20 жовтня 2022 року справа №380/10705/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Рехліцький Р.Р.
за участю:
представника позивача Харін О.М.
представника відповідача Риб'як В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіабата» до відокремленого підрозділу - Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіабата» звернулося в суд з позовом до відокремленого підрозділу - Львівської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000128/2 від 07.07.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.07.2022 року за №UA209140/2022/000991.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що інформація митної декларації та додані на її підтвердження документи не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Також вказані документи не містили ознак підробки. Із додатків вбачалось, що документи підтверджують всі відомості митної декларації, у тому числі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка фактично сплачена постачальнику наперед. Вказує, що прийняття відповідачем спірного рішення мали наслідком збільшення митних платежів за товари, задекларовані ним, на суму у розмірі 175315 грн. 74 коп., що призвело до порушення його прав. Стверджує, що відповідач на момент здійснення митного контролю мав повний перелік документів, що підтверджували ціну купівлі товару та мав можливість перевірити числове значення заявленої митної вартості. Жодних зауважень щодо наявності розбіжностей або підробок у вказаних документах заявлено ним не було. Зазначає, що документи, наведені у пунктах 2-7 заявки-договору №7006 містять посилання на номер вантажного автомобіля, яким здійснювалося перевезення вантажу. Вказана обставина дає всі підстави вважати вірною вартість перевезення наведену у довідці №10 від 28.06.2022 року. Таким чином, відповідач на момент здійснення митного контролю мав повний перелік документів, що підтверджували вартість транспортування товару та мав можливість перевірити числове значення заявленої митної вартості шляхом віднімання. Вказує, що задекларована ним митна вартість товару є належним чином документально підтвердженою, а, отже, при обранні методу визначення митної вартості позивач обґрунтовано застосував основний метод - за ціною договору. Дії відповідача по складанню протоколу електронної обробки документа від 06.07.2022 року здійснені із порушенням приписів статей 53, 54 Митного кодексу України та є незаконними. Вказує, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить жодного обґрунтування.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що платіжне доручення від 20.06.2022 року №24 не містить відміток банку, що не дозволяє переконатись у його достовірності; у графі «призначення платежу» міститься посилання на проформу, проте зазначена проформа до митного оформлення не подавалася. Вказує, що рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг 28.06.2022 року №062801 та рахунок від 28.06.2022 року №062801-1 не містять відомостей щодо витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України; витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, пов'язаних з його транспортуванням до місяця ввезення на митну територію України; витрат на страхування цих товарів. Стверджує, що у ЦМР А0002481 від 28.06.2022 року гр.16 та 23 наявна печатка перевізника Khodtrans PL, натомість рахунок на перевезення виставлений Тон-транс. При цьому, документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній. Таким чином, зазначає, що ним були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зазначає, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій ст.53 МКУ, заявлену митну вартість не було визначено. Вказує, що для визначення митної вартості не застосовано наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. При цьому, застосовано метод 2ґ. Вказує, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД- товар1 UA209140/2022/55818 від 21.06.2022, де вартість такого товару становить 5,78 дол. США за кг та товар 2 - UA209170/2022/38480 від 31.05.2022, де вартість такого товару становить 4,97 дол. США за кг. Зазначає, що жоден із документів, визначених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України декларантом не використовувався в якості джерела при визначенні митної вартості товару. У поданих до митного оформлення документах є наявність багатьох розбіжностей та відсутність усіх відомостей. Під час перевірки числового значення заявленої митної вартості було встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Окрім того, вказує. що заявлена до відшкодування витрат на правову допомогу є значно завищеною та неспівмірною із складністю справи.
Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 10.08.2022 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 06.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Позивачем відповідачу було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209140/2022/063932.
Позивачу було надано повідомлення декларанту, у якому відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вказаному повідомленні позивач 06.07.2022 року зазначив про надання на підтвердження митної вартості товару наступних документів: платіжне доручення; прайс-лист виробника товару; видаткові товарні накладні; експортна декларації країни відправника товару; висновок судово-товарознавчого дослідження по вартості товару.
07.07.2022 року Львівською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000128/2.
У вказаному рішенні контролюючим органом зазначено наступні порушення:
- у платіжці від 20.06.2022 року №24 відсутня відмітка банку; у гр. «призначення платежу» міститься посилання на три проформи, проте, зазначені рахунки до митного оформлення не надані. В даній платіжці вказано посилання на проформу, яка до митного оформлення не подавалася;
- відповідно до положень Інкотермс - 2010 термін FCA (Free Carrier (…named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.06.2022 року №062801 та рахунок від 28.06.2022 року №062801-1 не містять відомостей щодо передбачених чинним законодавством складових;
- умовами договору на перевезення передбачена заявка на перевезення, проте до митного оформлення документ не поданий;
- У ЦМР А0002481 від 28.06.2022 року гр.16 та 23 наявна печатка перевізника Khodtrans PL, натомість рахунок на перевезення виставлений Тон-транс; документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Також, відповідач 07.07.2022 року склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/000991 та повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: неможливість завершення м/о у зв'язку з невірно заповненими графами 12,45,43,44, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 07.07.2022 №UA209000/2022/210128/2 (порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст.257 МКУ, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 №450).
Окрім того, позивачем 08.07.2022 року було подано відповідачу електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209140/2022/065098.
Не погодившись із згаданим рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є рішення прийняте Львівською митницею Державної митної служби України UA209000/2022/000128/2 від 07.07.2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/000991 від 07.07.2022 року.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Щодо відсутності у платіжці від 20.06.2022 року №24 відмітки банку; ненадання до митного оформлення проформ зазначених у графі «призначення платежу».
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний контракт №1 від 26.04.2022 року, укладений між компанією TEXTON S.A. та позивачем.
У додатку до вказаного контракту зазначена ціна товару у розмірі 35408,79 eur, який компанія TEXTON S.A. повинна поставити позивачу.
При цьому, в матеріалах справи міститься також проформа інвойс №14/PRDF/2022 від 15.06.2022 року.
Продукція, її кількість, ціна, зазначена у ній, співпадає із продукцією вказаною у додатку до контракту №1.
У платіжці №24 від 20.06.2022 року вказано таку ж саму ціну товару у розмірі 35408,79 eur, яку позивач сплатив компанії TEXTON S.A. як передоплату відповідно до контракту №1 від 26.04.2022 року.
Окрім того, згаданий перелік товарів також підтверджується рахунком-інвойс №5/TEX/2022 від 28.06.2022 року.
З наведеного вбачається, що саме цю продукцію та її ціну у розмірі 35408,79 eur позивачем було зазначено у деклараціях №UA209140/2022/063932 та №UA209140/2022/065098, які подавались ним контролюючому органу.
Зазначені докази у повній мірі підтверджують факт купівлі-продажу позивачем товару у компанії TEXTON S.A. та вказують на відсутність розбіжностей, зокрема щодо вартості, у них та згаданих деклараціях.
При цьому, порушення, на які посилається відповідач, носять формальний характер та не перешкоджали йому перевірити достовірність зазначеної позивачем інформації.
Відтак, такі до уваги судом не беруться.
Що стосується відсутності у рахунках-фактурах від 28.06.2022 року №062801 та від 28.06.2022 року №062801-1 відомостей щодо передбачених чинним законодавством складових.
Як передбачено пунктами 5, 6 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Правилами заповнення декларації митної вартості затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).\
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до п.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №021001 від 10.02.2021 року виконавець (ТОВ «Тон-Транс») за дорученням та за рахунок замовника (позивача) надає йому послуги по організації автомобільного (або змішаної форми) перевезення та забезпечення збереження вантажів і комплекс послуг, пов'язаних з проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням вантажів, тощо.
Пунктом 3.1 цього договору, серед іншого, передбачено, що замовник зобов'язаний: забезпечити підготовку вантажу до завантаження в поданий для перевезення автомобіль; забезпечити завантаження та кріплення вантажу силами і засобами відправника з дотриманням відповідних правил і норм; забезпечити дотримання нормативних термінів завантаження і митного оформлення, розвантаження і митного оформлення.
Також в матеріалах справи міститься заявка-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом №7006 від 27.06.2022 року, в якій зазначені наступні відомості: замовник - ТОВ «Адіабата»; виконавець - ТОВ «ТОН-ТРАНС»; вантажовідправник - Texton S.A.; адреса завантаження - Zgierz; адреса замитнення - Lodz; автомобіль - НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 ; дата і час завантаження - 28.06.2022 року о 09 год. 00 хв.; вантажоотримувач - ТОВ «Мізол»; адреса розвантаження - м.Львів, вул.Городоцька, 174; адреса розмитнення - Львівська область, с.Малехів; дата і час розвантаження - 01-04.07.2022 року о 08 год. 00 хв.; сума фрахту - 98916 грн. 00 коп.
Як вбачається із довідки для пред'явлення митним органам України №10 від 28.06.2022 року, ТОВ «ТОН-ТРАНС» повідомляє, що вартість перевезення вантажу для фірми ТОВ «Адіабата», яка включає експедиційні послуги, заробітну плату водія, відрядження, затрати на паливно-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування, затрати на ТО та ремонт АТЗ, податки та збори та інше за маршрутом Польща (м.Згеж) - Шегині (митний кордон України) автомобілем держ. №RZ428AU/RZ9825P складає 78916 грн. 00 коп.
Вказане підтверджується також копіями митної декларації 22PL361010E1594230 та міжнародної товарно-транспортної накладної №0002481.
З наведених доказів вбачається, що позивачем для перевезення вантажу на митну територію України було залучено посередника-виконавця ТОВ «Тон-Транс».
Рахунки ж на оплату №062801 та №062801-1 від 28.06.2022 року були складені на підставі договору №021001 від 10.02.2021 року; замовлення - 7006 від 27.06.2022 року.
Транспорт для перевезення вантажу у них також зазначено RZ428AU/RZ9825P.
При цьому, у рахунку №062801 від 28.06.2022 року передбачено наступні послуги: вантажні перевезення по території Польщі до кордону України - 78916 грн. 00 коп.; вантажні перевезення по території України - 19821 грн. 00 коп.; у рахунку №062801-1 від 28.06.2022 року - експедиційні послуги по території України - 179 грн. 00 коп.
Вказані суми повністю співпадають із сумами зазначеними у заявці-договорі №7006 від 27.06.2022 року та довідці №10 від 28.06.2022 року та підтверджують витрати понесені позивачем для доставки вантажу із Польщі на територію України.
Суд звертає увагу, що згадані документи надавались також позивачем відповідачу.
Вказане сторонами не заперечується.
Відтак, суд вважає, що вони, у відповідності до МК України та Правил, у повній мірі підтверджують здійснення розрахунку та розподілу заявлених транспортних витрат позивача.
Щодо зазначення у міжнародній товарно-транспортній накладній №0002481 перевізника Khodtrans PL.
Суд зазначає, що у згаданій накладній дійсно вказано Khodtrans Sp.zo.o. як перевізника.
Однак, із вищеперелічених документів (договір про надання транспортно-експедиційних послуг №021001 від 10.02.2021 року; заявка-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом №7006 від 27.06.2022 року; довідка для пред'явлення митним органам України №10 від 28.06.2022 року; рахунки на оплату №062801 та №062801-1 від 28.06.2022 року) вбачається, що послуги щодо організації автомобільного перевезення позивачу надавались саме ТОВ «Тон-Транс».
Окрім того, як уже згадувалось, позивачем було задекларовано суму наданої послуги з перевезення у повній мірі.
При цьому, зазначення у накладній перевізника Khodtrans Sp.zo.o. замість ТОВ «Тон-Транс» не впливає на вартість задекларованого позивачем товару.
Щодо відсутності при митному оформленні оцінюваного товару заявки на перевезення.
Суд звертає увагу, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки.
Окрім того, надані відповідачу інші документи не дають підстав робити висновок щодо їх підробки або того, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем, а також, що вони містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Окрім того, суд звертає увагу, що у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 29.04.2021 року у справі №810/1822/16 Верховним Судом зроблені наступні висновки: «Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття».
У спірних правовідносинах встановлені факти спростовують викладені відповідачем посилання, які викликали у нього сумніви та породили зазначені ним причини щодо неможливості перевірки наданих позивачем документів.
Зі змісту оскаржуваного позивачем рішення не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи помилковим.
Підсумовуючи викладене можна прийти до наступних висновків:
- подані позивачем документи не містять розбіжностей;
- відсутні будь-які ознаки їх підробки;
- вказані документи містять всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни.
Щодо визначення митної вартості за резервним методом.
Як передбачено пунктами 1, 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».
Однак, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.
Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за резервним методом, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.
Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.07.2022 року за №UA209140/2022/000991.
У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».
Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення та картка відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
В матеріалах справи наявна лише заявка-доручення на надання правової допомоги від 18.07.2022 року, в якій зазначено, що вартість послуг адвоката становить 16800 грн. 00 коп.
При цьому, представником позивача не долучено відповідного акта щодо виконаних робіт, квитанції про оплату його послуг тощо.
З огляду на викладене, питання щодо стягнення таких витрат буде вирішуватися судом після надання представником позивача відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею Державної митної служби України №UA209000/2022/000128/2 від 07.07.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2022/000991 від 07.07.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (адреса: м.Львів, вул.Тадеуша Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіабата» (адреса: м.Київ, вул.Предславинська, 34Б; код ЄДРПОУ 33402646) 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 74 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 21 жовтня 2022 року.
Суддя В.Я.Мартинюк