Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" вересня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/889/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, м. Харків)
про стягнення 22143,84 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення страхового відшкодування в сумі 22143,84 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
14.06.22р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/889/22 без повідомлення учасників справи.
16.06.22р. від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Станом на теперішній час, представник відповідача з матеріалами справи не ознайомився, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
28 грудня 2020 року між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Колоннейд Україна", (страховиком, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл" (страхувальником) було укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту CAS 0049066, предметом якого відповідно є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки DАF FT 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та згідно якого страховик прийняв на себе зобов'язання, зокрема компенсувати пошкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
15.06.21р. в Харківській обл., м. Олешки сталася дорожньо-транспортна пригода з транспортними засобами марки Renault Magnum державний номерний знак НОМЕР_2 та ТЗ марки DАF FT 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Дорожньо-транспортна пригода відбулась в зв'язку з порушенням водієм транспортного засобу марки Renault Magnum державний номерний знак НОМЕР_2 Правил дорожнього руху України. Згідно Європротоколу від 15.06.21р. винуватцем вказаного вище ДТП визнав себе водій транспортного засобу марки Renault Magnum державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
05.07.21р. експертом-оцінювачем Тіхоніним А.В. був складений Звіт №295/21 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу марки DАF FT 95 XF 430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На виконання умов договору добровільного страхування автотранспорту та згідно страхового акту №5000027644 від 08.07.21р. ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" сплатила суму страхового відшкодування у розмірі 22143,84 грн.
Водій транспортного засобу марки Renault Magnum державний номерний знак НОМЕР_2 застрахував цивільно - правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного вище транспортного засобу, шляхом укладення з Акціонерним Товариством «Страхова компанія "Мега-гарант" (відповідачем) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом серії №203512452 на момент скоєння ДТП діючий.
На підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії №203512452 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки Renault Magnum державний номерний знак НОМЕР_2 .
ТОВ "ІНТЕР ТЕХ СЕРВІС МОТОРС" в інтересах позивача відповідно договору доручення від 01 січня 2020 року було направлено на адресу відповідача регресну вимогу вихідний № L30640 від 28 вересня 2021 року на суму компенсації витрат передбачену законодавством, яку було отримано 04 жовтня 2021 року про що свідчить рекомендоване повідомлення, однак погашення вказаної заборгованості станом на 16 травня 2022 року здійснено не було.
Внаслідок чого у Акціонерного Товариства "Страхова компанія "Мега-гарант" перед позивачем виник борг у сумі 22143,84 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Так, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до положень ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у скоєнні ДТП, згідно поліса №203512452.
Згідно із ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Тобто, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість складових частин тільки коли запасні частини замінюються на нові, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу нових складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, якщо пошкоджені складники замінюються складниками які уже були у використанні (б/в), то страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує повну вартість даних складових частин.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 22143,84 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, витрати по оплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12,13,73,74,76-79,91,129,232-233, 236-241 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Колоннейд Україна” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р НОМЕР_3 в ПАТ “Сітібанк” в м. Києві, МФО 300584, код ЄДРПОУ 25395057) грошові кошти в сумі 22143,84 грн. та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "19" жовтня 2022 р.
Суддя Л.В. Шарко