Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 жовтня 2022 року Справа № 520/4750/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши клопотання ГУ НП в Харківській області про розгляд справи 520/4750/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з викликом сторін,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати: наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області від 12.05.2022 № 265 “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області” в частині застосування до командира взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13.05.2022 року № 246 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліції”; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді командира взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до його посади, спеціального звання та вислуги за час вимушеного прогулу з 13.05.2022 року по день поновлення на роботі, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в поліції.
Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано до суду клопотання, в якому просило суд розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. З огляду на характер, зміст та сутність спірних правовідносин, а також те, що справа була відкрита у спрощеному провадженні, суд доходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви за процедурою письмового провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною першою ст.257КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до положень ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.2 ч.6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Окрім того, суд зазначає, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для позивача є позовна заява та відповідь на відзив.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
Оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. 248, 256,262 КАС України, суд, -
Клопотання представника відповідача ГУ НП у Харківській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Зоркіна Ю.В.