13 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1500/18(917/1171/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.;
за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" апеляційну скаргу кредитора -EXALO Drilling S.A. (вх.№101П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21) (повний текст ухвали складено 14.12.2021 суддею Паламарчуком В.В. у приміщенні господарського суду Полтавської області) за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м.Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані", м.Полтава,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 26.09.2017, а саме: азотної газифікуючої установки, моделі 180 К-KS, та кріогенної азотної ємності, укладений між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент", та зобов'язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути вказане майно до ліквідаційної маси у справі про банкрутство №917/1500/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", м.Дніпро,
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м.Полтава,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2019 у справі №917/1500/18 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м.Полтава. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражну керуючу Хорошевську Т.В.
17.01.2019 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
У попередньому засіданні господарський суд розглянув всі вимоги кредиторів, за результатами розгляду яких 26.03.2019 року виніс ухвалу.
Постановою господарського суду Полтавської області від 17.10.2019 у справі №917/1500/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру останнього та призначено ліквідатора банкрута - арбітражну керуючу Хорошевську Т.В., яку зобов'язано забезпечити виконання вимог, передбачених ст.38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і подати суду звіт та ліквідаційний баланс.
18.10.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення за №63745 у справі №917/1500/18 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", відкриття ліквідаційної процедури останнього та призначення ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Хорошевську Т.В., визначено строк для заявлення поточних вимог кредиторів.
20.07.2021 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою (вх.№1289/21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 26.09.2017, а саме: азотної газифіцируючої установки моделі 180 К-KS та кріогенної азотної ємності (далі у постанові - спірного майна), укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент", та зобов'язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути вказане майно до ліквідаційної маси.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.07.2021 прийнято заяву до розгляду в межах справи про банкрутство №917/1500/18 і відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.08.2021 та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій. Витребувано у ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" у порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України договір від 26.09.2017, укладений між ТОВ "УПСК Діамент" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", з купівлі-продажу спірного майна.
25.11.2021 ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» звернувся до господарського суду з заявою про застосування строку позовної давності.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21) заяву АТ "Полтава-Банк" (вхід. №12487 від 11.11.2021) про залучення його до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, залишено без розгляду. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 26.09.2017, а саме: азотної газифікуючої установки, моделі 180 К-KS, та кріогенної азотної ємності, укладений між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент", та зобов'язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути вказане майно до ліквідаційної маси, відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд зазначив, що факт укладення договору купівлі-продажу підтверджується лише податковою накладною від 26.09.2017. У той же час, факт укладення договору сторонами визнається. Ліквідатором не надано доказів того, що між боржником та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" укладено договір купівлі-продажу майна за ціною нижче ринкової вартості, покупцем не здійснено повний розрахунок за договором, не передано майно. Крім того, ліквідатором не доведено, що вказаний договір завдав шкоди інтересам кредиторів. Жодних інших підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.09.2017 ліквідатором у своїй заяві не зазначено. Узявши до уваги недоведеність ліквідатором обставин, які б свідчили про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу майна, укладений сторонами без мети досягнення правового результату, обумовленого ним, без наміру набуття покупцем права власності на майно і без наміру отримання грошових коштів продавцем, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 26.09.2017. Стосовно заяви ТОВ "ТОП Оіл Сервіс Компані" про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин суд зазначив, що, з огляду на відмову у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу, відсутні будь-які підстави для її розгляду.
Кредитор - EXALO Drilling S.A., з ухвалою господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21) скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ “УПСК Діамент” та визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 26.09.2017 (азотної газифікуючої установки, моделі 180 К-КS, та кріогенної азотної ємності), укладений ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” з ТОВ “УПСК Діамент” та зобов'язати ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” повернути вказане спірне майно до ліквідаційної маси банкрута. Також просить стягнути з ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” судові витрати у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає таке:
- ураховуючи відсутність у ліквідатора боржника первинної документації, відомості податкової інспекції є належними та допустимими доказами здійснення господарської операції з купівлі-продажу спірного майна (правочину), а також підтвердженням того, що дана операція відбулась на суму 259333,26 грн з ДПВ (216111,05 грн без ПДВ);
- не виконання ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» вимог суду, зокрема, не надання витребуваного договору не може бути підставою для того, щоб відмовити ліквідатору боржника у задоволенні заяви про визнання недійсним такого договору;
- висновки суду першої інстанції є взаємовиключними, оскільки суд вказує на відсутність доказів, які мали надаватися ліквідатором щодо розрахунку за договором і передавання товару, водночас суд зазначає, що сторонами факт укладення договору визнається;
- особи, які укладали спірний договір -ТзОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» та ТОВ «УПСК Діамент» є пов'язаними та заінтересованими особами;
-суд у справі 917/1500/18 за заявою ліквідатора боржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладеного з ТзОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 визнав недійсним оспорюваний договір, посилаючись на ст.75 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що господарський суд у даній справі, не зважаючи на незмінність обставин вже розглянутих і встановлених судом, змінив свою позицію щодо заінтересованості осіб та нанесення шкоди кредиторам у справі №917/1500/18;
-аудиторським висновком від 31.07.2020 встановлено факт умисних дій директора ТзОВ «УПСК Діамент» з метою ухилення від сплати боргів кредиторам;
-директором ТзОВ «УПСК Діамент» Співаком А.Ю. були вчинені умисні дії на збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення, а також прийняті рішення про виведення активів боржника, наслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях, але для суду першої інстанції цього було недостатньо, щоб зробити висновок про те, що договір від 26.09.2017 купівлі-продажу майна ТзОВ «УПСК Діамент» (азотної газифіцируючої установки моделі 180 К-КS та кріогенної азотної ємності) є фраудаторним, тобто вчиненим на шкоду кредиторів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги EXALO Drilling S.A. (вх.№101П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21) до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду. Витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1500/18 (917/1171/21).
25.01.2022 на запит суду надійшли матеріали даної справи та передані судді-доповідачу 08.02.2022 після виходу з відпустки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу EXALO Drilling S.A. залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 поновлено EXALO Drilling S.A. строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою EXALO Drilling S.A. Встановлено учасникам справи строк до 19.07.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань тощо. Запропоновано учасникам судового процесу повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень. Також запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд”. Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
27.07.2022 до суду від Головного управління ДПС в Полтавській області надійшли пояснення (вх.№4052) у справі, в яких зазначає, що одним із засновників ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», кніцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, керівником,підписантом є Співак А.Ю. Таким чином, ТзОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», яке за оскаржуваним договором є продавцем, є між собою заінтересованими особами. Просить урахувати надані пояснення при розгляді справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.10.2022 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132. Учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров'я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд” або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
На підставі протоколу повторного передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.09.2022 у зв'язку з задоволенням ухвалами суду від 05.09.2022 заяви про самовідвід судді Крестьянінова О.О., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -доповідача Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Фоміної В.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 задоволено клопотання представника EXALO Drilling S.A., адвоката Котягіна А.С., про участь у судовому засіданні 03.10.2022 о 10:30 год., у справі №917/1500/18(917/1171/21) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Згідно з протоколом повторного передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2022 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - доповідача Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у даній справі ухвалено вважати правильною дату, 13.10.2022 о 15:15 год., розгляду апеляційної скарги EXALO Drilling S.A. (вх.№101П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21), про що повідомлено учасників справи.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 клопотання представника EXALO Drilling S.A., адвоката Котягіна А.С., та ліквідатора ТОВ “УПСК “Діамент” Хорошевської Т.В. про участь у судовому засіданні 13.10.2022 о 15:15 год., у справі №917/1500/18(917/1171/21) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Представник EXALO Drilling S.A. (апелянт), адвокат Котягін А.С., у призначений до розгляду день та час судового засідання 13.10.2022 у даній справі не вийшов на зв'язок через відсутність у нього електроенергії, в ухвалі суду від 12.10.2022 був попереджений про наслідки, передбачені частиною 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, про те, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У судове засідання не з'явились інші учасники справи про банкрутство, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Ураховуючи, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, судом апеляційної інстанції створено усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а також, ураховуючи, що участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком, з огляду на положення частини 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 13.10.2022, яке проходило у режимі відеоконференції, ліквідатор боржника зазначила, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши ліквідатора боржника, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування заяви про визнання договору недійсним ліквідатор боржника посилається на те, що в ході виконання ліквідаційної процедури ТОВ “УПСК Діамент”, ліквідатором виявлений правочин щодо відчуження майна іншій юридичній особі, укладений товариством у підозрілий період, який унеможливив виконання останнім зобов'язань перед своїми кредиторами. З огляду на положення ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, даний правочин має бути визнаний недійсним.
Ліквідатор зазначає, що після винесення господарським судом Полтавської області постанови суду від 17.10.2019 у справі № 917/1500/18 про визнання ТОВ «УПСК «Діамент», у встановлений законом строк, і у подальшому керівник ТОВ “УПСК Діамент” Співак Андрій Юрійович добровільно, за своєю ініціативою не передав ліквідатору Хорошевській Т.В. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампів, матеріальні та інші цінності банкрута; не надав необхідної інформації стосовно господарської діяльності боржника.
Крім того, звернення ліквідатора боржника до засновника ТОВ “УПСК Діамент” Чубаря І.Л., головного бухгалтера ТОВ “УПСК Діамент” Костюк Л.І., не дали жодного результату, документи підприємства передані ліквідатору не були, та не були виявлені в ході судових процедур банкрутства.
З метою отримання інформації про діяльність ТОВ “УПСК Діамент” ліквідатор Хорошевська Т.В. звернулась з відповідним запитом за вих. № 01-34/204 від 05.10.2020 року до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просила надати копії податкових накладних, оформлених за результатами продажу майна ТОВ “УПСК Діамент” ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані”.
На запит ліквідатора Головним управлінням ДПС у Полтавській області супровідним листом за вих.№ФОП/Х/7627/16-31-04-01-15 від 20.10.2020 надано належним чином засвідчену копію податкової накладної №16 від 26.09.2017, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.10.2017 за реєстраційним номером 9211219190. Вказана накладна містить відомості про постачання ТОВ “УПСК Діамент” ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” товару - азотної газифіцируючої установки моделі 180 K-SK та кріогенної азотної ємності.
Згідно з податковою накладною №16 від 26.09.2017 з реєстраційним номером у реєстрі податкових накладних 9211219190 сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 259333,26 грн; номенклатура товарів продавця: азотна газифіцируюча установка моделі 180 К-SK з ціною постачання без урахування податку на додану вартість: 193888,95 грн та кріогенна азотна ємність з ціною постачання без урахування податку на додану вартість: 22222,10 грн. Постачальник (продавець): ТОВ “УПСК Діамент”, отримувач (покупець): ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані”.
Про існування такого правочину ліквідатор боржника дізналась з листа податкової служби з вхідною датою у діловодстві арбітражного керуючого 20.10.2020.
У відповідності до норм Податкового кодексу України податок на додану вартість виникає одночасно із здійсненням господарської операції, і з метою його обліку відповідний суб'єкт господарювання зобов'язаний видати податкову накладну, котра реєструється в органах ДФС, оскільки у одного з контрагентів даної операції виникає податкових кредит, а у іншого податкове зобов'язання.
Як встановлено абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
У силу приписів статті 201 Податкового кодексу України доказом проведення господарської операції є складання у встановленому порядку податкової накладної.
Ліквідатор зазначає, що господарська операція, проведена 26.09.2017 з купівлі-продажу азотної газифіцируючої установки моделі 180 K-SK та кріогенної азотної ємності, проведена між ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” та ТОВ “УПСК Діамент”, є підтвердженою, а складання у встановленому порядку податкової накладної в силу статті 201 Податкового кодексу України є доказом проведення такої господарської операції.
У даному випадку, ураховуючи відсутність доступу ліквідатора до первинної документації, вважає, що відомості податкової інспекції є належними та допустимими доказами наявності господарської операції з купівлі-продажу вказаного майна (правочину), підтвердженням того, що дана операція є дійсною і підтвердженою на суму, визначену у податковій накладній - 259333,26 грн з ПДВ; 216111,05 грн - без ПДВ.
Ліквідатор зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “Топ Oіл Сервіс Компані” (код ЄДРПОУ 40997987) зареєстровано за адресою: 36020, м.Полтава, вул.Конституції, 6.13. Єдиним засновником ТОВ “Топ Oіл Сервіс Компані”, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, керівником, підписантом є Співак Андрій Юрійович.
Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “УПСК Діамент” (код ЄДРПОУ 37710195) зареєстровано за аналогічною з ТОВ “Топ Oіл Сервіс Компані” адресою: 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 6.13. Одним з засновників ТОВ “Топ Oіл Сервіс Компані”, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, керівником, підписантом є Співак Андрій Юрійович.
Таким чином, ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані”, яке за оскаржуваним договором, є покупцем, та ТОВ “УПСК Діамент”, яке за оскаржуваним договором є продавцем, є між собою заінтересованими особами.
Ліквідатор зазначає, що покупець знав про наявність кредиторської заборгованості продавця і в той же час придбав його майно, що свідчить про умисне “виведення” активів ТОВ “УПСК Діамент” на користь заінтересованої особи - ТОВ “Топ Оіл Сервіс Компані” з метою ухилення боржника від виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
Ліквідатор з посиланням на норми ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства вважає, що укладений боржником у підозрілий період правочин щодо купівлі-продажу спірного майна має бути визнаний недійсними на підставі такого:
1)правочин укладений з недодержанням у момент його вчинення правочину вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, і не був спрямований на настання реальних правових наслідків, а слугували метою ухилення ТОВ “УПСК Діамент” від виконання зобов'язань перед своїми кредиторами шляхом виведення з обороту ліквідних активів боржника;
2)відчуження майнових активів боржника - його основних засобів призвело до погіршення статей балансу підприємства, що призвело до його неплатоспроможності;
3)матеріальні активи, які підприємство утримувало з метою використання їх у процесі своєї господарської діяльності, були “виведені” на заінтересовану особу за вартістю, яка не відповідає справедливій ринковій вартості такого майна;
4)спірні майнові дії ТОВ “УПСК Діамент” вчинені у підозрілий період, наслідком яких стала неспроможність товариства та неможливість виконання ним зобов'язань перед кредиторами;
5)відчуження належного боржнику на праві власності майна відбулося під час вже існуючої кредиторської заборгованості ТОВ “УПСК Діамент” перед кредиторами та розгляду у судах ряду майнових спорів про стягнення з боржника заборгованості на користь кредиторів, вимоги яких на даний час включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ “УПСК Діамент”;
6)дані угоди переслідували мету порушення інтересів кредиторів, містили елементи зловживання правом та призвели до зменшення обсягу майна боржника (основних фондів), їх виконання мало вплив на фінансово-майновий стан боржника.
Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, зазначив, що відповідач тексту спірного договору не надав. У відзиві на позовну заяву відповідач факт укладення договору не заперечує та зазначає, що на момент укладення (26.09.2017) оспорюваного договору не існувало жодних підстав для визнання його недійсним; станом на момент укладення та виконання договору купівлі-продажу Кодекс України з процедур банкрутства не діяв, тому його неможливо застосувати до спірних правовідносин, які виникли між сторонами. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019 підлягають застосуванню приписи ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; спеціальні підстави за ст.20 Закону не передбачали такої підстави для визнання договору недійсним як укладення його заінтересованими особами; відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, станом на 26.09.2017 та 17.11.2017 ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" розташоване за юридичною адресою: м.Полтава, вул.Гоголя, 20-а, офіс 212, засновником був Еренбург Ігор Юрійович, а директором підприємства - Черненко Юрій Олександрович. Отже, ОСОБА_1 не мав на той час жодного відношення до укладення оспорюваного договору і взагалі до відповідача; заявником не надано доказів порушення прав та інтересів боржника ТОВ "УПСК "Діамент" оспорюваним правочином.
Відповідно до частини 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
Отже, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (як ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Критерієм для застосування норм ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як убачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу, з заявою про визнання недійсним якого ліквідатор ТОВ "УПСК Діамент"" звернулась у липні 2021 року (тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), укладено сторонами 26.09.2017.
Провадження у справі №917/1500/18 про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент" порушено ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2019 відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 21.12.2011 та чинній з 19.01.2013), умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано ст.20 цього Закону.
Згідно з частиною 1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній вище редакції) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Виходячи з аналізу ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведена норма у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Ураховуючи, що провадження у даній справі про банкрутство порушено на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора про визнання недійсним договору підстав недійсності правочину, передбачених ст.42 Кодексом України з процедур банкрутства.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13.
Разом з тим, аналізуючи положення статті 20 Закону про банкрутство, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, та положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, що набрала чинності на момент звернення з відповідним позовом та його розгляду судом, Верховний Суд звертає увагу, що положення цих статей щодо підстав, наслідків не є повністю тотожніми.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин Законом про банкрутство не було передбачено трирічного строку на звернення, не встановлено таких підстав для визнання правочину недійсним як: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Отже, твердження заявника щодо можливості застосування положень статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства у частині встановленого законодавцем для звернення із заявою про визнання правочину недійсним у частині укладення договорів заінтересованою особою у межах трирічного періоду, є передчасними.
Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які не містять такої підстави недійсності оспорюваного правочину як укладання боржником договору із заінтересованою особою протягом трирічного періоду.
Ліквідатор має навести та довести суду підстави недійсності оспорюваного правочину, передбачених положеннями статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цивільного та господарського законодавства.
Отже, відсутність підстав для застосування статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію Кодексу України з процедур банкрутства, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин заявником.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1-3 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Ліквідатор вважає, що існують підстави для застосування ст.203, 215, 234 Цивільного кодексу України та частини 1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої боржник до порушення справи про банкрутство узяв на себе зобов'язання, які були не спрямовані на настання реальних правових наслідків, у результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. Крім того, на думку ліквідатора, оскаржуваний правочин відповідає ознакам фраудаторного (вчиненого боржником на шкоду кредиторам).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження факту укладення спірного договору купівлі-продажу ліквідатором надано податкову накладну від 26.09.2017.
Апелянт вважає, ураховуючи відсутність у ліквідатора боржника первинної документації, що відомості податкової інспекції є належними та допустимими доказами здійснення господарської операції з купівлі-продажу спірного майна (правочину), а також підтвердженням того, що дана операція відбулась на суму 259333,26 грн з ДПВ (216111,05 грн без ПДВ).
З матеріалів справи убачається, що господарський суд двічі своїми ухвалами вимагав від ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" надати оригінал спірного договору, але вимоги суду не були виконані. Однак сторони і не заперечують факту здійснення саме господарської операції лише в частині купівлі-продажу спірного майна (правочину), що підтверджується податковою накладною від 26.09.2017 на суму 259333,26 грн з ДПВ (216111,05 грн без ПДВ).
Натомість, за відсутності у матеріалах справи спірного договору від 26.09.2017 суд позбавлений можливості встановити обставини щодо наявності у сторін, що підписали договір, необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину, та чи спрямований правочин на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, позиція апелянта про достатність підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 26.09.2017 лише за наявності податкової накладної від 26.09.2017 на суму 259333,26 грн з ДПВ (216111,05 грн без ПДВ) є помилковою.
Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про те, що не виконання ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» вимог суду, зокрема, не надання витребуваного договору не може бути підставою для того, щоб відмовити ліквідатору боржника у задоволенні заяви про визнання недійсним такого договору, оскільки відповідно до вимог частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов'язок доведення належними та допустимими доказами обставин, на які посилається ліквідатор у своїй заяві. Частиною 4.ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Матеріалами справи підтверджується, що господарський суд дотримався вимог процесуального законодавства та відповідно до норм ст.13 Господарського процесуального кодексу України створив для сторін рівні можливості відстоювати свою правову позицію у справі, забезпечивши принципи рівності та змагальності сторін у справі.
З урахуванням обставин справи та норм законодавства про банкрутство, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду, що ліквідатором не надано доказів того, що між боржником та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" укладено договір купівлі-продажу майна за ціною нижче ринкової вартості, покупцем не здійснено повний розрахунок за договором, не передано майно, а також не доведено, що вказаний договір завдав шкоди інтересам кредиторів.
При цьому господарський суд обґрунтовано спростував усі зазначені ліквідатором доводи щодо визнання недійсним правочину, правильно зазначив, що жодних інших підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.09.2017 ліквідатором у заяві не наведено.
Стосовно доводів апелянта про те, що висновки суду першої інстанції є взаємовиключними, колегія суддів зазначає, що таке твердження є власною суб'єктивною оцінкою та не відповідає обставинам справи.
Посилання скаржника на те, що особи, які укладали спірний договір -ТзОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» та ТОВ «УПСК Діамент», є пов'язаними та заінтересованими особами, не знаходить підтвердження матеріалами справи.
Щодо твердження апелянта про те, що директором ТзОВ «УПСК Діамент» Співаком А.Ю. були вчинені умисні дії на збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення, а також прийняті рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях, колегія суддів зазначає, що такі доводи не наводились у суді першої інстанції, не були предметом дослідження, тому в силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Крім того, апелянт посилається на те, що суд у справі 917/1500/18 за заявою ліквідатора боржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладеного з ТзОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 визнав недійсним договір, та, посилаючись на ст.75 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що господарський суд у даній справі, не зважаючи на незмінність обставин вже розглянутих і встановлених судом, змінив свою позицію щодо заінтересованості осіб та нанесення шкоди кредиторам у справі №917/1500/18.
Колегія суддів зазначає, що інше рішення, яким визнано недійсним інший правочин, не має преюдиційне значення для справи, яка є предметом перегляду в апеляційному порядку, оскільки ухвала прийнята за іншої фактично-доказової бази, інших обставин, встановлених господарським судом, і за інших поданих сторонами та оцінених доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийняте відповідне судове рішення.
Крім того, не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема, зазначені у резолютивній частині рішення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.12.2019 у справі №320/4938/17.
Ураховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України, узявши до уваги недоведеність ліквідатором обставин, які б свідчили про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу майна, укладений сторонами без мети досягнення правового результату, обумовленого ним, без наміру набуття покупцем права власності на майно і без наміру отримання грошових коштів продавцем, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 26.09.2017.
Стосовно заяви ТОВ "ТОП Оіл Сервіс Компані" про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин, господарський суд правильно зазначив про відсутність підстав для її розгляду з огляду на відмову в задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийнята ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу EXALO Drilling S.A. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.12.2021 у справі №917/1500/18(917/1171/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.10.2022.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова
Суддя В.О. Фоміна