21 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5950/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
13 липня 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 06.06.2022 №1566807-2405-1601; зобов'язати Державну податкову службу України як орган, що забезпечує адміністрування податків та зборів та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, виключити з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 відомості про наявність податкових зобов'язань (податкового боргу (недоїмки)) за грошовими зобов'язаннями зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку; визнати незаконними дії представника ГУ ДПС у Полтавській області Головко Олени у місці винесення та підписання податкового повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807- 2405-1601.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807- 2405-1601 винесене ГУ ДПС у Полтавській області з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки об'єкт, на який нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єктом незавершеного будівництва, тому не є об'єктом оподаткування таким податок. Вважає, що винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807-2405-1601 є умисним порушенням керівником (виконуючим обов'язки (заступником) керівника) ГУ ДПС у Полтавській області Головко О. законних прав позивача, а тому посяганням на кошти позивача у розмірі 8519,94 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5950/22, залучено до участі у справі №440/5950/22 як другого відповідача Державну податкову службу України, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29 серпня 2022 року представником відповідача ГУ ДПС у Полтавській області подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року залишено без задоволення заяву Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/5950/22.
02 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про виключення ДПС України як неналежного відповідача у справі №440/5950/22, з посиланням на те, що вимога до ДПС України звернута позивачем необґрунтовано.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про виключення ДПС України як неналежного відповідача у справі №440/5950/22.
07 вересня 2022 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 92-94/, у якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 перебуває у власності нежитлова нерухомість (нежитлова будівля літ. "ВБ"), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 397,2 кв.м. Вказує, що ГУ ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807- 2405-1601 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником нежитлової нерухомості, за 2020 рік та 2021 рік та це податкове повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв'язку та вручено позивачу 01.07.2022. Пояснює, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 30.07.2021 №437 "Про делегування повноважень" уповноважено ОСОБА_2 - начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у м. Полтаві, зокрема, на право прийняття податкових повідомлень-рішень про визнання грошових зобов'язань, передбачених п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Вказує, що позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України виключити з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 відомості про наявність податкових зобов'язань задоволенню не підлягають, оскільки, якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2022 №308370594 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - "незавершене будівництво, нежитлова будівля літ. "ВБ", об'єкт житлової нерухомості: НІ" загальною площею 397,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 99-101/.
06.06.2022 ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1566807-2405-1601 за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Полтавській області Олени Головко, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2021 рік у розмірі 4766,40 грн. та за 2020 рік у розмірі 3753,54 грн. Разом 8519,94 грн. /а.с. 6, 96/.
Щорічні розрахунки сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік та за 2021 рік наявні у матеріалах справи /а.с. 105-106/.
Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601 направлено на адресу позивача рекомендованим листом та вручено ОСОБА_1 01 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3600808855265 /а.с. 97/ та відомостями веб сайту АТ "Укрпошта" /а.с. 113-114/.
02.09.2022 до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості внесено на підставі податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601 суми податку 3753,54 грн. та 4766,4 грн. з терміном сплати 02.09.2022, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 107/.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Згідно із приписами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За приписами п.п. 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що фізична особа є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності в її власності одного чи декількох об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2022 №308370594 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - "незавершене будівництво, нежитлова будівля літ. "ВБ", об'єкт житлової нерухомості: НІ" загальною площею 397,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 21.01.2020 /а.с. 99-101/.
Відповідно до частини другої статті 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За приписами частин 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно з частинами 4, 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Статтею 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.
Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.
Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості.
Згідно статті 12 цього Закону державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
В розумінні п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Об'єкти нежитлової нерухомості, в силу приписів пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Визначення об'єкта незавершеного будівництва в переліку об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що закріплені підпунктами 14.1.129 і 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, які підлягають оподаткуванню згідно із підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, відсутнє.
Приписами частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Верховний Суд у постановах, зокрема від 30.01.2019 в справі №454/1678/16-ц, від 12.12.2018 в справі №682/1221/16-ц, від 28.11.2018 у справі №692/1190/13-ц, неодноразово, на основі аналізу чинного законодавства та з урахуванням характерних ознак об'єкта незавершеного будівництва, вказав, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Крім того, Верховний Суд указує, що об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном.
Підсумовуючи викладене вище, а також зважаючи на те, що у п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не визначено, що об'єкти незавершеного будівництва відносяться до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2021 рік у розмірі 4766,40 грн. та за 2020 рік у розмірі 3753,54 грн., прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним.
Пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06 червня 2022 року №1566807-2405-1601.
Стосовно вимог про визнання незаконними дій представника ГУ ДПС у Полтавській області Головко Олени у місці винесення та підписання податкового повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807- 2405-1601, суд зазначає таке.
За приписами п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846) передбачено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов'язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.
При складанні у передбачених Кодексом випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 30.07.2021 №437 "Про делегування повноважень" уповноважено ОСОБА_2 - начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у м. Полтаві управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області, зокрема, на право прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань, передбачених пунктом 266.7статті 266 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" ПКУ /а.с. 98/.
Позивачем не доведено та судом не встановлено умислу у порушенні закону при прийнятті уповноваженою особою ГУ ДПС у Полтавській області Головко О.М. податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 06 червня 2022 року №1566807-2405-1601.
Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ця посадова особа діяла від імені відповідача ГУ ДПС у Полтавській області, оскаржувані дії виразилися саме у прийнятті податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06 червня 2022 року №1566807-2405-1601, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2021 рік у розмірі 4766,40 грн. та за 2020 рік у розмірі 3753,54 грн., саме цим рішенням суб'єкта владних повноважень ГУ ДПС у Полтавській області, яке визнано судом протиправним та скасовано, було порушено право позивача у спірних правовідносинах.
Відтак, у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій представника ГУ ДПС у Полтавській області Головко Олени у місці винесення та підписання податкового повідомлення-рішення від 06.06.2022 №1566807- 2405-1601 слід відмовити.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 1 розділу 1 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943 (надалі - Порядок №5), встановлено, що цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
За визначенням пункту 2 розділу 1 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу 2 Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 11 розділу 4 Порядку №5 територіальні органи ДПС відповідно до статей 266, 267 та 269 розділу ХII Кодексу визначають податкові зобов'язання фізичних осіб - платників, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Пунктом 1 підрозділу 13 розділу 4 Порядку №5 встановлено, що після внесення до інформаційної системи інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих територіальним органом ДПС податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення).
Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.
Як встановлено судом, спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601 направлено на адресу позивача рекомендованим листом та вручено ОСОБА_1 01 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3600808855265 /а.с. 97/ та відомостями веб сайту АТ "Укрпошта" /а.с. 113-114/.
02.09.2022 до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості внесено на підставі податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601 суми податку 3753,54 грн. та 4766,4 грн. з терміном сплати 02.09.2022, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 107/.
Водночас, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами п.п. 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 1 розділу 2 Порядку №5 за наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку») (п.п. 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу 5 Порядку №5).
Відповідно до приписів п.п. 4 пункту 2 підрозділу 4 розділу 5 Порядку №5 статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Таким чином, грошове зобов'язання, визначене позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06 червня 2022 року №1566807-2405-1601 вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, та податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення.
05.09.2022 в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості зменшено суми податку 3753,54 грн. та 4766,4 грн., що були внесені на підставі податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06.06.2022 №1566807-2405-1601, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 107/.
В силу наведених вище норм права, у разі якщо за результатами судового оскарження (після набрання судовим рішенням законної сили) донарахована сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Зважаючи на викладене вище, позовна вимога про зобов'язання Державної податкової служби України як орган, що забезпечує адміністрування податків та зборів та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, виключити з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 відомості про наявність податкових зобов'язань (податкового боргу (недоїмки)) за грошовими зобов'язаннями зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, - необґрунтована, передчасна, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1984 грн. 80 коп., що підтверджується платіжними документами /а.с. 12, 24/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Держаного бюджету України /а.с. 15, 26/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 06 червня 2022 року №1566807-2405-1601.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич