іменем України
Справа № 285/2610/22
провадження у справі № 2-а/0285/39/22
18 жовтня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , представник - Шепета Роман Леонідович,
відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Житомирській області,
відповідач 2 - Інспектор СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічник Юрій Миколайович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічника Юрія Миколайовича та Головного управління НП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
24.06.2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,серії БАБ № 162633 від 13.06.2022 року, про застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп., винесену інспектором СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічник Ю.М. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що зазначеною постановою був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил користування ременем безпеки. З постановою не згоден, оскільки він транспортним засобом не керував, працівники поліції його не зупиняли. На вимогу поліцейських він надавав пояснення, що не порушував ПДР та просив надати йому на ознайомлення докази протилежного, зокрема: фото чи відео-фіксацію, на що йому відмовили. Тому він звернувся до суду з даним позовом.
28.06.2022 року прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено дату судового розгляду, визначено резервну дату судового засідання, встановлено сторонам строки вчинення процесуальних дій.
26.07.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
18.10.2022 року позивачем подано до суду заяву про відмову від позовних вимог до інспектора СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічника Ю.М. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
18.10.2022 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічника Ю.М. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги до відповідача 1 підтримали, які просили задовольнити з підстав викладених у змісті позовної заяви.
Представник належного відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача 1.
Заслухавши позивача та його представника, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд прийшов до наступного.
Встановлено, що 13.06.2022 року інспектором СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічник Ю.М. винесено постанову серії БАБ № 162633 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_1 , 13.06.2022 року о 10 год. 20 хв. по вул. Шевченка не пристебнутий ременем безпеки (а.с.12).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України “Про дорожній рух” зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати його вимог, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), згідно з п.1.9. яких особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а факт оскарження такої постанови в судовому порядку свідчить про незгоду з останньою.
Суд зазначає, що хоча ст.258 КУпАП і передбачає винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, але не забороняє його скласти, який в розумінні КУпАП є доказом в справі та має підтверджувати або спростовувати наявність складу адміністративного правопорушення та винність особи, якщо вона заперечує та оспорює факт вчинення такого правопорушення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Натомість, представником відповідача 1 не надано суду доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем ПДР, наявність в його діях складу правопорушення та правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Всі перераховані вище обставини у своїй сукупності дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в постанові час та місці дійсно допустив порушення ПДР, а встановлена невідповідність даних постанови об'єктивним обставинам справи, вказують на відсутність доказів на підтвердження його винуватості у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Поданий до суду відзив на позовну заяву представника відповідача 1 суд до уваги не бере, оскільки його суть зводиться лише до правового обґрунтування та порядку винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення з цитуванням норм Закону України «Про національну поліцію», КУпАП та ПДР.
За наведених вище обставин суд не може вважати спірну постанову законною, а тому, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, скасовує постанову про накладення адміністративного стягнення винесену відповідачем 2 щодо позивача та закриває справу про адміністративне правопорушення, таким чином позов задовольняє.
Щодо судових витрат у справі.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, 28.06.2022 року за клопотанням позивача його звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду (а.с.22).
Відтак, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, у силу абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, судовий збір у справі не стягується та компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 71, 139, 158 -163, 241-246, 268, 286 КАС України, ст. ст. 22, 122 ч. 2, 251, 293 КУпАП, ПДР, суд, -
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління НП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,серії БАБ № 162633 від 13.06.2022 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування учасників у справі:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ),
відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Житомирській області ( місцезнаходження - вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Код ЄДРПОУ 40108625),
відповідач 2 - Інспектор СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області Пасічник Юрій Миколайович ( місцезнаходження - вул. І.Франка, 3 А, м. Новоград-Волинський, Житомирськв область).
Дата складення повного рішення - 21.10.2022 року.
Суддя А.В.Михайловська