Справа № 521/11429/21
Номер провадження:1-кп/521/774/22
29 вересня 2022 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162470000413 від 08.04.2021 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Грузія, м. Руставі, громадянина Республіки Грузія, офіційно не працевлаштованого, особа з інвалідністю 1-ої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурор заявив клопотання про звернення в дохід держави заставу в розмірі 102150 (сто дві тисячі сто п'ятдесят) гривен, внесену за обвинуваченого ОСОБА_5 , яке мотивував тим, що 08.04.2021 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, 09.04.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачення ОСОБА_5 ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні взаємопов'язаних між собою прямих доказах у їх сукупності, які містяться у наступних різних процесуальних джерелах: показаннях потерпілої, свідків, письмових документах, речових доказах, а також в інших матеріалах.
10.04.2021 ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу розміром 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 589 000 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч) гривень. У зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_5 звільнено з-під варти.
Застоводавцями виступили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким згідно до розписок від 30.04.2021, у відповідності до ст. 182 КПК України роз'яснено: у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється/обвинувачується ОСОБА_9 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного/обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
17.06.2021 задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та змінено запобіжний захід обраний відносно нього в частині суми застави, а саме зменшено розмір застави до 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102 150 (сто дві тисячі сто п'ятдесят) гривень.
Утім, як встановлено, обраний до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави не зміг забезпечити досягнення вищевказаної мети та забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про звернення застави в дохід держави та просила його задовольнити в повному обсязі.
Заставодавці в судове засідання не з'явилися.
Обвинувачений та його захисник в судове засідання не з'явилися.
Вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У зв'язку з вирішенням питання про звернення застави в дохід держави, було здійснено повідомлення про судове засідання заставодавців надісланням повістки про виклик.
Частина 1 статті 135 КПК України передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Зважаючи на те, що заставодавці викликалися здійсненням виклику надісланням повістки про виклик, для розгляду клопотання про звернення застави в дохід держави, що у даному випадку було вжито усіх можливих, передбачених ст. 135 КПК України заходів, направлених на повідомлення заставодавців про судове засідання.
У зв'язку з цим, суд застосовував положення ч. 9 ст. 182 КПК України, щодо наслідків неприбуття заставодавця у судове засідання та прийшов до висновку про можливість вирішення поданого клопотання за відсутності заставодавців
У судове засідання також не прибув обвинувачений та його захисник.
Розіл II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим у ст. 177 КПК України ризикам.
Стаття 176 КПК України серед інших запобіжних заходів виділяє заставу.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
При цьому, ч. 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов'язки обвинуваченого, серед них прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Таким чином, суд робить висновок, що у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
Судом встановлено на підставі документів, які містяться у матеріалах справи, що протягом розгляду цього кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 не з'являвся в судові засідання, у зв'язку із чим, судові засідання відкладались.
Разом з тим, з наданих прокурором матеріалів, вбачається, що з матеріалів кримінального провадження №12022160000000182 (первинне провадження №12021162480000559 від 06.04.2021) встановлено, що ОСОБА_9 є підозрюваним по кримінальним правопорушенням , передбаченим ч.3 ст.27, ч.3 ст.15 ч.5 ст.185, ч.5 185, ч.1 ст.255-1 КК України, та наразі оголошений у розшук (постанова від 17.03.2022) та 21.03.2022 винесено ухвалу слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси, щодо надання дозволу на затримання відносно ОСОБА_10 .
Крім того, відповідно до ч.1 п.7 ст.42 КПК України одним із обов'язків покладеним на ОСОБА_5 , як на обвинуваченого є: прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду - проте даний обов'язок ОСОБА_11 порушено, оскільки відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого ОСОБА_12 , здійснюючи виклик у судове засідання обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено, що останній з 28.02.2022 за місцем мешкання не з'являвся (покази охоронця ОСОБА_13 та консьєржа ОСОБА_14 які працюють за адресою мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_3 ) та на даний час місце знаходження останнього не відоме.
Особа набувши статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні, набуває певних зобов'язань, виконання яких слугує мінімальною гарантією досягнення завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.
До них п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України відносить обов'язок обвинуваченого прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Такий обов'язок є безумовним і не залежить від дії певного запобіжного заходу, застосованого до особи.
Крім цього, зміст ч. 8 ст. 182 КПК України вказує на те, що неможливість прибуття обвинуваченого на виклик може зумовлюватися виключно поважними причинами.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Підтвердження поважності причин неявки обвинуваченого до суду надано не було.
Таким чином, запобіжний захід у виді застави у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102 150 (сто дві тисячі сто п'ятдесят) гривень, не зміг забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та забезпечити досягнення мети запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду.
З огляду на викладене, та враховуючи, що жодних доказів поважності причин неявки ОСОБА_5 до суду надано не було, хоча останній достовірно обізнаний про перебування кримінального провадження відносно нього в суді, суд вважає що такі дії обвинуваченого, спрямовані на ухилення від судового розгляду кримінального провадження по суті, в межах якого ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
У зв'язку з чим, у суду наявні підстави для застосування кримінально-процесуальної відповідальності до обвинуваченого, що полягає у зверненні сплаченої за нього застави в дохід держави.
Суд вважає, що такий вид (розмір) кримінально-процесуальної відповідальності узгоджується з принципом пропорційності, адже при цьому буде враховано обставини допущених порушень (їх тривалість, повторність, ступінь і форму вини, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від таких порушень тощо) та мети, заради якої застосовувались відповідні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 331, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про звернення застави в дохід держави, - задовольнити.
Звернути у дохід держави кошти внесені під заставу, як альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , 02,10,1984 року народження, у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102150 (сто дві тисячі сто п'ятдесят) гривень, та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1