21 жовтня 2022 року справа № 580/3539/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
15 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 липня 2022 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2017 року з ОСОБА_1 , за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
2) визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 липня 2022 року №4 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_1 , за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
3) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2017 року з ОСОБА_1 , та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та НТ *, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та на підставі наказу від 13.12.2021 № 109 дск ГУНП в Черкаській області було з 13 грудня 2021 року по 29 липня 2022 року проведено розслідування нещасного випадку, який стався 24 лютого 2017 року з оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 . 29 липня 2022 року за результатами розслідування комісією з розслідування нещасного випадку ГУНП в Черкаській області складено акт форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2017 року близько 12 год. 30 хв., в якому зазначено, що комісія з розслідування розглянувши зібрані матеріали та вивчивши обставини нещасного випадку, який стався за обставин, які не підпадають під дію п.п.3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, тому нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. За підсумком розгляду матеріалів нещасного випадку вказано необхідність скласти акт за формою Н-Т*. А також як наслідок було складено акт за формою Н-Т*. Позивач не погоджується з таким актами та зазначає, нещасний випадок стався під час виконання здавання з радіотехнічної розвідки, а тому вказане свідчить про їх отримання саме при виконанні службових обов'язків, а тому вищевказані акти є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не наведено жодних порушень комісією під час проведення розслідування нещасного випадку, останній лише не погоджується з висновком комісії, проте останній вправі перевіряти обставини, викладені в актах проведення розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку № 1346, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняти собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до виключної її компетенції, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що стався в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків чи таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з проходженням служби, а тим більше зобов'язувати комісію складати акти конкретного змісту.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
24.02.2017 оперуповноважений 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції Герасименко К.М. разом із ОСОБА_2 під час проходження служби виконував службові обов'язки на службовому автомобілі Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 з проведення радіотехнічного обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час виконання якого позивач не втримав рівновагу, підсковзнувся та упав.
Після падіння позивач відчув різкий біль у голові та грудях, тому ОСОБА_2 доставив позивача до найближчої медичної установи Черкаської станції швидкої допомоги, де його оглянув лікар та в подальшому каретою швидкої допомоги доставлено позивача до торакального відділення КЗ “Черкаська обласна лікарня” Черкаської обласної ради.
Згідно копії виписки №02006 КЗ “Черкаська обласна лікарня” Черкаської обласної ради, 24.02.2017 позивач поступив у вказаний заклад охорони здоров'я з діагнозом: поєднана травма, ЗТОГК, правобічний пневмоторакс, ЗЧМТ, струс головного мозку.
24.02.2017 КЗ “Черкаська обласна лікарня” Черкаської обласної ради позивачу проведено дренування правої плевральної порожнини, проведено комп'ютерну томографію голови.
Позивач у період з 24.02.2017 по 07.03.2017 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ “Черкаська обласна лікарня” Черкаської обласної ради, що підтверджується довідкою №27 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС.
09.03.2017 позивач був госпіталізований до неврологічного відділення ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області” з діагнозом ранній відновний період перенесеної ЗЧМТ (струс головного мозку 24.02.2017): цефалгічний синдром, легка вегетативна лабільність, помірна внутрішня гудроцефалія (КТ головного мозку від 25.02.2017). Післяопераційний шкірний рубець бокової поверхні грудної клітки справа (дренування пневмотокарсу від 24.02.2017).
Відповідно до копії довідки №81 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, яка видана ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області”, позивач у період з 09.03.2017 по 21.03.2017 перебував на денному стаціонарі.
До Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшов сигнальний листок ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області про отримання 24.02.2017 виробничої травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритої травми органів грудної клітини, правобічного пневмотораксу.
Головне управління Національної поліції в Черкаській області наказом від 09.03.2017 №685 ДСК призначило службове розслідування факту отримання травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мав місце 24.02.2017, створено комісію для розслідування факту отримання травми позивачем.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №580/2633/21 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку за фактом отримання травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мав місце 24 лютого 2017 року та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Головне управління Національної поліції в Черкаській області 3 13 грудня 2021 року по 29 липня 2022 року проведено розслідування нещасного випадку, який стався 24 лютого 2017 року з оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
За результатами розслідування комісією з розслідування нещасного випадку ГУНП в Черкаській області 29.07.2022 складено акт форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2017 року близько 12 год. 30 хв., в якому зазначено, що комісія з розслідування розглянувши зібрані матеріали та вивчивши обставини нещасного випадку, який стався за обставин, які не підпадають під дію п.п.3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, тому нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. А також 29.07.2022 складено Акт форми НТ* №4 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Не погоджуючись з такими актами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок №1346.
Пункт 3.1. Порядку №1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Згідно з п. 3.2. Порядку №1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя, керівник зобов'язаний повідомити про це відповідну службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС (п. 3.3. Порядку № 1346).
Відповідно до п.3.4. Порядку №1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС (п. 3.5. Порядку №1346).
Відповідно до п.2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Згідно з п.2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п.2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Згідно з п.4.6. Порядку №1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
Згідно з п.3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
На підставі п.3.12. Порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу згідно з п. 3.14. Порядку №1346 повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Оскільки спір стосується кваліфікації події, що сталася з позивачем, як такої, що пов'язана чи не пов'язана з виконанням службових обов'язків позивачем, суд врахував таке.
Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження (п.3.9. Порядку №1346).
Згідно з п. 3.10. Порядку №1346 Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3.11. Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Тобто вказані норми визначають чітке коло обставин, які повинні бути з'ясовані під час службового розслідування відповідною комісією.
Оцінюючи дотримання відповідачем п.3.11. Порядку №1346 щодо встановлення визначених ним факті для оцінки події такою, що не пов'язана з виконанням службових обов'язків, суд з даних спірних актів з'ясував таке.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області 13 грудня 2021 року по 29 липня 2022 року провело розслідування нещасного випадку, який стався 24 лютого 2017 року з оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
За результатами розслідування комісією з розслідування нещасного випадку ГУНП в Черкаській області 29.07.2022 складено акт форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2017 року близько 12 год. 30 хв., в якому зазначено, що комісія з розслідування розглянувши зібрані матеріали та вивчивши обставини нещасного випадку, який стався за обставин, які не підпадають під дію п.п.3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, тому нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. А також 29.07.2022 складено Акт форми НТ* №4 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Так, в акті від 29.07.2022 за формою Н-5* комісією сформульований висновок про те, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби, проте не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Підставою для висновку комісії, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків стало таке:
1) до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області направлено запит від 08.07.2022 за № 955/31/01-2022 щодо надання довідки про результати РТО. Як зазначено, в акті комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що рапорт начальника Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області зареєстровано за № 2561/46/01- 2017 від 16.02.2017. Довідка за результатами проведеного РТО складена від 21.02.2017 року № 591/18/0219-2017. Виконання радіотехнічної розвідки, описаної в поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 31.12.2021, проводилося в період з 16.02.2017 (дата рапорту) до 21.02.2017 (дата довідки). Інформація щодо отримання травми ОСОБА_1 під час проведення РТО не підтвердився, події описані в поясненнях потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 спростовано;
2) згідно пояснення ОСОБА_2 від 21.07.2022 нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 24.02.2017 року о 13 год. 00 хв, тобто в період обідньої перерви, не в робочий час.
Щодо даних тверджень відповідача суд зазначає таке.
Як вбачається з пояснень наданих ОСОБА_1 від 31.12.2021 та ОСОБА_2 від 31.12.2021 та від 21.07.2022, 24 лютого 2017 року близько 12 год. 30 хв. оперуоповноважений 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , за вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 , на підставі рапорту Черкаського MB №2561 від 21 лютого 2017 року був направлений на завдання разом із ОСОБА_2 , на службовому автомобілі Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 для проведення радіотехнічного обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту даних пояснень вбачається, що як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виконували службове завдання по радіотехнічній розвідці на виконання рапорту Черкаського MB №2561 від 21 лютого 2017 року, що є відмінним від рапорту, на який є посилання в акті форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акті форми НТ* №4 про нещасний випадок невиробничого характеру, а саме № 2561/46/01-2017 від 16.02.2017, що свідчить про різні рапорти на виконання яких проводилась радіотехнічна розвідка.
Крім того, відмінність вказаних рапортів, а також існування рапорту Черкаського MB №2561 від 21 лютого 2017 року, на який посилається ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є наявність в матеріалах справи довідки за підписом члена комісії з розслідування начальника сектору управління ГУНП в Черкаській області зі змісту якої вбачається, що рапорт від 21 лютого 2017 року за №2561 на проведення радіотехнічної розвідки у відповідності до ст. 35 ГП знищений через 10 днів після проведення РТО.
Недоречним та безпідставним є посилання в акті форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акті форми НТ* №4 про те, що в поясненнях ОСОБА_2 від 21.07.2022 зазначено, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 24.02.2017 о 13 год. 00 хв., а тому як наслідок висновок, що подія трапилась в період обідньої перерви, не в робочий час, а тому дана травма отримана не під час виконання службових обов'язків.
Так, з пояснень наданих ОСОБА_1 від 31.12.2021 і поясненнях ОСОБА_2 від 31.12.2021 та від 21.07.2022, зазначено, на що 24 лютого 2017 року близько 12 год. 30 хв. оперуоповноважений 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції в Черкаській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , за вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 , на підставі рапорту ОСОБА_4 №2561 від 21 лютого 2017 року був направлений на завдання разом із ОСОБА_5 , на службовому автомобілі Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 для проведення радіотехнічного обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані пояснення надані як ОСОБА_1 , відтак і ОСОБА_2 є послідовними та такими, що не суперечать один одним, а посилання в акті форми Н-5* розслідування нещасного випадку (утому числі поранення) та акті форми НТ* №4, про те що подія 24.02.2017 року сталася саме о 13 год. 00 хв. не відповідає дійсності з огляду на пояснення ОСОБА_2 від 21.07.2022, на яке є посилання в оскаржуваних актах, який також вказав, що подія трапилась близько 12 год. 30 хв.
При цьому, судом та під час проведення розслідування нещасного випадку не встановлено наявності визначених пунктом 3.11. Порядку № 1346 обставин.
Таким чином суд зазначає, що позивач отримав вищезазначені тілесні ушкодження, а при виконанні службових обов'язків, а тому оскаржувані акти підлягають скасуванню.
Позовна вимога про зобов'язання Головне управління Національної поліції у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем та скласти акти Н-5* та НТ* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків також підлягає до задоволення.
Щодо посилання відповідача на те, що покладення обов'язку щодо складення акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* із зазначенням в них, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків - є втручанням у дискреційній повноваження відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено судом, складаючи оскаржувані акти відповідачем не було надано оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем , а суд під час розгляду справи дійшов висновку, що вказані акти є протиправними та спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи.
У контексті наведеного суд враховує, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а, дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об'єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі №816/303/16.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому судом враховано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 липня 2022 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 24 лютого 2017 року з ОСОБА_1 , за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 липня 2022 року №4 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_1 , за висновком якого нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2017 року з ОСОБА_1 , та скласти за його результатами акти за формою Н-5* та НТ * за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО