Справа № 369/10288/22
Провадження №1-кс/369/1793/22
18.10.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111380000556 від 18 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
18 жовтня 2022 року до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Київської області надійшло клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111380000556 від 18 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погодженого прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 .
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою в силу ст. 89 КК України не судимою, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах в умовах воєнного стану,вчинив злочин проти власності у великих розмірах, за наступних обставин.
Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.
Крім того, Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.
Крім того, Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2212-IX від 21.04.2022.
Крім того, Указом Президента України 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.
Крім того, Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.
Так, 16.09.2022 о 23:45 год. ОСОБА_5 , спільно зі своїм сином ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, маючи прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, приїхали до службового приміщення ТОВ «Експансія» за адресою: адресою: Київська область. Бучанський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5.
Після чого, ОСОБА_5 відійшов неподалік зазначеної адреси та спостерігав за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_8 пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу навісного замка службового приміщення ТОВ «Експансія» за вищевказаною адресою, проник на територію зазначеного товариства.
Після чого, ОСОБА_8 діючи спільно з ОСОБА_5 , проникли на територію складу ТОВ «Експансія», розташованого за вищевказаною адресою, де таємно викрали товарно-матеріальні цінності, належні ТОВ «Експансія», а саме:
-500 (п'ятсот) пачок цигарок марки «RichmondGold», вартістю 29000 грн.;
-1000 (одну тисячу) пачок цигарок марки «LD Red», вартістю 64940 грн.;
-3000 (три тисячі) пачок цигарок марки «WinstonBlueSuperSlims», вартістю 225000 грн.;
-250 (двісті п'ятдесят) пачок цигарок марки «SobranieBlack», вартістю 32500 грн.;
-250 (двісті п'ятдесят) пачок цигарок марки «Sobranie Коктейль», вартістю 32500 грн.;
-900 (дев'ятсот) пачок цигарок марки «SobranieSuperSlimsWhite», вартістю 73800 грн.;
-800 (вісімсот) пачок цигарок марки «LD Blue 25», вартістю 57552 грн.;
-400 (чотириста) пачок цигарок марки «BondBlue 25», вартістю 30000 грн.;
-500 (п'ятсот) пачок цигарок марки «MarlboroGold», вартістю 39970 грн.;
-500 (п'ятсот) пачок цигарок марки «L&M RedLabel», вартістю 32995 грн., а всього на загальну суму 618 257 (шістсот вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень, що є великим розміром.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали ТОВ «Експансія» матеріальної шкоди на вище вказану суму.
12.10.2022 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, являються зібрані докази у кримінальному провадження, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 , інші докази у своїй сукупності.
Таким чином, у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Пиковець Козятинського району Вінницької області, громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання встановленим під час здійснення досудового розслідування ризикам, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 раніше вже притягувався неодноразово до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Так, наразі ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України не судимий, однак враховуючи правову поведінку підозрюваного ОСОБА_5 в минулому (притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбуття реального покарання) та той факт, що останнього знову притягнено до кримінальної відповідальності за вчинення злочину з корисливого мотиву, свідчить про те, що ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, а отже усвідомлюючи можливість реального покарання за злочини, у вчиненні якого підозрюється, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може намагатись уникнути відбуття покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний схильний до вчинення корисливих злочинів, про що свідчать відомості про неодноразове притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів;
- підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів;
- підозрюваний підозрюється у вчиненні корисливого злочину групою осіб, а саме: за попередньою змовою з ОСОБА_8 , який є рідним сином підозрюваного ОСОБА_5
- підозрюваний не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей,а також батьків похилого віку, не має міцних соціальних зв'язків на території України.
Водночас, стороною обвинувачення не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваною не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судове засідання.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то він полягає в тому, що в ході здійснення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 був проведений обшук, за результатами якого не було відшукано всі речові докази по справі, а отже незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дасть можливість останньому знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для справи (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про місце проживання свідків (крім того, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 працював із встановленими свідками на одній роботі, а отже добре їх знає) може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань, користуючись при цьому міжособистісними відносинами з останніми. Обґрунтовуючи наявність і ступінь ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення враховує, що згідно із п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих, свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
На підставі викладеного сторона обвинувачення дійшла до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв'язку із не проведенням у судовому засіданні допиту свідків та інших підозрюваних.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу та засобів для існування, притягувався неодноразово до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а отже в подальшому може знову вчинити кримінальне правопорушення.
Слід зазначити також, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, тому соціальні наслідки та можлива суспільна реакція виправдовує необхідність попереднього ув'язнення підозрюваного. Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім якдо раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Сторона обвинувачення вважає, що застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 8 років, у зв'язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або будь-яким іншим чином спотворити речі та документи, які мають істотне значення для справи, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий просив судзастосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Пиковець Козятинського району Вінницької області, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з альтернативою застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 просила суд відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки відсутні докази обґрунтованої підозри та відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказала, що підозра її підзахисному була вручена 12.10.2022 року, він не був затриманий, а до суду на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу з'явився самостійно, що свідчить про відсутність наміру переховуватися від органів слідства та суду. Зазначила, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та має сім'ю, а саме дружину ОСОБА_14 та сина ОСОБА_15 , а також матір ОСОБА_16 та рідного брата ОСОБА_17 , які являються інвалідами ІІ групи, та за якими він здійснює догляд, оскільки вони є непрацездатними особами. Просила суд у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ВП № 1 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022111380000556 від 18 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, с. Пиковець Козятинського району Вінницької області, українець, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
12 жовтня 2022 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є зібрані докази у кримінальному провадження, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 , інші докази у своїй сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Проте, ні в самому клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та даних, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, в силу ст. 89 КК України не судимого, має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у центрі зайнятості та має статус безробітного, одружений, має своєму на утриманні: матір ОСОБА_16 , яка є інвалідом ІІ групи; рідного брата ОСОБА_17 , які є інвалідом з дитинства, підозра про вчинення ОСОБА_5 злочину є обґрунтованою, але при цьому слідчим та прокурором не наведено доказів, які б свідчили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд, враховуючи положення ст.ст. 177, 178 КПК України, приходить до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, викладені в мотивувальній частині ухвали вище, а також його процесуальну поведінку до та після повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, в межах строку досудового розслідування, зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в даному кримінальному провадженні, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду та вважає, що застосування саме вказаного запобіжного заходу забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184,193,194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Пиковець Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді у вигляді нічного домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби за місцем проживання: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, в межах строків досудового розслідування, до 11 грудня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його:
- не відлучатись зі свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- прибувати до слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків в межах строку досудового розслідування до 11 грудня 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 20 жовтня 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1