Справа № 346/3403/22
Провадження № 3/346/2248/22
24 жовтня 2022 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч.2 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складена відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 289612, 18.08.2022р. близько 19:30 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого пасинка ОСОБА_2 , 1981 р.н., що виразилось у висловлюваннях в адресу потерпілого нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, що могло завдати шкоди його психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю та пояснив, що між ним та його пасинком ОСОБА_2 постійно виникають конфлікти. 18.08.2022 знову між ними виник конфлікт під час якого він ображав пасинка нецензурними словами і той викликав поліцію.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши надані докази та оцінивши їх, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 173-2 КУпАП, оскільки вона підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 289612, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 291205, рапортом про реєстрацію заяви від ОСОБА_2 в ЄО за № 9412 стосовно вчинення домашнього насильства, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , а також поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що при складані протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП як дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 10.12.2021р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 173-2 ч.1 КУпАП та на підставі ст.. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності.
Таким чином, факт накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.. 173-2 ч.1 КУпАП раніше протягом року матеріалами справи не підтверджується, а відтак суд не погоджується з кваліфікацією вчиненого ним правопорушення, яка вказана в протоколі.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Приймаючи до уваги загальні засади судочинства, передбачені Конституцією України, враховуючи міжнародні стандарти щодо неупередженості та безсторонності судочинства, беручи до уваги те, що діючими нормами КУпАП не регламентовано порядок змінювати кваліфікацію діянь, які ставляться в вину особі, суд вважає за можливе застосувати принцип аналогії закону - КПК України для розгляду даної справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В пункті 36 постанови від 03 липня 2019 року (справа №288/1158/16-к, провадження №13-28кс19) Велика Палата Верховного Суду, вказала, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені названою нормою, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відтак, в даній справі суд вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства тобто умисне вчинення дій психологічного характеру внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП,
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сто сімдесят гривень 00 коп.).
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя Третьякова І. В.