21 жовтня 2022 року справа № 580/3625/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” (далі - товариство, позивач) подало позов до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - міжрегіональне управління, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 року № 313/33000703, № 316/33000703, № 319/33000703, № 325/33000703, № 331/33000703, № 333/33000703, № 334/33000703, № 335/33000703, № 336/33000703, № 337/33000703.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що спірні рішенні є протиправними, адже несвоєчасне передання товариством до реєстру щоденних даних обігу пального відбулося через обмеження роботи електронних програмних сервісів/продуктів, що виключає можливість застосування штрафних санкцій.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені)
13.09.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що позивачем як розпорядником акцизного складу не забезпечено своєчасне подання до територіального органу ДПС електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг пального, чим порушено п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.09.2021 № 6860-п здійснено фактичні перевірки діяльності позивача за місцем провадження господарської діяльності - розташування АЗС за адресами: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Базова, 18; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94-А; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11-А; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90; Одеська обл., Любашівський р-н, с. Демидівка, автомобільна дорога Санкт-Петербург-Київ-Одеса, 1520 км.; Одеська обл., Ширяївський р-н, автомобільна дорога Київ-Одеса, 371 км.+200 м.; Одеська обл., Біляївський р-н, автомобільна дорога Київ-Одеса, 452 км.+800 м.; м. Одеса, шосе Київське, 12/1; м. Одеса, вул. Стовпова, 85/1; Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Ангарська, 2.
За наслідками фактичних перевірок ГУ ДПС в Одеській області складені акти від 29.09.2021 № 21387/15-32-09-03-24/38305367, від 29.09.2021 № 21386/15-32-09-03-24/38305367, від 29.09.2021 № 21388/15-32-09-03-24/38305367, від 29.09.2021 № 21390/15-32-09-03-24/38305367, від 30.09.2021 № 21422/15-32-09-03-12, від 30.09.2021 № 21423/15-32-09-03-12, від 30.09.2021 № 21425/15-32-09-03-12, від 30.09.2021 № 21429/15-32-09-03-12, від 30.09.2021 № 21428/15-32-09-03-12, від 30.09.2021 № 21426/15-32-09-03-12, в яких зафіксовано факти порушення позивачем вимог підп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5, 6, 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 № 891, а саме: несвоєчасно подані до реєстру дані з витратомірів лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу.
На підставі зазначених актів перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 № 316/33000703 на суму штрафних санкцій 8000,00 грн, № 319/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 313/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 336/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 333/3300070 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 331/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 335/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 337/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 334/33000703 на суму штрафних санкцій 7000,00 грн, № 325/33000703 на суму штрафних санкцій 6000,00 грн.
Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач за захистом своїх прав звернуся в суд з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 224.1 статті 224 ПК України визначено, що контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
За змістом вказаних приписів до повноважень податкових органів як контролюючих органів належить застосування штрафних санкцій у разі порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів, зокрема, пального.
На підставі підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Щодо виявлених порушень, суд зазначає таке.
Згідно з підп.14.1.6 “б” п. 14.6 ст. 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац 10 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів (далі - Порядок № 891).
Відповідно до п. 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:
1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);
2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;
3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;
4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;
5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:
обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;
добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);
6) інформацію про осіб (прізвище, ім'я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;
7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);
8) інформацію про такі ознаки акцизного складу:
акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу;
акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;
9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;
10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.
Відповідно до п. 6 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України.
Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 °С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів.
У разі виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше ніж 20 календарних днів підряд (для акцизних складів, що є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше ніж 15 календарних днів підряд) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Розпорядники акцизних складів, на яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), не подають відомості про рівнеміри, обсяг залишку пального та обсяг отриманого пального.
У разі реалізації пального кінцевому споживачеві за готівку, розрахунки за яке проводяться через реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок розпорядника акцизного складу), за талонами або відомостями зведені облікові дані для формування електронного документа, зазначеного у підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, в частині обсягу відпуску (відвантаження) пального за добу можуть складатися на підставі показників фіскальних звітів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій та передаються до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами зв'язку, у разі, коли в таких фіскальних звітах міститься інформація про відпуск пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
Коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпункті 7 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів у разі допущення помилок в електронних документах для наповнення Реєстру, відправлених до Реєстру, протягом трьох календарних днів починаючи з дати виявлення таких помилок.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня.
Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.
Держатель Реєстру не приймає електронних документів для наповнення Реєстру / коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру у випадках порушення вимог щодо формування, заповнення та надсилання таких електронних документів, передбачених цим Порядком.
Електронні документи для наповнення Реєстру формуються розпорядниками акцизних складів за місцем розташування акцизного складу у такому порядку:
1) інформація, зазначена в підпунктах 1-4, 6-10 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру інформацією про відповідальних осіб розпорядників акцизних складів шляхом ручного вводу даних;
2) інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру:
автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;
відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
За приписами пункту 1281.3 статті 1281 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000,00 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Отже вказаними приписами встановлено обов'язок розпорядників акцизних складів щоденно (крім днів, коли акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби у вигляді довідки та подавати її в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. У разі порушення встановленого обов'язку до розпорядника акцизного складу застосовується штраф у розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.
Суд встановив, що згідно з актом від 29.09.2021 № 21387/15-32-09-03-24/38305367 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 28.06.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 01.05.2021, 29.04.2021, 08.02.2021, 18.12.2020. Звіт за 26.05.2021 не поданий.
Згідно з актом від 29.09.2021 № 21386/15-32-09-03-24/38305367 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021. Звіт за 26.05.2021 не поданий.
Згідно з актом від 29.09.2021 № 21388/15-32-09-03-24/38305367 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021. Звіт за 26.05.2021 не поданий.
Згідно з актом від 29.09.2021 № 21390/15-32-09-03-24/38305367 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021. Звіт за 26.05.2021 не поданий.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21422/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21423/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21425/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21429/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21428/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Згідно з актом від 30.09.2021 № 21426/15-32-09-03-12 позивач, як розпорядник акцизного складу не забезпечив своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпустки) та залишків палива на акцизному складі пального за 18.12.2020, 08.02.2021, 29.04.2021, 01.05.2021, 21.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021.
Вказане свідчить, що позивачем допущено порушення строків подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, тому штрафні санкції, встановлені пунктом 1281.3 статті 1281 ПК України, застосовані до позивача на законних підставах.
Суд не погоджується з доводами позивача про відсутність порушення щодо несвоєчасного подання електронних звітів з огляду на перебої мережі Інтернет як на причину несвоєчасної передачі даних до реєстрів ДПС засобами програмного забезпечення “М.Е.Doc” через мережевий сервер ТОВ “Сокар Енерджі України”, з огляду на таке.
Згідно з п. 42-1.2 ст. 42 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Відповідно до п. 421.5. розділу II “Адміністрування податків, зборів, платежів” ПК України платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв'язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.
Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку, здійснюється через електронний кабінет.
Водночас пунктом 40.1. розділу II “Адміністрування податків, зборів, платежів” ПК України передбачено, що цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи. У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Отже при поданні електронних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі підлягають застосуванню норми ПК України, якими визначено спеціальний порядок адміністрування, визначений в розділі “Акцизний податок”, тобто дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (абзац 5 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України).
Згідно пункту 421.6. ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.
За змістом п. 109.1. ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Тобто вина як умова притягнення до відповідальності у вигляді штрафу є складовою змісту податкового правопорушення лише у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно п. 42-1.10 ст. 42 ПК України у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Отже лише технічні або методологічні помилки чи технічні збої у роботі електронного кабінету, допущені з вини центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків подання електронних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу.
Як свідчить лист ТОВ “Астелнет” № 1207/1 від 12.07.2021 перебої з наданням інтернету 09.02.2021, 30.04.2021, 02.05.2021, 22.05.2021 виникли у зв'язку з зависанням активного обладнання, ймовірно через значні стрибки напруги та незадовільну якість параметрів електроживлення.
Відповідно до листа позивача від 14.07.2021 № 345/1 запити щодо передачі даних до реєстрів ДПС з використанням телекомунікаційного каналу зв'язку комп'ютерної програми “M.E.Doc” за 18.12.2020, 25.05.2021, 26.05.2021, 28.06.2021 оброблялись із затриманням у зв'язку з перевантаженням мережевого серверу ТОВ “Сокар Енерджі України”, що причинило переналаштування програмних сервісів.
Зважаючи на приписи пункту 42-11.10 ст. 42 ПК України, суд дійшов висновку, що порушення строків допущено з вини третіх осіб, з якими позивач уклав цивільно-правові договори, і які не забезпечили надання належної телекомунікаційної послуги (мережі Інтернет).
Проте у податковому правопорушенні саме позивач є винною особою, оскільки не забезпечив своєчасну передачу довідок і повинен нести відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, не стягуються на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1, код ЄДРПОУ 38305367);
2) відповідач - Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.10.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК