Справа № 640/29104/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.
19 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними дій, -
Представництво «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2020 року №0657690409 в частині на суму 140026,20 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року відмовлено у задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у вказаних податкових накладних покупцем виступає неплатник ПДВ - Представництво «КАТАР ЕЙРВЕЙЗ (К'ю. Сі. Ес. Сі)» в Україні, тобто податкові накладні не надавались покупцю, з урахуванням чого податковий орган помилково встановив порушення та відповідальність, передбачену пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 08 липня 2020 року №0657690409 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 1201 статті 1201 Податкового кодексу України до Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШИНЗ ЛІМІТЕД»:
- за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 27 732,70 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 2 773,27 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 993,33 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 198,67 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 29 509,00 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 8 852,70 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму податку на додану вартість 332 310,94 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 132 924,37 грн.; всього на суму 144 749,01 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 21 квітня 2020 року №9033/26-15-04-09-20/26620316 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШИНЗ ЛІМІТЕД» (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки, зокрема таких: від 01 серпня 2018 року №8, від 01 серпня 2018 року №9, від 31 серпня 2018 року №4, від 10 серпня 2018 року №1, від 10 серпня 2018 року №2, від 14 вересня 2018 року №2, від 14 вересня 2018 року №4, від 14 вересня 2018 року №3, від 18 жовтня 2018 року №2, від 18 жовтня 2018 року №3, від 16 жовтня 2018 року, від 09 листопада 2018 року №3, від 09 листопада 2018 року №2, від 27 листопада 2018 року №5, від 23 листопада 2018 року №4, від 14 грудня 2018 року №2, від 28 грудня 2018 року №4, від 14 грудня 2018 року №3, від 25 квітня 2019 року №3, від 25 квітня 2019 року №4, від 20 травня 2018 року №4, від 20 травня 2019 року №2, від 20 травня 2019 року №3, від 19 червня 2019 року №2, від 26 червня 2019 року №4, від 19 червня 2019 року №3, від 22 липня 2019 року №3, від 17 липня 2019 року №2, від 16 січня 2019 року №2, від 16 січня 2019 року №3, від 31 січня 2019 року №4 ,від 28 лютого 2019 року №4, від 18 лютого 2019 року №2, від 21 лютого 2019 року №3, від 31 березня 2019 року №4, від 31 березня 2019 року №2, від 31 березня 2019 року №3, від 25 квітня 2019 року №2 та від 31 липня 2019 року №4.
Не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених не застосовуються виключно у випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно змісту підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до норм пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
У силу змісту підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно з приписами п. 201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з абзацом четвертим п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відтак, з наведеного слідує, що платник податків зобов'язаний скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, та к разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до приписів вказаної норми, у разі, якщо податкова накладна 1) не надається отримувачу (покупцю) та 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, платник податку звільняється від відповідальності передбаченої цією статтею.
Тобто, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох елементів вказаних вище: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 2015 року №1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267 (далі Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
За п. 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Згідно з п. 3 Порядку № 1307, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Наразі, апелянт вважає, що податкові накладні, відображені в акті перевірки фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Щодо таких тверджень апелянта, колегія суддів звертає увагу , що зі змісту наявних у справі податкових накладних, які були предметом камеральної перевірки та порушення строків реєстрації яких, зафіксовано в акті перевірки вбачається в графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» наявна позначка «Х», а у їх верхній лівій частині зазначено типи причини « 02».В усіх спірних накладних у графі V наявна відмітка про оподаткування ПДВ за кодом ставки 20% та визначена сума ПДВ (а.с. 80-157).
На переконання колегії суддів, наведене дає підстави для висновку про те, що жодна із послуг, що надавалися позивачем, не належить до господарських операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою або операцій, які звільнені від оподаткування, відтак, оскільки податкові накладні містять відмітку про те, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причин « 02» проте містять інформацію про нараховане ПДВ, то податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ. Тобто, за даних обставин, встановлений лише один з двох елементів для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає, що складення податкової накладної на постачання товарів/послуг для операцій, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.
Аналогічна правова позиція є сталою та викладена Верховним Судом у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18, від 07 лютого 2019 року у справі № 808/3250/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 580/1667/19 та інших.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що Представництво «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а тому вважає накладення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 липня 2020 року №0657690409 в частині на суму 140026,20 грн. правомірним.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Представництва «ЕксТіБЕЙСИК СОЛЮШНЗ ЛІМІТЕД» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 19.10.2022р.)