яка може бути врахована, а може бути і не врахована під час реалізації об'єктами контролю їх повноважень та здійснення ними відповідних заходів.
Така власна оцінка не породжує для відповідача жодних правових наслідків, а може бути лише підставою для вчинення відповідачем подальших дій, заходів, прийняття інших рішень, які, можливо, впливатимуть на права та законні інтереси позивача.
Таким чином, доводи позивача, покладені в основу позовної заяви, є необґрунтованими, не пов'язані із реальним порушенням його прав та законних інтересів, у зв'язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Керівника Державної організації «Комбінат «Прогрес» Державного резерву України Рубана Сергія Володимировича до Рахункової палати про визнання протиправними дій, визнання недійсними та скасування пунктів Звіту та Рішення від 26.02.2019 №4-4 - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Керівник Державної організації «Комбінат «Прогрес» Державного резерву України Рубан Сергій Володимирович, адреса: 03126, м. Київ, бул. В.є Гавела, 24, код ЄДРПОУ 14373207, тел. 044-497-30-68.
Відповідач: Рахункова палата, адреса: 01601, м. Київ, вул. Коцюбинського, будинок 7, код ЄДРПОУ 00013540, тел.+0442349565.
Суддя В.І. Келеберда