Справа № 420/10666/22
21 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене листом від 03.06.2022 року № 02-С -19078/1-0 щодо відмові у призначені допомоги ВПО - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 ;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи з дати звернення - 26.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач була змушена у 2014 році покинути своє постійне місце проживання у зв'язку з збройним конфліктом та переміститись до м. Одеси. Адресну допомогу станом на 24.02.2022 року не отримувала.
У травні 2022 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.
03.06.2022 року листом № 02-С-19078/1-0 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийнято рішення про відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Позивач зазначає, що свою відмову відповідач вмотивував Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року та зазначив, що допомога не надається ВПО, які були обліковані як ВПО до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням 204, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу відповідно до Урядової постанови № 505. Якщо, ВПО, була облікована до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням 204, та не отримувала допомогу відповідно до Урядової постанови № 505 (в тому числі якій було припинено виплату такої допомоги) може отримати допомогу відповідно до Порядку №332 лише у разі нового переміщення, яке здійснено відповідно до Порядку № 509.
Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 Позивач не отримувала адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, нового переміщення з часу взяття на облік ВПО не відбулось, право на призначення допомоги позивач не має.
Позивач вважає відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі такою, що порушує права позивача, є незаконною, дискримінаційною та не відповідає нормам діючого законодавства.
Позивач в адміністративному позові наполягає на тому, що Постанова Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року не передбачає залежності надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі від дати переміщення, так як починаючи з травня 2022 року допомога надається особам, по територіальному принципу - які перемістились з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації. Відповідно до абзацу 8. п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року позивач має право на допомогу, так як є ВПО, яка перемістилась з територіальної громади, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та звернулась з заявою про призначення допомоги вже після травня 2022 року.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач адміністративний позов не визнає та в його задоволенні просить відмовити.
У відзиві представник відповідача зазначає, що згідно із змінами в законодавстві допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як ВПО до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням № 204, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу відповідно до Постанови № 505. Тобто, якщо ВПО, яка була облікована до 24.02.2022 року у регіоні, що включений до переліку, затвердженому розпорядженням № 204, та не отримувала допомогу відповідно до Постанови № 505 (в тому числі якій було припинено виплату такої допомоги), може отримати допомогу відповідно до нового Порядку №332 лише у разі нового переміщення.
12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою стосовно взяття на облік за новою адресою проживання: АДРЕСА_1 . На підставі заяви ОСОБА_1 була надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за новим місцем проживання.
Представник відповідача зазначає, що оскільки переміщення сталося в межах однієї територіальної одиниці міста Одеси, права на призначення допомоги ОСОБА_1 не має.
Додатково вказано, що з 01.05.2022 року мешканцям Одеської області виплата допомоги як внутрішньо переміщеним особам взагалі не здійснюється, оскільки Одеська область не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Виходячи з вищезазначеного, представник відповідача вважає відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги ВПО правомірною.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Станом на час розгляду справи інших заяв, клопотань до суду по суті не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки від 19.11.2015 року №5137-3332 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою від 27.05.2022 року за №СУ-14067290 щодо призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Листом від 03.06.2022 року №02-С-19078/1 Департамент праці та соціальної політики повідомив ОСОБА_1 про те, що Кабінетом Міністрів України 20 березня 2022 року була прийнята постанова за № 332 про «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». Зазначене законодавство вносить зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до змін в законодавстві, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як ВПО до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням № 204, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу відповідно до Урядової постанови № 505.
Тобто, якщо ВПО, яка була облікована до 24.02.2022 року у регіоні, що включений до переліку, затвердженому розпорядженням № 204, та не отримувала допомогу відповідно до Урядової постанови № 505 (в тому числі якій було припинено виплату такої допомоги), може отримати допомогу відповідно до Порядку № 332 лише у разі нового переміщення, яке здійснено відповідно до Порядку № 509.
В листі також вказано, що з листопада 2015 року позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як внутрішньо переміщена особа. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» позивач не отримувала допомогу внутрішньо переміщеним особам.
У зв'язку з вищезазначеним законодавством, оскільки нового переміщення з 2015 року у позивача не відбулося, право на призначення допомоги позивач, на жаль, не має. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Відмову у призначенні допомоги внутрішньо переміщеній особі позивач вважає протиправною у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII.
Відповідно до ст.1 Закону №1706-VII від 20.10.2014 року внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону №1706-VII від 20.10.2014 року факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №1706-VII від 20.10.2014 року адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1706-VII від 20.10.2014 року для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Кабінетом міністрів України прийнято постанову №332 від 20.03.2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Постанови №332 Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).
Пунктом 3 Порядку №332 встановлено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМУ №457 від 16.04.2022, в який внесено зміни Постановами КМУ № 507 від 29.04.2022 та № 602 від 17.05.2022, який застосовується з 01 травня 2022 року.
Як зазначають сторони, станом на 24.02.2022 позивач не отримувала державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".
Слід зазначити, що постанова КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 1 жовтня 2014 р. № 505 втратила чинність на підставі Постанови КМ № 332 від 20.03.2022.
Тобто, єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам є Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою КМУ від 22.03.2022 року №332.
Так, відповідно до доповненого абзацом пункту 3 Постанови № 332, починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Суд зазначає, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку №332 (у редакції станом на 27.05.2022 року) позивачем мало бути дотримано такі умови:
- отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 року;
- або бути облікованою на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332 або переміщеним з такої території;
- бути особою, переміщеною з територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
В свою чергу, в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332, станом на початок війни, а отже і до 24.02.2022 року Одеська область входила до відповідного переліку.
Зальновідомим фактом є те, що з липня 2014 року місто Торез (Чистякове) фактично контролюється російською окупаційною адміністрацією, включене Верховною Радою України до складу тимчасово окупованих територій України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (із змінами), затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29 квітня 2022 року, відповідно до якого Торецьку міську територіальну громаду Донецької області включено до зазначеного переліку.
Отже у даному випадку суд вважає, що позивач має право на отримання допомоги, оскільки перебувала на обліку в Одеській області, яка входить до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, та є особою переміщеною з окупованого у 2014 році російськими військами міста Торез (Чистякове).
Таким чином, судом встановлено неправомірність відмови Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у призначенні позивачу допомоги як внутрішньо переміщеній особі.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не приймалось рішення в розумінні КАС України, при цьому відповідачем вчинено протиправні дії, які полягають у відмові надати гарантовану державою допомогу як внутрішньо переміщеній особі про що зазначено в листі від 03.06.2022 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом:
визнання протиправними дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 допомоги, як внутрішньо переміщеній особі, яка викладена у листі від 03.06.2022 року № 02-С -19078/1-0;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити допомогу як внутрішньо переміщеній особі з дати звернення - 27.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 .
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене листом від 03.06.2022 року № 02-С -19078/1-0 щодо відмові у призначені допомоги ВПО - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 .
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи з дати звернення - 26.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 );
Відповідач: Департамент праці та соціальноп політики Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, ЄДРПОУ 36290160)
Суддя П.П. Марин