про відмову у видачі судового наказу
20 жовтня 2022 року м. Чернігів справа № 927/884/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви від 17.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріан-Транс Лайн» вул. Льотна, 3 кв. 29, м. Чернігів, 14033, До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» вул. Шевченка, 2, смт. Михайло - Коцюбинське, Чернігівська обл., 15552 про видачу судового наказу
До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріан-Транс Лайн» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» 41 916,00 грн заборгованості за надані послуги перевезення згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ДФ220119/т-пос від 22.01.2019 та 1 257,48 грн пені, нарахованої за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг за період з 22.09.2022 по 13.10.2022.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг з перевезення вантажів згідно договору.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Міріан-Транс Лайн» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення пені в сумі 1257,48 грн, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.
Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.
Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту даної заяви про видачу судового наказу вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного в письмовій формі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №ДФ220119/т-пос від 22.01.2019.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є вираження в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користі іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовими слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовими зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (статті 610, 611 ЦК України).
Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання (п. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.3. договору №ДФ220119/т-пос від 22.01.2019 передбачено, що за порушення термінів оплати згідно п.3.5 цього договору, замовник сплачує перевізнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення оплати, від вартості не оплачених послуг за кожен день прострочення, але у будь-якому разі - не більше 3% від вартості наданих і неоплачених послуг.
Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є основною грошовою заборгованістю за договором в розумінні ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, а є санкцією за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов'язання.
З урахуванням зазначеного, вимоги про сплату штрафних санкцій (пені) за порушення договірних зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не можуть вважатись основним зобов'язанням за письмовим договором (заборгованістю, щодо якої відсутній спір, про яку йде мова в статтях 12, 148 ГПК України), оскільки безпосередньо не входять до складу предмету такого договору.
Обов'язок їх сплати у визначеному окремим розрахунком розмірі може виникнути у боржника лише після пред'явлення відповідної вимоги кредитором, тобто вчинення додаткових дій останнім як окремого способу захисту своїх інтересів.
У зв'язку з вищевикладеним, вимоги про стягнення пені в сумі 1257,48 грн не відповідають вимогам статті 148 ГПК України та не можуть бути розглянуті судом саме в порядку наказного провадження.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову в видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріан-Транс Лайн» про видачу судового наказу в частині стягнення 1257,48 грн пені задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова в видачі судового наказу з підстави, передбаченої, зокрема, п. 3 частини 1 статті 152 цього Кодексу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами в позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міріан-Транс Лайн» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» 1257,48 грн пені.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата набрання ухвалою законної сили 20.10.2022
Суддя А.С.Сидоренко