Справа № 638/13705/21 Головуючий І інстанції - Щепіхіна В.В.
Провадження № 33/818/1230/22 Суддя доповідач - Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
20 жовтня 2022 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Ковері Р.М., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який взяв захист своїх інтересів на себе, тобто без участі його захисника, за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валках справу за апеляційною скаргоюзахисника правопорушника на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 08 2022 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 08 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого лікарем-хірургом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 08 2021 року о 21 год. 58 хв. в м. Харкові біля будинку 23-А по вулиці Космічна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком огляду на стан сп'яніння №1712, згідно якого рівень алкоголю в його крові складає 0,44 проміле.
Таким чином водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись з цим рішенням суду, захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Дзись О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 08 2022 року, а провадження по цій справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог захисник посилається на невмотивованість постанови, порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що матеріали справи взагалі не містять доказів того, що ОСОБА_1 , в зазначений в протоколі час, керував транспортним засобом Тойота д.н.з. НОМЕР_1 . Також вважає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не свідчать того факту, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, як і відеозапис, на якому ОСОБА_1 знаходиться біля обласного наркологічного диспансеру. Вважає, що ПДР України не передбачено обов'язку будь-якої особи в транспортному засобі, який знаходиться в нерухомому стані, без ознак керування, в будь-якому стані, проходити огляд на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції і КУпАП не передбачено за це будь-якої відповідальності. На думку захисника, в справі взагалі відсутні докази щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом при зазначених у протоколі обставинах.
Позиції учасників апеляційного провадження.
ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просили їх задовольнити та скасувати постанову суду і закрити провадження по справі.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п.2.9 А.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149314 від 18 08 2021 року (а.с.1), згідно якого 18 08 2021 року о 21 год. 58 хв. біля будинку 23-А по вулиці Космічна, в м. Харкові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Вказане підтверджується висновком огляду на стан сп'яніння №1712 (а.с.2), згідно якого рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 складає 0,44 проміле. Крім того, це підтверджується відеозаписом з нагрудної камери уповноваженої особи патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності поліцейського вручені протокол про адміністративне правопорушення, з роз'ясненням йому прав та обов'язків, а також вручений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння водія ОСОБА_1 (а.с.11) з оголошенням, висновків огляду щодо того, що рівень алкоголю в крові водія ОСОБА_1 складає 0,44 проміле.
Довідка, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.7) підтверджує факт отримання водієм ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 . Також зазначене підтверджується рапортами поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 18 08 2021 (а.с. 8,9, 15-16) згідно яких, 18 08 2021 року, під час патрулювання ними у складі екіпажу 1103 надійшов виклик на службовий планшет «Адмінправопорушення» відносно того, що за адресою вул. Бакуліна, буд.4А в м. Харкові, приблизно о 21 годині 49 хвилин невідомий водій розпиває спиртні напої в авто Toyota Land Cruiser білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та почав рух. Було виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перевірки документів та при спілкуванні з водієм було виявлено ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову. При цьому, вказано, що у присутності свідків водій ОСОБА_1 відмовився від проходження розгляду на стан сп'яніння на місці та побажав пройти огляд у закладі охорони здоров'я за адресою: м. Харків, вул. Шевченка,26, де велась безперервна відеофіксація.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, якими також підтвердив, він, близько о 21-00 годині керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , 18.08.2021, в тому числі біля будинку по вул. Космічна, 23 А. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він проїжджав по вул. Бакуліна, де згідно з рапортом поліцейського В. Василенка невідомий, який почав рух приблизно о 21 год.49хв. на автомобілі білого кольору Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 , розпивав алкогольні напої, що також було судом прийнято до уваги.
Крім того, суд взяв до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5,6), які пояснювали, кожний окремо, що в їх присутності водій Авто маркиToyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я в КЗОЗ ОНД, та в їх присутності був ознайомлений зі змістом адміністративного протоколу, а також зі своїми правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і з інформацією щодо місця розгляду справи про адмінправопорушення.
Суд вважав вказані докази узгодженими між собою, оскільки вони були отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
З урахуванням вищенаведеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, виходячи з умисної форми вини вчинення правопорушення, суддя застосував адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк.1) та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3,4) вбачається, що 18 08 2021 року о 21 год. 58 хв. біля будинку 23-А по вулиці Космічна, в м. Харкові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову, вміст алкоголю в його крові складав 0,44 %о проміле. Пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД (а.с.2), згідно результатів якого встановлено, що ОСОБА_1 на час складання висновку, 18 08 2021 року, 23 годин 40 хвилин, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому слід зазначити, що огляд проводився зі згоди водія в присутності двох свідків (а.с.5,6) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5,6), які надали пояснення, що в їх присутності водій Авто марки Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я в КЗОЗ ОНД, та в їх присутності був ознайомлений зі змістом адміністративного протоколу, а також зі своїми правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і з інформацією щодо місця розгляду справи про адмінправопорушення.
При цьому слід зауважити, що ОСОБА_1 не заперечує, що саме ці свідки були присутні під час складання протоколу, тобто, були присутні на місці події, то їх письмові пояснення є об'єктивними та заслуговують на увагу, оскільки вони є послідовними та узгоджуються один з одним, а також з відомостями матеріалів справи, та підтверджують те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, що свідчить про відсутність незгоди з діями працівників поліції та в свою чергу свідчить про умисність його дій та усвідомлення протиправного характеру своїх дій.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, так само, як і відомості, які відображені у висновку щодо результатів огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, зазначених у висновку експертів ХНП ХОР ОНД.
Тобто останній не звертався до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, хоча мав для цього достатньо часу, що свідчить про законність та правомірність дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, на запитання суду апеляційної інстанції чому ОСОБА_1 не надав працівникам поліції відомості від власників супермаркету, що він дійсно там ставить свій автомобіль на нічну стоянку, чому не надав касовий чек, що він дійсно купив напій «сидр» після зупинки автомобіля і випив його в магазині, чому в його крові було виявлено 0,44% проміле алкоголю якщо він «випив лише трохи сидру» як він вказує, - то відповідей, які ю заслуговували на увагу він суду апеляційної інстанції не надав.
Більше того, переглядом відео від 19 08 2021 року о 00 год. 02 хв. встановлено, що ОСОБА_1 , спілкуючись з працівниками поліції, отримує всі документи, спілкується зі своїм юристом по телефону, підписує всі запропоновані йому документи, фотографує їх на свій телефон, тобто поводить себе як водій якому пред'явлені претензії в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (відео з 02 хв. 42 сек. по 07 хв. 03 сек.).
Ніяких заперечень щодо того, що він не керував транспортним засобом він не висловлює.
Тому версію правопорушника, висунуту пізніше, про те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння суд апеляційної інстанції сприймає як вигадану, яка нічим не підтверджується і таку яка направлена на ухилення правопорушника від відповідальності.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції, поліцейськими дотримано.
Належить врахувати, що статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 12.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що 18 08 2021 року, водій ОСОБА_1 керував авто Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. У нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медзакладі ХНП ХОР ОНД, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі становить 0,44 % проміле, а тому дії працівників поліції щодо виявлення підстав для складення протоколу відповідають вимогам ст.266 КУпАП, що вбачається з положень з вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Інспектором поліції в акті огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову. Отже вбачається, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги захисника Дзись О.М. щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «А» ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настаєза ч.1 ст.130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
З врахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік застосоване до ОСОБА_1 є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень і таким що відповідає характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9А Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності і його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 08 2022 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського Апеляційного суду О.М. Курило