Справа № 296/7983/21
2-р/296/1/22
Іменем України
"26" вересня 2022 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши матеріали заяви поданої від імені ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20.01.2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09.09.2013 року у справі №296/5228/13-ц та стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. 00 коп. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судового збору.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.07.2022 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Сацика Р.В. про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20.01.2022р. залишено без задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Сацик Р.В. подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20.01.2022 року.
На запит Житомирського апеляційного суду цивільну справу №296/7983/21 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів було направлено до Житомирського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги.
Також, в серпні 2022 року від імені ОСОБА_2 надійшла заява до Корольовського районного суду м. Житомира про роз'яснення судового рішення.
Оскільки справу №296/7983/21 було направлено до Житомирського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги, канцелярією Корольовського районного суду м. Житомира було складено довідку від 29.08.2022 року про неможливість надання матеріалів для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23.08.2022 року заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20.01.2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Матеріали справи супровідним від 19.09.2022 повернуто з апеляційної інстанції до Корольовського районного суду м. Житомира.
Отримавши матеріали цивільної справи №296/7983/21 після перегляду в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали заяви про роз'яснення судового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Статтею 183 ЦПК України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Згідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
З матеріалів справи вбачається, що заяву про роз'яснення рішення суду подано шляхом направлення електронною поштою її сканованої копії, яку не було скріплено електронним цифровим підписом (не підписано позивачем).
Зважаючи на вказані обставини, уповноваженою особою Корольовського районного суду м. Житомира складено акт про відсутність електронного підпису.
Так, відповідно до пп. 15.1, 15.2, 15.3 п. 15 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Водночас, обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу наразі забезпечує підсистема «Електронний суд».
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Закону визначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 5 Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеного закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом документа в електронній формі є електронний документ, який має юридичну силу за умови, якщо цей документ відповідає вимогам щодо обов'язкових реквізитів електронного документу законодавства і за своєю формою (форматом) дає змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. Паперова форма є тільки його візуальною формою і має юридичну силу лише копії електронного документа на папері.
Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Сканована копія заяви, направлена від імені ОСОБА_2 на електронну пошту суду не є оригіналом документу, а є електронною копією оригіналу, складеного в паперовому вигляді, не скріплена електронно-цифровим підписом заявниці, для її подання не використовувалася підсистема «Електронний суд», що унеможливлює ідентифікацію суб'єкта звернення, а тому вважається такою, що не підписана заявницею.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).
За вищенаведених обставин, оскільки подана заява не може вважатися такою, що підписана заявницею, суд дійшов висновку про повернення заяви на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
При цьому, суд роз'яснює, що позивачка не позбавлена можливості подати таку заяву у паперовому вигляді, чи в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд», або з використанням електронного підпису автора з дотриманням вимог, визначених ст. 183 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 183, 271,353-355 ЦПК України, суддя
Заяву подану від імені ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів - повернути без розгляду.
Суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя О. Й. Адамович