Справа № 420/2944/22
21 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Біляївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Успенська, 2, м. Біляївка, Одеська область, 67602) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Біляївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС) про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.02.2022 року заяву передано судді Токміловій Л.М.
Ухвалою суду від 10.02.20222 року позов залишено без руху.
До суду 21.03.2022 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду та позов до ГУ ДМС в особі Біляївського відділу ГУ ДМС, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДМС в особі Біляївського відділу ГУ ДМС щодо відмови листом листом №П-28/6/5127-21 від 17.11.2021 року їй - ОСОБА_1 , в обміні її паспорта громадянина України у зв'язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортноп книжечки;
- зобов'язати ГУ ДМС в особі Біляївського відділу ГУ ДМС видати їй - ОСОБА_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки на нове прізвище без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографiчного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографiчного реєстру, паспортний облік здійснювати виключно за прiзвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації.
Також позивач просив стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
Згідно з Розпорядженням від 05.05.2022 року №256 про призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Токмілової Л.М. на підставі рішення зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 року №9 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 420/2944/22.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022 року заяву передано судді Хурса О. О.
Ухвалою суду від 10.05.2022 року прийнято до провадження справу №420/2944/22, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що вона, у зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізвища, через релігійні переконання та необхідністю отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 353 від 04.06.1994 року та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, звернулась до ГУ ДМС із заявою щодо оформлення і видачі нового паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, однак їй в здійсненні цієї процедури було відмовлено.
Позивач вважає вказану відмову протиправною.
Водночас, позивач вказує, що безконтактний електронний носій паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки містить відцифровані персональні дані. Позивач вважає, що обробка персональних даних - є незаконною та порушує його особисті права, право на повагу приватного та сімейного життя, її релігійного переконання.
Статтею 32 Конституції України гарантовано право громада на відмову від обробки персональних даних про них. Виключенням з цього правила є умова, коли така обробка прямо передбачена законом та лише в інтересах національній безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Також в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Рішення Верховного Суду від 26.03.2018 № Пз/9901/2/18.
Представник ГУ ДМС надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що дійсно 17.11.2021 до ГУ ДМС звернулась ОСОБА_1 із заявою про обмін паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР) у зв'язку зі зміною прізвища.
Представник відповідача зауважив, що ГУ ДМС в межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» надав письмову відповідь на заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді ГУ ДМС зазначив, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Паспорт громадянина України оформлюється при наданні заяви встановленої форми та всіх необхідних документів, які позивачем подані не були, тому обов'язок щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-Х1І у даному випадку відсутній, а вимоги є необґрунтованими. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Також представник відповідача зазначив, що у п. 2 Постанови КМУ № 302 зазначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно до п. 3 Постанови № 302, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Представник відповідача стверджує, що враховуючи викладене, на день звернення позивача із заявою, у ГУ ДМС були відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Заяву позивача було розглянуто на підставі Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь на порушені в заяві питання.
Також на думку представника відповідача нічим не підтверджені доводи позивача щодо дискримінації з боку ГУ ДМС за релігійною, віковою ознакою або порушення права на ім'я.
Крім того, представник відповідача зазначив, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду Постановою Верховного суду від 19.09.2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18.
Проте на думку представника справа № 420/713/21 не підпадає під ознаки типової справи з огляду на наступне.
Стосовно першої ознаки зразкової справи, а саме позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, але позивач не звернувся із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження тощо), то можливо дійти до висновку про відсутність факту відмови у видачі паспорту у формі книжечки.
Заяву позивача було розглянуто ГУ ДМС у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України, тобто а ні Суворовським РВ ГУ ДМС, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки.
Також на думку представника відповідача відсутня третя ознака зразкової справи. Предметом спору у зразковій справі є - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Представник відповідача зазначає, що під час надання відповіді ГУ ДМС не було зазначено, що відмова позивача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 17.11.2021 до ГУ ДМС звернулась ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) із заявою щодо видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв'язку із укладенням шлюбу та зміною прізвища (а.с.67).
Листом від 10.12.2021 №П-28/6/5127-21/5127/948-21 ГУ ДМС повідомив позивача, що відсутні підстави для оформлення паспорту у вигляді книжечки, оскільки заявником не надано відповідного рішення суду (а.с. 17).
Позивач не погодившись із такою відмовою звернулась до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України про ЄДДР документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст. 21 Закону України про ЄДДР визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п. 1 Постанови КМУ № 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п. 3 Постанови КМУ №302 установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
При розгляді вказаної справи суд вважає необхідним врахувати та застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 806/3265/17 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
В постанові Великою Палатою Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки визначено, що ознаками цієї типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Частиною 3 ст. 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові від 19.09.2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.
Разом з тим, при вирішенні спору, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акту: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.
В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачці паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду знайшла, що існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.
Оскільки зміна прізвища позивача може перешкоджати їй користуватися всіма правами громадянина України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Біляївського відділу ГУ ДМС у оформленні їй паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки у зв'язку з зміною прізвища відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що заява позивача була розглянута як звернення у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяв, тому його права не порушені.
Крім того, у вказаній відповіді чітко зазначено, що без відповідного рішення суду відсутні підстави для задоволення заяви щодо видачі паспорту.
Також суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ. Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки на нове прізвище без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографiчного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографiчного реєстру, паспортний облік здійснювати виключно за прiзвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації - підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідачем у справі виступає Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Біляївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області як територіальний орган Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, який в силу норм КАС України хоч і володіє статусом суб'єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, не має власного ідентифікаційного коду та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, що виключає можливість стягнення із нього понесених судових витрат. Таким чином суд вважає, що сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області як юридичної особи - суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Біляївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Успенська, 2, м. Біляївка, Одеська область, 67602, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Біляївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, оформлену листом від 10.12.2021 №П-28/6/5127-21/5127/948-21, в оформленні та видачі ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною прізвища нового паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
Зобов'язати Головне управління Держаної міграційної служби України в Одеської області оформити та видати ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною прізвища новий паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
Стягнути з Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса