Справа № 159/4225/22
Провадження № 2-о/159/179/22
20 жовтня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шергіної Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Шокот С.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Матвєєвою Тетяною Сергіївною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,
Стислий зміст вимог заявника.
До суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) - адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни (далі - адвокат Матвєєва Т.С.), з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , заінтересована особа-1), Ковельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - Ковельський відділ ДРАЦС, заінтересована особа-2), в якій заявник просить встановити юридичний факт, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 годині 01 хвилина в селищі міського типу Білокуракине Луганської області, народила дитину - чоловічої статі - ОСОБА_3 , вагою 3250 грамів, в зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Лисогорівка Новопсковського району Луганської області.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 у селищі міського типу Біоркуракине Луганської області, Україна, народила хлопчика, ОСОБА_3 , вагою 3 250 грам. Заявниця та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,перебувають у шлюбі. У зв'язку з тим, що територія, де народилася дитина, тимчасово не підконтрольна Україні внаслідок окупації, заявник не може зареєструвати народження дитини в органах РАЦС та отримати свідоцтво про народження встановленого законодавством України зразка. Встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки вона зможе зареєструвати народження дитини.
Стислий виклад позиції інших учасників справи.
Заінтересовані особи - ОСОБА_2 та Ковельський відділ ДРАЦС в судове засідання заперечень проти заяви не подали.
Рух справи в суді.
Заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України надійшла до суду 18.10.2022.
18.10.2022 відкрито провадження у справі з викликом учасників судового розгляду.
Розгляд справи відкладався з об'єктивних причин.
Заявник ОСОБА_1 , її представник - адвокат Матвєєва Т.С., у судове засідання не з'явились,у поданій заяві про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, просять розгляд справи проводити у їх відсутності.
Заінтересована особа-1 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення поданої заяви.
Представник заінтересованої особи-2 - Ковельський відділ ДРАЦС в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 , як встановлено в судовому засіданні - ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області, є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 21.08.2015 Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до паспорта громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданого 18.04.2018 органом 4452, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Лисогорівка Новопсковського району Луганської області, є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою про реєстрацію місця проживання №1528, виданою Пісковською сільською радою Новопсковського району Луганської області 12.09.2019.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.06.2015, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, про що 27.06.2015 складено відповідний актовий запис № 301.
На підтвердження факту народження дитини заявник надала медичне свідоцтво про народження №162 від 22.09.2022, видане установою, що розташована на території непідконтрольній українській владі (Государственное учреждение «Белокуракинская центральна районная многопрофильная больница»), з якого вбачається, що ОСОБА_1 22.09.2022 о 14:01 годині народила хлопчика вагою 3250 грам.
У відповідності до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 Новопсковська селищна територіальна громада Луганської області, до складу якої входить село Піски Новопсковського району Луганської області, перебуває в тимчасовій окупації.
В зв'язку з тим, що вказана територія, де народилася дитина, тимчасово не підконтрольна Україні внаслідок окупації, заявник не може зареєструвати в органах РАЦС народження дитини та отримати Свідоцтво про народження дитини встановленого законодавством України зразка.
Оцінюючи медичне свідоцтво про народження № 162 від 22.09.2022, як доказ, суд виходить з того, що відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Заява підлягає задоволенню.
Згідно із принципом 3 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині має належати з його народження право на ім'я та громадянство.
Відповідно до частини першої статті 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Без державної реєстрації факту народження дитини, вона буде позбавлена можливості в подальшому реалізовувати свої права та обов'язки, що становитиме порушення статті 8 та інших Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до статей 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. TheRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно із частиною першою статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2, 3, 22, 23 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставами для проведення державної реєстрації для народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладом охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою. Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини. По - батькові дитині присвоюється за власним іменем батька.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження дитини, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження дітей на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя та інших.
При цьому суд враховує, що відомості про народження дитини зазначені в медичному свідоцтві про народження, яке видане на окупованій території.
Таким чином, суд враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, вважає доводи заявника є законними, обґрунтованими і підтверджені наявними у справі доказами, а тому заява про встановлення факту народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою села Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14:01 годині у селищі міського типу Білокуракине Луганської області, дитини - чоловічої статі - ОСОБА_3 , вагою 3250 грамів, в зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем села Лисогорівка Новопсковського району Луганської області, підлягає задоволенню.
Рішення у даній справі про встановлення факту народження слід допустити до негайного виконання (частина четверта статті 317 ЦПК України, пункт 8 частини першої статті 430 ЦПК України).
Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 10, 12-13, 18, 258- 259, 263-265, 293- 294, 315, 317, 352, 354, 355, пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Матвєєвою Тетяною Сергіївною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.
Встановити факт, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14 годині 01 хвилина у селищі міського типу Білокуракине Луганської області, народила дитину - чоловічої статі - ОСОБА_3 , вагою 3250 грамів, в зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем села Лисогорівка Новопсковського району Луганської області (батьки дитини перебувають у зареєстрованому шлюбі із 27 червня 2015 року, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області 27 червня 2015 року).
Допустити рішення до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повне найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області 21 серпня 2015 року, РНОКПП: НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданий органом 4452 18 квітня 2018 року, РНОКПП: НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Кармелюка, будинок 4, код ЄДРПОУ: 42621254.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 20 жовтня 2022 року.
Суддя Ковельського Юлія ШЕРГІНА
міськрайонного суду