Справа № 166/874/22
провадження № 2-о/166/17/22
про відмову у відкритті провадження у справі
24 жовтня 2022 року смт.Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Усаченка Максима Олеговича про встановлення факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, заінтересована особа сільськогосподарський виробничий кооператив «Гірницький»,
встановив:
Представник заявника Усаченко М.О. звернувся до суду із заявою, в якій вказав, що працюючи в певний період часу (в заяві деталізує періоди) трактористом в радгоспі «Ратнівський», згодом - в агрофірмі «Ратнівська», яку пізніше було реорганізовано у СВК «Гірниківський», брав участь у виробництві сільськогосподарської продукції. Відтак на підставі п.в ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію на пільгових умовах. Отримати у вказаних роботодавців довідки про підтвердження стажу роботи тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві не має можливості у зв'язку із відсутністю таких документів у трудовому архіві Ратнівської селищної ради та відсутністю за юридичною адресою СВК «Гірниківський».
Покликаючись на показання свідків, просить встановити факт безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві в наступні періоди: 07.12.1988 - 29.02.1996 в радгоспі «Ратнівський», 01.03.1996-24.03.2000 в агрофірмі «Ратнівська», 24.03.2000 - 30.01.2015 в СВК «Гірниківський».
Стаття 293 ЦПК України передбачає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, в тому числі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3)каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому соціальному страхуванні;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, за положеннями зазначених норм процесуального права встановлення факту, що має юридичне значення, який не зазначено в частині 1 статті 315 ЦПК України, можливо виключно за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у її прийнятті, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, зазначивши, що встановлення такого факту йому необхідно для підтвердження пільгового трудового стажу.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема у постанові від 12.08.1993 №637 (надалі Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Як передбачено пунктами 1, 2 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_1 вимога не може бути вирішена у порядку, передбаченому ЦПК України для розгляду справ в порядку окремого провадження, оскільки існує інший, позасудовий порядок встановлення такого юридичного факту. Вирішення цього питання віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, вимогу заявника може бути вирішено шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України, а у разі відмови - дії останнього можуть бути оскаржені до суду в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18).
Згідно із п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин у відкритті провадження у справі за вказаною заявою слід відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Усаченка Максима Олеговича про встановлення факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, заінтересована особа сільськогосподарський виробничий кооператив «Гірницький», у зв'язку із тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду в порядку цивільного судочинства з таким самим позовом.
Роз'яснити заявнику право звернутись із позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень із питань призначення пенсії до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун