Справа № 304/1066/22 Провадження № 1-кп/304/174/2022
19 жовтня 2022 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12022071130000054 від 17 квітня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
чотирнадцятого квітня 2022 року близько 12.30 год обвинувачений ОСОБА_5 з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_4 , знаючи де остання зберігає ключ від вхідних дверей свого будинку, проник всередину будинку АДРЕСА_2 , звідки з шафи у кімнаті умисно, таємно викрав золоті ювелірні вироби, а саме золоту каблучку, вартістю 7 402,90 грн, пару золотих сережок, вартістю 3 996,32 грн, золотий ланцюжок, вартістю 2 682,97 грн, та пару сережок, вартістю 5 955,68 грн, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 20 037,87 грн, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся та показав, що всередині квітня цього року близько обіду він, знаючи де потерпіла зазвичай залишає ключі від будинку, проник до будинку за її відсутності. Пройшовшись по будинку, в одній з кімнат він побачив коробки, в яких знаходилися золоті вироби, а саме каблучка, ланцюжок та сережки, забрав їх та поніс додому. Про вчинене дуже шкодує, не розуміє навіщо це вчинив, при тому, що потерпіла є не лише його сусідкою, але і кумою. Просив суворо його не карати, оскільки все викрадене повернув.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що викрадені речі їй повернуті, а відтак вона не має до обвинуваченого жодних претензій, проти його звільнення від відбування покарання з випробуванням не заперечує.
Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, роз'яснивши їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинуваченого, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.
Відтак з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
При цьому суд також враховує позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 128/984/17, що за нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, проживає разом з матір'ю, яка часто хворіє та потребує підтримки, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: F 10.2.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому суд не знаходить.
Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням її особи, ступеня тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі № 205/7091/16-к від 17 жовтня 2019 року Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді, згідно якої орган пробації визначив високу ймовірність вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та вважає, що виконання покарання без ізоляції від суспільства можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення інтенсивного нагляду та покладання на обвинуваченого додаткового обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, тобто виконання заходів, передбачених апробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення» суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, особу винного, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, викрадене повернув, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії зі звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Строк застосування запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_5 у виді цілодобового домашнього арешту, закінчився 20 липня 2022 року, протягом судового розгляду даного кримінального провадження такий не обирався, на даний час клопотань про обрання такого суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.
Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 124, 174 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази по справі, а саме дві товарні накладні № 31450411-0000009 від 11 квітня 2022 року та № 31450411-0000009 від 11 квітня 2022 року, видані на ім'я ОСОБА_4 , що упаковані до спецпакету НПУ № SUD1130517; три буклети-паспорти ювелірних виробів «Золотий вік», що упаковані до спецпакету НПУ № SUD1130516; пару золотих сережок у вигляді пелюстків, що упаковані до спецпакету НПУ № INZ1038674; золотий ланцюжок, що упакований до спецпакету НПУ ГСУ № 7153717; пару сережок з підвіскою у вигляді краплі, що упаковані до спецпакету НПУ № INZ1038680 та врізний металевий замок з ключем від вхідних дверей будинку АДРЕСА_3 .Пасіка, що упакований до спецпакету НПУ № SUD1130515, що передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 - такій повернути; п'ять слідів папілярних ліній пальців рук людини з дверцят шафи, які викопіювано на клейку стрічку та упаковано до крафтового конверту та три сліди папілярних ліній пальців рук людини з горизонтальної поверхні шафи, які викопіювано на клейку стрічку та упаковано до крафтового конверту, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - знищити.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-22/3176-ФХД та № СЕ-19/107-22/3205-ФХД від 28 квітня 2022 року у розмірі по 1 029 (одна тисяча двадцять дев'ять) грн 72 коп кожна; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/107-22/3151-Д від 28 квітня 2022 року у розмірі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн 20 коп, а також судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/107-22/3625-ТВ від 17 травня 2022 року та № СЕ-19/107-22/3624-ТВ від 18 травня 2022 року у розмірі по 1 029 (одна тисяча двадцять дев'ять) грн 97 коп кожна стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2022 року у виді арешту майна - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1