Справа № 127/28690/21
Провадження № 2/127/4784/21
06.10.2022 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
секретаря Обертун Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Подолян Ольги Олександрівни про усунення від права на спадкування,
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Подолян Ольги Олександрівни, про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилась спадщина на спадкове майно. За життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишив. У встановлений шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. із заявою про прийняття спадщини. Крім позивача із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Подолян О.О. звернулася інша дочка спадкодавця, відповідач ОСОБА_2 . Позивач вважає, що наявні підстави для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування. Позивач зазначає про те, що батько ОСОБА_3 дійсно потребував допомоги у зв'язку із чисельними тяжкими хворобами та відсутністю можливості самостійно себе доглядати та обслуговувати, потребував лікування, догляду та допомоги. З того часу ОСОБА_3 постійно проходив стаціонарні, амбулаторні лікування, фізіологічні процедури. Останні роки стан здоров'я ОСОБА_3 значно погіршився. Через важкі хвороби ОСОБА_3 не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував сторонньої допомоги, піклування і фактично знаходився у безпорадному стані. Згідно з доводами позивача ці обставини підтверджуються виписками з історій хвороб та медичних карток лікарень. Лікування батька ОСОБА_3 потребувало постійних та значних матеріальних витрат. Позивач надавала ОСОБА_3 матеріальну допомогу, також були понесені усі витрати на його поховання. Відповідач ОСОБА_2 одного разу не запропонувала своєї допомоги батькові на лікування та утримання, не відвідувала його в лікарні або вдома, не телефонувала, щоб поцікавитись станом його здоров'я. Відповідач працює, проживає у м. Вінниці. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 під час важкого фізичного, морального та матеріального стану ОСОБА_3 його тяжких хвороб та знаходження в безпорадному стані мала можливість, але свідомо ухилялась від надання йому будь-якої допомоги та підтримки.
Посилаючись на положення статей 1216, 1218, 1224, 1235, 1241, 1261 ЦК України позивач просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник відповідача 16.02.2022 року подав до суду відзив на позов. Відповідач позов не визнає, просить в її задоволенні відмовити в повному обсязі. У відзиві зазначив, що зі змісту позовної заяви не вбачається, яка саме хвороба та яким саме чином потягла за собою виникнення у померлого ОСОБА_3 безпорадного стану, та в чому полягала безпорадність. Відповідачу не зрозуміло яким чином наявність відображених у медичних документах діагнозів перешкоджала померлому ОСОБА_3 самостійно забезпечувати собі умови прожиття. Відповідач вважає, що додані до матеріалів позову копії медичних документів не є достатніми доказами на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, а свідчить лише про наявність у померлого певних хвороб, які не перешкоджають особі самостійно здійснювати за собою догляд та створювати умови прожиття. Зазначив, що факт відсутності у спадкодавця ОСОБА_3 безпорадного стану може бути підтверджений показаннями свідків. Позивачем також не доведений факт ухилення з боку відповідача ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_3 . Викладені у позовній заяві твердження позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач ОСОБА_2 ігнорувала повідомлення про хворобу батька, не відвідувала його та не спілкувалась з ним, не купувала ліків жодними належними доказами не підтверджуються, а тому не можуть бути взяті до уваги. Таким чином, враховуючи, що її батько не перебував у безпорадному стані та не потребував матеріальної допомоги, враховуючи також те, що відповідач не ухилялась від надання матеріальної допомоги, оскільки про таку допомогу до неї ніхто не звертався, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.
В судовому засіданні відповідач та її представник позов не визнали.
Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що вона цивільна дружина ОСОБА_3 . З ОСОБА_3 вона познайомилась 30.03.2013 р., довгий час зустрічались, а в кінці 2013 року свідок переїхала до нього за адресою : АДРЕСА_1 , де мешкала до 30.06.2021 р. 30.06.2021 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 виселили її з будинку. Свідок викликала поліцію, зламала замки у дверях та забрала решту своїх речей. Непорозуміння з ОСОБА_1 почались 08.05.2021р., коли ОСОБА_3 лежав у лікарні в штучній комі. Ірина з ОСОБА_6 забрали в будинку гроші, золото і пістолет. Через півтори-дві години ОСОБА_3 помер. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила про те, що ОСОБА_3 помер і попросила 3200 доларів США на його поховання. За життя ОСОБА_3 хворів. 10.04.2020 р. у нього був інфаркт. Лікувався за свої кошти. Дочка Ірина купляла ліки, але після виписки з лікарні він повернув їй кошти біля 10 тис.грн. В 2021 р. чоловік лежав у лікарні із захворюванням Covid-19. Ірина купляла батькові ліки, за які свідок повертала кошти. Свідок теж хворіла на Covid-19 з кінця березня по 16.04.2021 р. До дня смерті ОСОБА_3 свідок ходила до лікарні, чергували по черзі з дочкою ОСОБА_7 . Свідок проживала сім'єю за рахунок чоловіка. У нього на ринку «Урожай» було дві ракушки «Кури гріль» та «Шаурма», біля будинку по АДРЕСА_2 був магазин, який ОСОБА_3 здавав в оренду, а пізніше використовувався як склад. Свідок теж працювала. В 2015 р. вона звільнилась із загальноосвітньої школи №16. На той час в 2018 р. в м. Перея (Греція) ОСОБА_3 придбав дві квартири в одному будинку на першому поверсі. В одній квартирі вони зробили ремонт, а потім продали. Гроші в розмірі 25 тис.євро ОСОБА_3 віддав дочці ОСОБА_7 , яка купила квартиру по АДРЕСА_3 . За решту грошей ОСОБА_3 купив квартиру в новобудові в АДРЕСА_4 . Будівництво цієї квартири закінчено в 2021 р., але до цього часу не оформлена. У ОСОБА_3 з двома дочками були різні відносини. Обом дочкам батько зробив весілля. Допомагав дочці ОСОБА_7 у навчанні в технікумі та в академії в м. Києві. З дочкою ОСОБА_8 бачився на ринку «Урожай». Після смерті ОСОБА_3 свідок почала спілкуватись з ОСОБА_9 і перестала спілкуватись з ОСОБА_7 . В 2020 р., коли ОСОБА_3 лежав у лікарні з діагнозом інфаркт міокарда йому поставили стент. Інфаркт стався на станції технічного обслуговування. Дочка ОСОБА_7 викликала щвидку допомогу. Потім свідок приїхала до чоловіка до лікарні. Разом з ОСОБА_7 вони купляли медичні препарати, за які сплачувала ОСОБА_7 . Орієнтовно на лікування ОСОБА_3 в лікарні і на реабілітацію в 2020 р. витрачено біля 10 тис. грн. Щомісячно на ліки було витрачено 2-3 тис. грн. Свідок купляла ліки після виписки ОСОБА_3 з лікарні. Дочку Світлану в лікарні, коли хворів батько ОСОБА_3 в 2020 р., свідок не бачила. Дочка ОСОБА_7 готувала батьку їжу в лікарню, носила одяг. Після виписки з лікарні дочка ОСОБА_7 приходила до батька, приносила продукти і мешкала неподалік по АДРЕСА_3 . 28.05.2020 р. другий раз викликали швидку допомогу до ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_3 в 2021 р. захворів на Covid-19 до лікарні до нього свідок поїхала разом з ОСОБА_7 . Хмара повідомив по телефону обох дочок про те, що перебуває у лікарні і хворіє на коронавірус. Коли ОСОБА_3 лікувався у лікарні свідок до 16.04.2021 р. була вдома, тому що теж хворіла на коронавірус. В цей час до батька в лікарню приходила ОСОБА_7 , яка купувала ліки, носила їжу. Після 16.04.2021 р. ліки батькові купувала ОСОБА_7 , а свідок відшкодувала їй за це гроші. На поховання свідок дала ОСОБА_7 3200 доларів США. Це були спільні з чоловіком ОСОБА_3 кошти від продажу квартир у Греції. Свідок з дочкою ОСОБА_9 познайомилась на похованні її діда. На цей час у свідка неприязні відносини з позивачем після того як її виселили з будинку. З ОСОБА_3 свідок офіційно не одружена, факт спільного проживання рішенням суду не встановлено. Гроші на купівлю квартир у Греції свідок не давала. Дочку ОСОБА_9 в будинку по тупику ОСОБА_10 ,6 свідок не бачила. ОСОБА_3 отримував кошти за передані в оренду ракушки на ринку «Урожай» по 5 тис. грн. за кожну.Свідок особисто забирала ці кошти. З оренди двох ракушок та одного магазину дохід складав 11 тис. грн. щомісячно.
Свідок ОСОБА_11 дала показання про те, що позивач - її племінниця, а покійний ОСОБА_3 - її двоюрідний брат. У ОСОБА_3 були гарні відносини з дочкою ОСОБА_7 . Під час хвороби він звертався до дочки ОСОБА_7 . З ОСОБА_3 свідок часто спілкувалась на Різдво, його день народження, день народження дочки ОСОБА_7 , у вихідні дні. ОСОБА_3 мешкав разом з цивільною дружиною ОСОБА_12 . Ірина до заміжжя мешкала з батьком. ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_3 від першого шлюбу.Свідок бачила її на похованні діда, баби та батька ОСОБА_3 . У батька були неприязні відносини з дочкою ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_3 хворів на інфаркт та коронавірус дочка ОСОБА_7 викликала швидку допомогу і доглядала за ним у лікарні. В період реабілітації допомогу теж надавала ОСОБА_7 . Вона ж займалась похованням батька. Свідок разом з ОСОБА_7 шукали деякі ліки в аптеках. Свідку невідомо, чи повернув ОСОБА_3 гроші за ліки.
Свідок ОСОБА_13 дала показання про те, що вона сусідка ОСОБА_3 і часто на подвір'ї та біля нього бачила дочку ОСОБА_7 та онуку ОСОБА_14 . Цю сім'ю свідок знає з 1990 років. Дочку ОСОБА_9 свідок бачила один раз, коли батько робив їй весілля. З нею ОСОБА_3 не спілкувався. Коли ОСОБА_3 хворів його доглядала дочка ОСОБА_7 . ОСОБА_15 батька не провідувала, на свята не приходила. Коли ОСОБА_3 був у лікарні, йому була необхідна стороння допомога, яку йому надавала ОСОБА_1 . Свідок по тефефону запитувала у ОСОБА_3 , чи потрібна йому допомога, а він казав, що йому допомагає дочка ОСОБА_7 . Щодо спадкового майна ОСОБА_3 казав про те, що дочці ОСОБА_9 він залишив квартиру, зробив весілля, а будинок на тупику ОСОБА_10 ,6 буде дочці ОСОБА_7 . Під час реабілітації після інфаркту в будинку була присутня дочка ОСОБА_7 . Дочку ОСОБА_9 свідок у будинку не бачила жодного разу. Похованням батька займалась ОСОБА_7 . Позивач купляла батькові їжу та ліки. З нею свідок спілкувалась кожен день. На транспортних засобах, належних ОСОБА_3 , їздив він та ОСОБА_7 . У ОСОБА_3 після розлучення з ОСОБА_12 - матір'ю позивача було п» ять чи шість жінок, а остання була ОСОБА_12 , яка мешкала з ним три чи чотири роки.
Свідок ОСОБА_16 дав показання про те, що більше 20 років був товаришем ОСОБА_3 . Вони часто спілкувались і на будь-які теми, часто бачились і ходили один до одного в гості. Жодного разу свідок не бачив в будинку ОСОБА_3 його старшу дочку ОСОБА_9 . Років 10-12 тому ОСОБА_3 скаржився на ОСОБА_9 , яка ніколи не цікавилась його здоров'ям, не прибирала в хаті. Більше про неї він не говорив. Свідок часто бачив дочку ОСОБА_7 в батьківській хаті. Їхні стосунки були теплими, вона йому допомагала коли погіршився стан здоров'я батька. Коли у ОСОБА_3 стався серцевий напад, ОСОБА_7 його спасла, викликала швидку допомогу, доглядала в лікарні. Після лікарні в його будинку стали мешкати дочка ОСОБА_7 з онукою ОСОБА_17 . Коли ОСОБА_3 захворів на коронавірус свідок спілкувався з ним по телефону доки він міг говорити. Потім спілкувався з ОСОБА_7 , яка купляла йому ліки. Свідок пропонував йому свою допомогу. За період проживання в будинку з ОСОБА_3 мешкали багато жінок, остання з яких ОСОБА_12 . Він заробляв собі на життя. За кордон в Грецію вони їздили разом, шукали нерухомість, яку ОСОБА_3 купував за свої особисті кошти. Свідок часто бачив позивача в будинку, тому що приїздив до ОСОБА_3 два рази на тиждень, привозив у бутлях питну воду. Дочку ОСОБА_2 вперше побачив на похованні. Останні 4 роки ОСОБА_3 хворів і завжди казав про дочку ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_3 був у лікарнях, з лікарями спілкувалась і купувала ліки ОСОБА_7 . ОСОБА_3 останній час після стентування потребував постійної сторонньої допомоги.
Свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що позивач - його колега. В 2017 р. він познайомився з ОСОБА_3 , який попросив свідка відвезти автомобіль Рено Трафік на СТО. Потім став з ним дружити, ходив до нього в гості. Ірина викликала швидку допомогу до батька, коли у нього був інфаркт і йому робили операцію - стентування. Свідок позичив Ірині гроші 1000 доларів США, які вона повернула. ОСОБА_3 захворів на коронавірус і помер. Коли в 2020 р. ОСОБА_3 знаходився в кардіологічному відділенні ОСОБА_7 давала свої кошти на медикаменти, операцію та їжу. Також вона замовляла для батька ліки за кордоном. Один чи два рази свідок був присутнім при купівлі ОСОБА_7 ліків. Коли ОСОБА_3 хворів на коноравірус свідок був у нього в лікарні. В цей час він телефонував або писав в мобільному телефоні товаришам ОСОБА_18 і ОСОБА_19 і не хотів, щоб у лікарню приходила його співмешканка ОСОБА_12 . Свідок перший раз побачив ОСОБА_2 , коли 08.05.2021 р. померлого ОСОБА_3 привезли з лікарні додому. Свідок знає про те, що мати ОСОБА_7 писала в мобільному телефоні ОСОБА_20 про те, що батько хворий і потребує допомоги, на що вона відповіла побажанням батькові видужання. Сам ОСОБА_3 теж писав СМС-повідомлення дочці ОСОБА_9 про те, що йому важко і просив у неї допомоги. Коли ОСОБА_3 лежав у лікарні з коронавірусом він казав про те, що все майно залишить дочці ОСОБА_7 та онуці ОСОБА_21 і просив викликати нотаріуса для складення заповіту. Але ОСОБА_7 його прохання не виконала, тому що не думала, що батько помре. В реабілітаційний період після стентування ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, яку йому надавала ОСОБА_7 . ОСОБА_22 свідок не бачив часто в будинку ОСОБА_3 . Вона займалась своїми дітьми. В них були напружені відносини. Коли ОСОБА_3 лежав у лікарнях йому допомагали дочка ОСОБА_7 , її мати ОСОБА_12 , його товариш ОСОБА_23 і сам свідок. Похованням ОСОБА_3 займалась позивач.
Свідок ОСОБА_24 дала показання про те, що позивач ОСОБА_1 - її дочка, а ОСОБА_3 - це її колишній чоловік, з яким розлучилась 25 років тому. З ОСОБА_3 свідок спілкувалась, тому що у них була дочка ОСОБА_7 . Він приходив на день народження дочки, робив їй весілля. В 2021 р. у нього був інфаркт. Ірина викликала швидку допомогу. З дочкою ОСОБА_3 - ОСОБА_2 свідок спілкувалась по фейсбуку, вони працювали поруч. Коли ОСОБА_3 захворів на інфаркт свідок повідомила про це ОСОБА_9 , яка побажала батьку одужання. Так само відповіла, коли батько хворів на Covid-19. Під час лікування в кардіологічному відділенні та з приводу Covid-19 дочка ОСОБА_7 за власні кошти купувала батькові ліки та продукти. ОСОБА_2 в лікарнях не була жодного разу. Під час реабілітації після інфаркту в квітні-травні 2020 р. ОСОБА_3 допомагала і мешкала у нього дочка ОСОБА_7 . ОСОБА_3 під час хвороби на коронавірус був у важкому стані і потребував допомоги від обох дочок. Його похованням займалась позивач.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, виданого Вінницьким міським відділом записів актів громадянського стану серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з виписок з історій хвороб та медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 хворів на низку захворювань, зокрема: ІХС, гострий Q інфаркт задньої стінки лівого шлуночка (10.04), коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст. високий ризик ССУ, нестабільна стенокардія. атеросклероз аорти, коронаросклероз, КВГ та ургентне стентування ПКА 1 стент від 10.04.2020р. КВГ від 28.05.2020 р., стеноз 30% в стенті ПКА та стеноз в3 ПКА - 50 %, постінфарктний (10.04.2020) кардіосклероз, РССУДВ. СН ІІА, 2 ф.кл. М- недостатність Іст., ожиріння ІІ ст., ІМТ 40, хронічна анемія середнього ступеню важкості невиясненого ґенезу, гостра респіраторна коронавірусна інфекція COVID-19.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 59 років, про що подано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його майно та за заявою позивача заведена спадкову справу у спадковому реєстрі №67747050.
Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_3 є дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у встановлений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» положення ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним належить розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Для ухвалення рішення про усунення від спадкування позивачем повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. При одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 2020 року ОСОБА_3 хворів на серцево-судинні захворювання і він перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах охорони здоров'я.
Відповідно до відповіді № 06/1867 від 30.08.2021 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Територіальне медичне об'єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» 10.04.2020 року о 12 год. 20 хвилин в центральну оперативну диспетчерську надійшов виклик з телефонного номеру позивача ( НОМЕР_3 ) до громадянина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу проблем з серцем. Після приїзду бригади екстреної медичної допомоги на місце виклику пацієнта було обстежено та встановлено діагноз: ІХС.ГКС з елевацією сегмента ST. Надано відповідну медичну допомогу та доставлено до КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної паталогії». 28.05.2020 року о 17 годині 58 хвилин в центральну оперативну диспетчерську надійшов виклик з телефонного номеру позивача ( НОМЕР_3 ) до громадянина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу проблем з серцем. Після приїзду бригади екстреної медичної допомоги на місце виклику пацієнта було обстежено та встановлено діагноз: ІХС. Гострий коронарний синдром. Надано відповідну медичну допомогу та доставлено до КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної паталогії».
У квітні 2020 року ОСОБА_3 був госпіталізований до КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології», де за результатами медичного огляду встановлено діагноз : ІХС. гострий Q інфаркт задньої стінки лівого шлуночка (10.04), коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст. високий ризик ССУ, та перебував на стаціонарному лікуванні з 10.04.2020 року по 14.04.2020 рік.
У травні 2020 року ОСОБА_3 було повторно госпіталізовано до КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології», де за результатами медичного огляду встановлено діагноз: ІХС, нестабільна стенокардія, атеросклероз аорти, коронаросклероз, КВГ та ургентне стентування ПКА 1 стент від 10.04.2020р., КВГ від 28.05.2020 р., стеноз 30% в стенті ПКА та стеноз в3 ПКА - 50 %, Постінфарктний (10.04.2020) кардіосклероз, Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., РССУДВ. СН ІІА, 2ф.кл. М- недостатність І ст., ожиріння ІІ ст., ІМТ 40, хронічна анемія середнього ступеню важкості, невиясненого генезу.
Згідно з наданою КНП «ВМКЛ №1» відповіді №0106/1155 від 24.09.2021 року в період з 01.04.2021 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1», де йому було встановлено діагноз гостра респіраторна коронавірусна інфекція COVID-19. Хворим опікувалась дочка померлого ОСОБА_1 .
Як зазначено вище для ухвалення рішення про усунення від права на спадкування необхідно встановити сукупність наступних юридичних фактів: перебування спадкодавця в безпорадному стані (похилий вік, важка хвороба, каліцтво), потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи-спадкоємця, можливість спадкоємця надати допомогу, яку потребує спадкодавець та умисне ухилення особи від надання спадкодавцеві такої допомоги.
З приводу цього суд зазначає те, що позивачем подано суду належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_3 був доставлений швидкою медичною допомогою до КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» та госпіталізований за ургентними показниками в кардіологічне відділення для хворих на інфаркт міокарда, де перебував на лікуванні і отримував медичну допомогу відповідно до клінічних протоколів та галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я з 10.04.2020 року по 14.04.2020 року та з 28.05.2020 року по 04.06.2020 року.
В зазначені періоди на лікуванні з 10.04.2020 року по 14.04.2020 року та з 28.05.2020 року по 04.06.2020 року ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги лікарів, іншого медичного персоналу та близьких родичів.
Крім зазначеного, від дня госпіталізації ОСОБА_3 в КНП «ВМКЛ №1» (з 01.04.2021 року) останній перебував у безпорадному стані, описані вище в медичній документації діагнози до 08.05.2021 року підтверджують про перебування ОСОБА_3 в безпорадному стані.
Не заперечуються сторонами ті обставини, що до 08.05.2021 року ОСОБА_3 самостійно пересуватися не міг через важкий стан, викликаний гострою респіраторною коронавірусною інфекцією COVID-19. За ним крім лікарів, іншого медичного персоналу та позивача ОСОБА_1 ніхто не доглядав.
Показаннями свідків зі сторони позивача також доведено обставину перебування ОСОБА_3 в період з 10.04.2020 р. по 14.04.2020 р., з 28.05.2020 р. по 04.06.2020 р. та з 01.04.2021 року до 08.05.2021 року в безпорадному стані. З показань свідків зі сторони відповідача ОСОБА_3 ще незадовго до смерті вів активний спосіб життя, отримував доходи, самостійно їздив на легковому автомобілі тощо. Такі показання свідків зі сторони відповідача частково узгоджуються з показаннями свідків зі сторони позивача, але до настання періоду перебування ОСОБА_3 в безпорадному стані.
В розумінні ч. 5 ст. 1224 ЦК України безпорадний стан належить розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Такий стан ОСОБА_3 після госпіталізації в лікарню 01.04.2021 року доведено перед судом належними та допустимими доказами.
При розгляді справ такої категорії суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Судом з'ясовано, що в період перебування ОСОБА_3 в лікарнях, він отримував медикаментозне лікування, що вбачається з виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого. З лікарських призначень, фіскальних чеків та виписки з карткового рахунку встановлено, що оплату на придбання призначених ОСОБА_3 медикаментів та препаратів здійснювала позивач ОСОБА_1 .
Суд вважає обґрунтованими також посилання позивача на те, що відповідач ухилявся від надання спадкодавцеві допомоги та потребу спадкодавця в допомозі саме від відповідача ОСОБА_2 . При цьому суд звертає увагу на показання свідка ОСОБА_24 , яка повідомила, що телефонували відповідачу ОСОБА_20 , надсилала СМС- повідомлення і вона знала, що ОСОБА_3 знаходиться в лікарні у важкому стані, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування в зв'язку з поганим самопочуттям.
Свідок ОСОБА_5 також дав показання про те, що ОСОБА_3 писав СМС-повідомлення дочці ОСОБА_9 про те, що йому важко і просив у неї допомоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні дала поясненння про те, що в фейсбуці мати позивача - ОСОБА_24 в 2020 р. писала їй про те, що ОСОБА_3 зробили операцію на серці і поставили стенти, а за два тижні до смерті ОСОБА_3 його друзі повідомили їй, що батько захворів на коронавірус і лежить у лікарні. До батька, який лежав у лікарні, відповідач не телефонувала. На думку відповідача, внаслідок захворювань ОСОБА_3 потребував санаторно-курортного лікування та догляду за ним.
Отже, позивач довела перед судом обставину прохання ОСОБА_3 до дочки ОСОБА_2 будь-якої допомоги та відмову відповідача надати таку допомогу.
Крім викладеного вище, в судовому засіданні знайшла підтвердження і та обставина, що ОСОБА_2 не цікавилась життям ОСОБА_3 , не спілкувалась з ним, про що в судовому засіданні повідомила відповідач та свідки зі сторони позивача та відповідача.
Вищевказане вказує на те, що відповідач ухилялась від надання спадкодавцеві допомоги, коли той знаходився в безпорадному стані і потребував її.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 ухилялась від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_3 , який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не допомагала у похованні батька не мають правового значення для правильного вирішення справи, тому що вказані обставини мають значення при вирішенні спірних правовідносин на підставі ст. 1232 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на поховання спадкодавця.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді справи доведено належними, допустимими та достатніми доказами факти ухилення відповідача від надання спадкодавцеві допомоги, перебування спадкодавця в безпорадному стані та потребу спадкодавця в допомозі саме від відповідача.
Керуючись ст.ст. 1216, 1224, 1258, 1261 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якс проживає за адресою : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , у відшкодування витрат із сплати судового збору 1362 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 20.10.2022 р.
Суддя