Справа № 305/435/22
Провадження по справі 2/305/340/22
12.10.2022 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі: секретаря судового засідання Найман Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , законним представником яких є ОСОБА_4 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Рахівської міської ради, орган опіки та піклування Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державний реєстратор Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ОСОБА_1 (далі Позивач 1), ОСОБА_2 (далі Позивач 2), ОСОБА_3 (далі Позивач 3), законним представником Позивача 1 та Позивача 2 є Кочержук Ганна Ільківна (далі Представник Позивачів) звернулися в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Ясінянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державний реєстратор Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування позову зазначають, що 06.07.2020 державний реєстратор Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна прийняла рішення про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для прийняття цього рішення згідно з Довідкою з Реєстру нерухомості від 19.02.2022 року є іпотечний договір, серія та номер 1416, виданий 03.09.2007 приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Маріна А.С. Кредитний договір серія та номер 1416, виданий 31.08.2007 видавник АКПІБ філія Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області" Повідомлення-вимога серія та номер 162, видана 04.03.2020, видавник ТОВ "Кредитні ініціативи", Повідомлення про вручення серія та номер б/н, видавник Укрпошта, Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку, серія та номер б/н виданий 04.06.2020 видавник ТОВ "Бізнес АССІСТ", Інформація зі звіту про оцінку, серія та номер б/н, видана 04.06.2020, видавник ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ". Вважають, що це рішення було вчинене з численними порушеннями законодавства, порушує права неповнолітніх власників, підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності на будівлю кафе-бару "Колиба" за відповідачем. Так, зокрема у січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулося в суд з позовом до спадкоємців ОСОБА_5 , якими є його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 05.08.2021 Рахівський районний суд ухвалив рішення у цій справі про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що Позивач не звернувся до спадкоємців кредитора із вимогою у шестимісячний строк, позивач не мав права нараховувати відсотки після пред'явлення достроково вимоги про повернення кредитних коштів, а також з тих підстав, що позивач пропустив строк давності, про застосування якої було заявлено відповідачами, без поважних причин. Відповідач саме в період перебування на розгляді у Рахівському районному суді цієї справи звернувся до державного реєстратора про реєстрацію іпотечного майна за собою і державний реєстратор прийняла рішення про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" кафе-бару "Колиба", яке належало Позивачам, як спадкоємцям ОСОБА_5 . Крім того, зазначають, що оцінка вартості іпотечного майна проводилася з порушенням, оскільки огляд об'єкта експертом не проводився. також їх не було належним чином повідомлено про звернення стягнення на предмет іпотеки, таким чином, у зв'язку з незаконністю оскаржуваного рішення, Позивачі вважають за необхідне захистити своє право на майно, тому звернулися до суду з даним позовом.
Ухвалою Рахівського районного суду від 18.03.2019 було відкрито провадження у даній справі та запропоновано Відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Крім того, відповідно до ухвали суду від 18.03.2022 до вирішення даної справи по суті та набуття рішенням суду законної сили, забезпечено цивільний позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого по АДРЕСА_1 . У задоволенні заяви про заборону вчинення дій по фактичному заволодінню майном відмовлено.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2022 залучено до участі у даній справі орган опіки та піклування Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, в статусі третьої особи без самостійних вимог, якому доручено надати висновок щодо розв'язання спору з відповідними доказами.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" відзиву на позов не подавало, а у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 31.08.2022 представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнавала та просила призначити справу до судового розгляду.
В судове засідання під час судового розгляду представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи, зокрема 29.09.2022 о 13:10 год, представник відповідача ОСОБА_6 була повідомлена в підготовчому судовому засіданні, проте 29.09.2022 надіслала заяву про відкладення розгляду справи. Про судове засідання о 13:10 год 12.10.2022 представник відповідача була повідомлена шляхом надсилання СМС-повідомлення. В судове засідання о 13:10 год 12.10.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" повторно не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться також у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://rh.zk.court.gov.ua, про що сторонам було роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, відповідно до положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частина 3 статті 33 Закону передбачає, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом встановлено, що відповідно до умов Кредитного договору №1416 від 31 серпня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області", ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (далі Договір), позичальник ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 30000 доларів США.
Розділом 4 Договору встановлено, що виконання зобов'язань за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомості нежитлового приміщення - будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 103,54 кв.м, оціночна вартість 332176 гривень.
Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області" ОСОБА_7 та іпотекодавцем ОСОБА_5 було укладено Іпотечний договір №1416 від 03 вересня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_5 передав банку в іпотеку належну йому на праві власності в цілій частині будівлю кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщену за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з порушенням умов кредитного договору Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у 2011 році зверталося в суд із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1416 від 31 серпня 2007 року.
За результатом розгляду спору Рахівський районний суд Закарпатської області 15.11.2011 ухвалив рішення у справі №2-1038/11, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором №1416 від 31 серпня 2007 року в сумі 31882,62 долара США. Вказане рішення суду набрало законної сили 28.12.2011 та на виконання цього рішення 09.12.2011 Рахівським районним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист.
17 грудня 2012 року, між Відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" був укладений Договір про відступлення прав вимоги та Договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Кредитний портфель, внаслідок передачі якого Новий Кредитор набув усіх прав вимоги Первісного Кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення, від Позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом звернення стягнення за Кредитними договорами на заставлене майно, та іншими правами вимоги за Кредитними договорами та Договорами Забезпечення.
Позичальник ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Рахівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 17.05.2016.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом першої черги спадкування, які прийняли спадщину, є діти померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які на момент смерті ОСОБА_5 були неповнолітніми.
Постановою державного виконавця Рахівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Красевич М.Ф. від 29.12.2017 виконавче провадження №52399509 з примусового виконання виконавчого листа №2-1038/11 виданого 09.12.2011 Рахівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості за кредитним договором №1416 від 31 серпня 2007 року в сумі 31882,62 долара США та 1820 гривень судових витрат закінчено, у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_5 .
У зв'язку з тим, що станом на 16.05.2016 року за громадянином ОСОБА_5 значилася заборгованість за кредитним договором №1416 від 31 серпня 2007 року у розмірі: 66890 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.05.2016 становила 1702504,38 гривні, з яких за кредитом - 27053,85 долара США, що за курсом НБУ станом на 16.05.2016 становило 688579,32 гривні; по відсотках - 18653,58 долара США, що за курсом НБУ станом на 16.05.2016 становило 474774,18 гривні; пеня - 21182,90 долара США, що за курсом НБУ станом на 16.05.2016 становило 53915,88 гривні, Товариство з обмеженою відповідальністю 25.01.2019 року звернулося до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до спадкоємців ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником яких була ОСОБА_8 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. За наслідками розгляду цієї справи 25.06.2021 було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову (справа 305/161/19 провадження по справі 2/305/41/21. Підставою для відмови у задоволенні позову було те, що Позивач не надав суду жодних доказів того, що він пред'явив вимоги до спадкоємців у шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України. Крім того, суд встановив, що пред'явивши 07 жовтня 2011 року позовну вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Суд вважав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося після пред'явлення позову у справі №2-1142/11 згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України у 2011 році, у зв'язку з чим було змінено строк виконання основного зобов'язання. При цьому між сторонами кредитного договору немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії цього договору. Крім того, було встановлено, що позов у справі ТОВ "Кредитні ініціативи" подало 25.01.2019. Строк виконання основного зобов'язання настав у жовтні 2011 року - у момент пред'явлення позову кредитором про дострокове стягнення кредиту у справі №2-1038/11 Відповідач заявив про застосування позовної давності у заяві від 28.10.2018. Таким чином, звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що нарахована до жовтня 2011 року, не підлягає стягненню у зв'язку з пропуском позовної давності, а звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за відсотками, що нараховані після жовтня 2011 року є безпідставним, оскільки право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Позивач, у позовній заяві та додаткових поясненнях не надав доказів того, що він пропустив строк позовної давності з поважних причин і не просив визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновлення строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права. На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права без поважних причин, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову. Згідно з даними судової системи документообігу Д-3 дане рішення суду набрало законної сили 05.08.2021.
Попри наявність відкритого провадження у зазначеній вище справі, тобто існування невирішеного між сторонами спору з приводу виконаня Кредитного договору №1416 від 31.08.2007 року, відповідач звернувся до державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Діани Василівни, яка 06.07.2020 прийняла рішення про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . З цим рішенням реєстратора Позивачі не погоджуються.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо звернення стягнення на іпотечне майно, вказані правовідносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку».
Оскільки іпотечний договір, на підставі якого було проведено оскаржувану реєстрацію був укладений 03 вересня 2007 року, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України Про іпотеку в редакції станом на той час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).
Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов'язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Обрання певного способу правового захисту, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем й іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 5 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
При цьому, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" №1255-IV, згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.
Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пов'язує можливість звернення стягнення на предмет застави не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й встановлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов'язує початок спливу вказаного строку з моментом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій зі звернення стягнення на предмет застави.
Тобто ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави чи звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Таку правову позицію у справі № 320/8269/15-ц провадження N 14-83цс18 висловила 16.05.2018 року Велика Палата Верховного Суду.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові Великої Палати від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц.
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
На виконання ухвали суду про витребування доказів державний реєстратор Тячівської міської ради Закарпатської області надіслала суду копію реєстраційної справи №2115273521236 щодо державної реєстрації права власності нежитлового приміщення будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", оглянувши яку суд встановив, що підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, були надані відповідачем документи: Іпотечний договір №1416 від 03.09.2007 року, кредитний договір №1416 від 31.08.2007, графік погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору №1416 від 31.08.2007 року), умови надання кредиту та розрахунок реальної вартості кредиту, повідомлення-вимога представника ТОВ "Кредитні ініціативи" адвоката Мельника Я.Ю. №162 від 04.03.2020 адресована ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх законному представнику ОСОБА_9 про усунення порушення за Кредитним договором №1416 від 31.08.2007 у тридцятиденний строк, докази направлення цієї вимоги, довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" від 04.06.2020, а також інформація зі звіту про оцінку щодо об'єктів торговельної нерухомості нежитлової будівлі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 103, 54 м. кв, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 04.06.2020 ТЖВЕОЮ353725.
Матеріали справи, у тому числі й реєстраційна справа, не містять доказів про те, що відповідач в передбаченому Законом порядку здійснив реєстрацію відомостей про звернення стягнення на предмет іпотеки у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, тобто повідомлення боржників про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання відбулося з порушенням, зазначених вище норм, а отже державний реєстратор повинна була відмовити у реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем.
Крім того, згідно з частинами 2-4 статті 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає потреби встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Частина 4 статті 82 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, обставини встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі N 917/1345/17 (провадження N 12-144гс18, пункт 32).
Як уже зазначалося не дивлячись на наявність з 25.01.2019 року у Рахівському районному суді невирішеного спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до спадкоємців ОСОБА_5 . Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" неповідомивши про це державного реєстратора та не дочекавшись рішення суду, у липні 2020 року звернулося до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за останнім права власності на нежитлову будівлю кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на підставі іпотечного договору.
Суд для забезпечення прав неповнолітніх позивачів, відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України доручив органу опіки Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області надати висновок щодо розв'язання спору.
Селищний голова смт Ясіня Андрій Делятинчук, як особа, яка очолює орган опіки та піклування Ясінянської селищної ради, надав висновок від 10.06.2022 за №724, з якого вбачається, що працівниками служби у справах дітей Ясінянської селищної ради розглянуто пакет документів по даній справі та здійснено виїзд на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , який на момент обстеження був зачинений. Діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживають у АДРЕСА_1 . На даний час батько дітей - ОСОБА_5 помер. Після смерті ОСОБА_5 його діти ОСОБА_1 (на даний час повнолітній), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 прийняли спадщину. Державним реєстратором Тячівської міської ради 06.07.2020 було здійснено перереєстрацію права власності нерухомого майна нежитлове приміщення кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , яке належить до спадкового, без відома та згоди законного представника неповнолітніх спадкоємців. При цьому спір між сторонами щодо предмета іпотеки вирішувався Рахівським районним судом, який 25.06.2021 ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому вивчивши всі матеріали заслухавши дане питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ясінянської селищної ради 18.05.2022 орган опіки та піклування з метою захисту прав неповнолітніх вважає за необхідне задовольнити даний позов.
За положенням статей 41 Конституції України та 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання недійсним рішення, дій або бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Право власності виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Зокрема, питання про набуття права власності регулюється Главою 24 Цивільного кодексу України. Всі підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).
Враховуючи зазначені вище обставини суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" неправомірно набуло право власності на майно, що є предметом даного позову, оскільки державна реєстрація цього майна була здійснена з порушенням норм права, тому позов в частині скасування рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Діани Василівни від 06.07.2020 з індексним номером 52969957 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на будівлю кафе-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , згідно з яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на будівлю кафе-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частини 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Саме такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19.
Враховуючи норми чинного законодавства, зокрема, вимоги наведеної ст. 26 Закону та наявність судового рішення про скасува34ння рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, суд приходить до висновку, що для реального захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" право власності на будівлю кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Лазар Діани Василівни від 06.07.2020 з індексним номером 52969957 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на будівлю кафе-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , згідно з яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на будівлю кафе-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".
Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на будівлю кафе-бару "Колиба", розташовану за адресою Закарпатська область, Рахівський район, смт Ясіня, вул. Визволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21 в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 судові витрати в сумі 1984,80 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено 20.10.2022.
Суддя: В.Е. Ємчук