вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.10.2022м. Дніпро№ 904/1380/22
Суддя Крижний О.М., розглянувши заяву: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь Дніпропетровської області
про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
Представники:
Від позивача: Варган А.О., довіреність №05-98 від 29.11.2021 , адвокат
Від відповідача: Кочура С.В., довіреність №81-4016 від 01.12.2020, адвокат
Від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій просить відстрочити виконання рішення на 1 рік або до закінчення воєнних (бойових дій) у м. Нікополі.
Заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем та ситуацією, яка наразі склалася у м. Нікополі та Нікопольському районі, а саме, що починаючи з 12.07.2022 місто перебуває під систематичними обстрілами. Заявник також просить врахувати, що 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 Торгово-промисловою палатою України видано загальний офіційний лист на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яким засвідчено настання форс-мажорних обставин, а саме військову агресію Російської Федерації проти України. Відповідач звертає увагу, що його підприємство є містоутворюючим у м. Нікополі зі штатною чисельністю майже 6 тисяч працівників, з яких у цей час працює лише 3741 людина. Зазначає, що товариство наповнює податками левову частку міського бюджету, своєчасно сплачує заробітну плату, при тому що має збитки від господарської діяльності у зв'язку із відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за червень 2022 року товариство має збиток 585,102 млн. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за червень 2022 року. До того ж заявник просить взяти до уваги, що з 12.07.2022 місто Нікополь перебуває під систематичними обстрілами, а 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до руйнування його виробничих потужностей, та відповідно до значної матеріальної шкоди, що підтверджується витягом з ЄРДР від 18.07.2022 та протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу від 17.08.2022. 15.08.2022 російські війська вдруге обстріляли промислові потужності відповідача, що також призвело до пошкоджень та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Також відповідач зауважує, що щодобово в період робочого часу робітники заводу знаходяться у бомбосховищах (до декількох годин) доки не припиняє лунати сирена під час обстрілів. Заявник вказує що одночасне стягнення з нього сум на виконання рішення суду є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2022.
Представник позивача проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення заперечує, зазначає, що умовами договору передбачено оплату товару із відстрочкою платежу 60 календарних днів, а отже відповідачу позивачем вже було надано відстрочку для оплати товару. Відповідач зазначає, що акт приймання-передачі товару підписано сторонами 12.01.2022, а отже відповідач мав 44 дні для оплати товару до введення воєнного стану та 16 днів після введення воєнного стану, і станом на сьогоднішній день відповідачем не сплачується за товар вже 280 днів. Позивач зауважує, що також знаходиться у важкому фінансовому стані, має поточні зобов'язання у розмірі 791 млн. 768 тис. грн., з них кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 78 млн. 586 тис. грн., за яку також нараховуються позивачу штрафні санкції. У зв'язку із введенням воєнного стану позивач був змушений зменшити чисельність працівників. Позивач вважає, що відстрочення виконання рішення суду порушить баланс інтересів сторін, негативно вплине на розрахунки позивача з контрагентами, своєчасну виплату заробітної плати працівникам, сплати позивачем всіх податків, зборів до державного бюджету України та місцевого бюджету, інших обов'язкових платежів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд, -
Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просило стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованість у розмірі 5890272,00 грн., пеню в розмірі 572889,47 грн., 3% річних у розмірі 57611,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 829266,01 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" основний борг у розмірі 5890272,00 грн., пеню у розмірі 324368,41 грн., 3% річних у розмірі 57611,70, інфляційні втрати у розмірі 829266,01 грн. та судовий збір у розмірі 109766,46 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.
Заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем та ситуацією, яка наразі склалася у м. Нікополі та Нікопольському районі, а саме, що починаючи з 12.07.2022 місто перебуває під систематичними обстрілами. Заявник також просить врахувати, що 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 Торгово-промисловою палатою України видано загальний офіційний лист на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яким засвідчено настання форс-мажорних обставин, а саме військову агресію Російської Федерації проти України. Відповідач звертає увагу, що його підприємство є містоутворюючим у м. Нікополі зі штатною чисельністю майже 6 тисяч працівників, з яких у цей час працює лише 3741 людина. Зазначає, що товариство наповнює податками левову частку міського бюджету, своєчасно сплачує заробітну плату, при тому що має збитки від господарської діяльності у зв'язку із відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за червень 2022 року товариство має збиток 585,102 млн. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за червень 2022 року. До того ж заявник просить взяти до уваги, що з 12.07.2022 місто Нікополь перебуває під систематичними обстрілами, а 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до руйнування його виробничих потужностей, та відповідно до значної матеріальної шкоди, що підтверджується витягом з ЄРДР від 18.07.2022 та протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу від 17.08.2022. 15.08.2022 російські війська вдруге обстріляли промислові потужності відповідача, що також призвело до пошкоджень та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Також відповідач зауважує, що щодобово в період робочого часу робітники заводу знаходяться у бомбосховищах (до декількох годин) доки не припиняє лунати сирена під час обстрілів. Заявник вказує що одночасне стягнення з нього сум на виконання рішення суду є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2022.
Позивач (стягувач) проти задоволення заяви заперечує. Звертає увагу на те, що умовами договору і так передбачено оплату товару із відстрочкою платежу 60 календарних днів, а отже відповідачу позивачем вже було надано відстрочку для оплати товару. Відповідач зазначає, що акт приймання-передачі товару підписано сторонами 12.01.2022, а отже відповідач мав 44 дні для оплати товару до введення воєнного стану та 16 днів після введення воєнного стану, і станом на сьогоднішній день відповідачем не сплачується за товар вже 280 днів. Позивач зауважує, що також знаходиться у важкому фінансовому стані, має поточні зобов'язання у розмірі 791 млн. 768 тис. грн., з них кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 78 млн. 586 тис. грн., за яку також нараховуються позивачу штрафні санкції. У зв'язку із введенням воєнного стану позивач був змушений зменшити чисельність працівників. Позивач вважає, що відстрочення виконання рішення суду порушить баланс інтересів сторін, негативно вплине на розрахунки позивача з контрагентами, своєчасну виплату заробітної плати працівникам, сплати позивачем всіх податків, зборів до державного бюджету України та місцевого бюджету, інших обов'язкових платежів.
Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно обов'язковості виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Так, даний спір виник з вини відповідача. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. А наявність військового стану наразі впливає на господарську діяльність обох підприємств. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. До того, ж прострочення виконання зобов'язання відповідача перед позивачем виникло ще до обстрілів міста Нікополь та території заводу відповідача. Суд звертає увагу, що позивач також наразі перебуває у складних економічних умовах, так само як і відповідач.
У матеріалах справи міститься звіт відповідача про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за червень 2022 року, та баланс позивача (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2022, відповідно до яких зафіксовано збиткову діяльність відповідача та наявність значних зобов'язань позивача. Тобто обидві сторони перебувають у складному фінансовому становищі, а не лише позивач.
Також суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
У даному аспекті суд зазначає, що відстрочка може надаватися при наявності дійсного бажання виконувати зобов'язання перед позивачем, але за наявності певних перешкод. Відповідач не продемонстрував добросовісного ставлення до виконання свого обов'язку. Так, боржником протягом усього часу існування зобов'язання не сплачено навіть частини боргу. При цьому суд, визначаючи безумовне право сторони на оскарження судового рішення, звертає увагу, що відповідач знайшов кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 165 375,89 грн., одночасно зазначаючи про відсутність можливості сплатити бодай незначну частину боргу перед позивачем. Таку поведінку відповідача не можна вважати стандартом ділового співробітництва.
Отже, відсутні будь-які підстави для відстрочення виконання рішення суду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення із відповідною заявою за наявності відповідних підстав.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення у справі №904/1380/22 - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення із відповідною заявою за наявності відповідних підстав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений - 21.10.2022.
Суддя О.М. Крижний