13 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 333/3271/21(2-адр/333/1/22)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2022 в адміністративній справі №333/3271/21(2-адр/333/1/22) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції м.Запоріжжя капрал поліції Мірошниченка Максима Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із адміністративним позовом до інспектора другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Мірошниченка М.О. та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, постанову серії ЕАН № 4189328 від 11 травня 2021 року, складену інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капралом поліції Мірошниченком Максимом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. скасовано, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , судовий збір.
17 грудня 2021 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заяву адвоката Борисенкова В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у судовій справі № 333/3271/21 та стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн.
Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2022 в адміністративній справі №333/3271/21(2-адр/333/1/22) заяву представника позивача адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №333/3271/21 задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, адвокат Борисенков В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час апеляційного оскарження додаткового рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2022 у справі № 333/3271/21, у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що підставою для звернення з даною апеляційною скаргою є та обставина, що судом першої інстанції було ухвалено стягнути на користь позивача лише 3500,00 (три тисячі п'ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу, в той час, як фактично за отриману правничу допомогу у справі № 333/3271/21 позивачем було витрачено 6500,00 (шість тисяч п'ятсот) грн. При цьому, розмір витрат у 6500,00 грн. був обґрунтований позивачем належними та допустимими доказами, необхідна сукупність яких визначена як Кодексом адміністративного судочинства, так і сформованою судовою практикою. При цьому підстав для зменшення розміру таких витрат у суду не було, оскільки зі сторони відповідача не було заявлено відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат.
З урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, суд прийшов висновку, щодо стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6500 грн., а саме, за складання проекту позовної заяви - 3500 грн., в іншій частині вимог необхідно відмовити, оскільки умовами договору від 12.05.2021 б/№ про надання професійної (правничої) допомоги не передбачено оплату за подачу до канцелярії суду заяв.
Надаючи оцінку доказам підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги представник позивача надав наступні документи: договір від 12.05.2021 б/№ про надання професійної (правничої) допомоги, акт приймання - передачі наданих послуг за договором від 12.05.2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненних ним витрат необхідних для надання правничої допомоги за договором від 12.05.2021 року, квитанція № 2021/12/15 про оплату послуг.
Відповідно до умов договору визначено розмір і порядок оплати (розділ 4) відповідно до якого встановлено, що отримання винагороди Адвокатом за надання професійної правової (правничої) допомоги здійснюється у формі гонорару, розрахованого, виходячи з наступних критеріїв: вартість написання позовної заяви 3500,00 (три тисячі п'ятсот) грн.; вартість явки Адвоката до приміщення суду з метою участі у одному судовому засіданні, а також з метою вчинення будь-якої процесуальної дії, не залежно від тривалості судового засідання, а також від того, чи відбулось фактично заплановане судове засідання чи було вчинено процесуальну дію 1000,00 (одна тисяча) грн; вартість явки до приміщення суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, за умови, що така процесуальна дія є об'єктивно необхідною 1000,00 (одна тисяча) грн.; вартість звернення із одним адвокатським запитом в інтересах Клієнта 500,00 грн.
Крім того договором визначено, що остаточний розрахунок між Сторонами проводиться на підставі акту приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання професійної правової (правничої) допомоги, а також у формі гонорару за вчинення окремих процесуальних дій та за результатом розгляду справи в суді.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду по справі № 520/7431/19.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 6500 грн., не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів наголошує, що такі послуги як підготовка та подача до канцелярії суду заяв пов'язаних із розглядом справи є складовою частиною позовної заяви та не можуть нараховуватися окремо; складання процесуальних документів є правовою допомогою, однак слід чітко зазначити, які саме процесуальні документи складено, щоб не допустити повторного стягнення за одні і ті ж послуги, оскільки складання відповідних заяв відноситься до складання процесуальних документів; водночас, наданих доказів та подання процесуальних документів не є правовою допомогою яка підлягає окремій оплаті, оскільки до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво, отже фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що з врахуванням категорії даної справи, кількості застосованого законодавства, та доказів, на які позивач посилався, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, стягненню на користь позивача підлягає сума 3500 грн., яка й належить відшкодуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2022 в адміністративній справі №333/3271/21(2-адр/333/1/22)залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва