Справа № 602/503/22
Провадження № 2-о/602/15/2022
Тернопільської області
"17" жовтня 2022 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Ланівці цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про встановлення факту належності документів, -
Представник заявниці ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - ОСОБА_6 звернувся до Лановецького районного суду із заявою про встановлення факту приналежності ОСОБА_2 трудової книжки, виданої на прізвище « ОСОБА_2 », яка на час внесення відповідних записів у зазначену трудову книжку носила прізвище « ОСОБА_2 »
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника посилався на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 жовтня 1991 року уклала шлюб з ОСОБА_10 та її прізвище було змінено на « ОСОБА_2 ». 21 квітня 1992 року, при оформленні на роботу, їй було оформлено трудову книжку серії НОМЕР_1 на прізвище « ОСОБА_2 » В дану трудову книжку вносилися записи до 2007 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 08 червня 2017 року уклала шлюб із ОСОБА_12 та їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».
На даний час, виявивши помилку в написанні її прізвища на першій сторінці трудової книжки, а саме: « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_2 », у ОСОБА_2 виникла тривога, що у майбутньому, при призначенні пенсії або настанні інших фактів або подій, у разі пред'явлення трудової книжки серії НОМЕР_1 до відповідних органів, підприємств чи установ, можуть виникнути перешкоди у визнанні належності даної трудової книжки їй - ОСОБА_2 .
Оскільки, станом на сьогоднішній день установи, в яких ОСОБА_2 працювала, перестали існувати та зробити виправлення неможливо, виникла необхідність звернутися із заявою до суду.
В судове засідання заявниця ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_6 не з'явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Згідно копії Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно 16 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища АДРЕСА_1 , виданого 20 липня 2018 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, 26 жовтня 1991 року Борщівською сільською радою Лановецького району складено актовий запис №11 про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».
Згідно копії рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2014 року, шлюб, зареєстрований 26 жовтня 1991 року Борщівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, актовий запис за №11, між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , розірвано. ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишено прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно копії Свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , 08 червня 2017 року уклали шлюб, про що зроблено актовий запис про укладення шлюбу АДРЕСА_2 .
Як вбачається з копії трудової книжки серія НОМЕР_1 , заповненої 21 квітня 1992 року, на першому аркуші книжки зазначено прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки №351/06-06, виданої 23 червня 2022 року завідувачем трудового архіву Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, в документах архівного фонду «Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівці-цукор» трудового архіву Лановецької міської ради в наказах значаться:
- наказ №102-ВК від 01 листопада 2006 року, м.Ланівці, параграф - 1. Прийняти ОСОБА_2 , укладчиком-пакувальником харчової продукції пакувального відділення по третьому розряду з 01 листопада 2006 року, на сезон цукроваріння. Генеральний директор, підпис, В.Л.Казновецький.
- наказ №113-ВК від 30 листопада 2006 року, м.Ланівці, параграф - 1. Прийняти ОСОБА_2 , укладчика-пакувальника пакувального відділення, з 30 листопада 2006 року. Генеральний директор, підпис, В.Л.Казновецький.
- наказ №94-ВК від 26 вересня 2007 року, м.Ланівці, параграф - 2. Прийняти на сезон цукроваріння: ОСОБА_2 , укладчиком-пакувальником харчової продукції пакувального відділення по третьому розряду, з 26 вересня 2007 року, на сезон цукроваріння. Генеральний директор, підпис, В.Л.Казновецький.
- наказ №118-ВК від 16 листопада 2007 року, м.Ланівці, параграф - 2. Звільнити: ОСОБА_2 , укладчика-пакувальника харчової продукції пакувального відділення, з 16 листопада 2007 року, в зв'язку з закінченням сезону цукроваріння, п.2 ст.36 КЗпП України. Генеральний директор, підпис, В.Л.Казновецький .
Суд приймає до уваги той факт, що у трудовій книжці серія НОМЕР_1 , заповненої 21 квітня 1992 року, зазначено прізвище ім'я та по-батькові працівника « ОСОБА_2 » в той час коли у актовому записі про шлюб її прізвище « ОСОБА_2 ».
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення в майбутньому пенсії.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Судом встановлено, що із наданої представником заявника трудової книжки вбачається, що на першій сторінці невірно записано прізвище працівниці, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
Згідно ч.3 ст.48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
ОСОБА_2 не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При таких обставинах, судом встановлено, що представником заявника було доведено та не викликає сумніву факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я « ОСОБА_2 - ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як зазначено у пункті 6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом встановлено, що метою встановлення факту належності ОСОБА_2 трудової книжки є можливість в майбутньому в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності трудової книжки, суд приходить до висновку, що надані представником заявника докази є належними, допустимими та достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
Керуючись ст.ст.263, 265, 274, 293-294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника заявниці ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовільнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації с.Борщівка Кременецького району Тернопільської області, трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на прізвище « ОСОБА_2 », яка на час внесення відповідних записів у зазначену трудову книжку носила прізвище - « ОСОБА_2 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л. І. Холява