13 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4274/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора та апеляційну скаргу Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 в адміністративній справі №280/4274/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,-
20 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправними та скасування рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 15 червня 2022 р. № 80дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 та наказу Генерального прокурора від 29.06.2022 № 19дк про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
зупинити дію рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 15 червня 2022 р. № 80дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/4274/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження та до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішенням та наказу.
зупинити дію наказу Генерального прокурора від 29 червня 2022 р. № 19дк про застосування до прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/4274/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження та до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішенням та наказу.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що позивачем отримано рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 10.05.2022 № 07/3/2-262дс-98дп-22 про відкриття іншого дисциплінарного провадження стосовно позивача. Таким чином, у разі виконання оскаржуваних актів індивідуальної дії, позивач в силу ч. 3 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» вважатиметься таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, що суттєво вплине на обрання виду дисциплінарного стягнення у разі його накладення за дисциплінарним провадженням № 07/3/2-262дс-98дп-22. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури. Позивач зазначає, що зважаючи на перелік видів дисциплінарних стягнень, до позивача може бути застосоване більш суворе за догану стягнення - звільнення з посади в органах прокуратури. За таких обставин оскарження рішення та наказу у даній адміністративній справі втратить сенс. Захищене в судовому порядку порушене право (інтерес) позивача буде знівельовано наслідками виконання оскаржуваного рішення та наказу, оскільки вони вичерпають свою дію фактом їх реалізації, а тому надання у подальшому судом оцінки таким актам та їх можливе скасування не забезпечать реального захисту порушених прав, а звільнення позивача з займаної посади унеможливить виконання судового рішення (у разі задоволення позову) та призведе до необхідності подальшого звернення до суду за захистом порушених прав з метою поновлення на займаній посаді, що потребує значних зусиль та часу і може призвести до додаткових витрат.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Відповідачі - Офіс Генерального прокурора та Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в якій просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на відсутності правових підстав для забезпечення позову.
Апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що позивач не погоджується з рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 15 червня 2022 р. № 80дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача та наказу Генерального прокурора від 29.06.2022 № 19дк про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, існує реальна можливість настання негативних юридичних наслідків для позивача під час розгляду іншого дисциплінарного провадження, а саме визнання позивача таким, який раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150,151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 13.03.2020 у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, від 22.10.2020 у справі №640/1304/20, від 24.11.2020 у справі №640/9636/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, поданої до пред'явлення позову, заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 15 червня 2022 р. № 80дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури Столяра Дмитра Євгеновича до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/4274/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправними та скасування рішенням та наказу та шляхом зупинення дії наказу Генерального прокурора від 29 червня 2022 р. № 19дк про застосування до прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/4274/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження) про визнання протиправними та скасування рішенням та наказу.
Колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не має встановлювати протиправність спірного наказу на цій стадії.
Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 13 березня 2020 року у справі №1740/2484/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20, від 31 березня 2021 у справі № 560/6068/20 та від 18 травня 2021 року у справі №140/13152/20.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вказані вимоги є предметом розгляду справи по суті, а тому, встановлення обставин законності спірного рішення та наказу у відповідній частині, їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.
Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та оскаржуваного наказу у даній справі може вважатися вирішенням спору.
Таким чином, у разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та оскаржуваного наказу у даній справі, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Однак протиправність вищевказаного наказу, може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заявником не наведено у заяві про забезпечення позову беззаперечних мотивів очевидної протиправності вищевказаного наказу і для перевірки цих доводів суд має з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, та дослідити всі докази, що підтверджують або спростовують такі обставини.
Водночас, надання оцінки оскаржуваному наказу суб'єкта владних повноважень на стадії вирішення заяви про забезпечення позову без розгляду справи по суті є фактичним вирішенням позовних вимог наперед, що, як зазначено вище, є неприпустимим, а тому протиправність рішень у даному випадку потребує доведення під час судового розгляду.
Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, вони є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не наведено доводів про існування очевидної небезпеки заподіяння його правам, свободам чи законним інтересам в разі невжиття заходів забезпечення позову, також, не наведено фактів, які б вказували на можливість ускладнення виконання майбутнього судового рішення.
Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що останнім з належним обґрунтуванням спростовано висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами апелянтіа про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242-244, 250, 308, 311,315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора та апеляційну скаргу Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 в адміністративній справі №280/4274/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у справі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва