Справа № 947/23671/22
Провадження № 1-кс/947/10174/22
14.10.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №4 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022163480000690 від 12.10.2022 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької області, міста Маріуполь, українки, громадянки України, без місця реєстрації, тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2022 приблизно о 01 год. 15 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_7 , в квартирі АДРЕСА_2 , побачила ключі від автомобілю марки «BMW 320D» синього кольору, 2004 р.в. д/н/з НОМЕР_1 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, вартість якого у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на праві власності, відповідно договору купівлі належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «BMW 320D» синього кольору, 2004 р.в. д/н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_4 покинула приміщення квартирі АДРЕСА_2 , де вийшовши з парадної вказаного будинку, побачила поруч припаркований автомобіль марки «BMW 320D» синього кольору, 2004 р.в. д/н/з НОМЕР_1 , підійшла до нього та за допомогою ключа від нього, вимкнула сигналізацію, відчинила двері від вказаного автомобіля та проникла до його салону. Знаходячись всередині автомобіля марки «BMW 320D», ОСОБА_4 за допомогою ключа активізувала роботу електронних вузлів автомобілю (режим включення запалювання), тим самим запустила двигун в робочий стан, після чого отримала можливість керувати автомобілем і здійснювати на ньому рух.
В подальшому, ОСОБА_4 на вказаному автомобілі з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, незаконно заволодівши автомобілем марки «BMW 320D» синього кольору, 2004 р.в. д/н/з НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , спричинивши тим самим останньому матеріальну шкоду на суму 250 000 гривень.
12.10.2022 приблизно о 01 год. 42 хв. рухаючись на вказаному автомобілі по вул. Ільфа та Петрова в м. Одесі, біля будинку 14, ОСОБА_8 , прискорила рух автомобіля, в результаті чого ігноруючи правила дорожнього руху не впоралась з керуванням автомобіля «BMW 320D» синього кольору, 2004 р.в. д/н/з НОМЕР_1 та виїхала за межі дороги вчинивши ДТП, в'їхавши у стовп, після чого була затримана працівниками поліції.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено ряд ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Крім того підозрювана не має місця реєстрації, та житла, де може проживати у разі обрання до неї іншого запобіжного заходу;
- незаконно впливати на свідків, що є особами з її кола знайомства, з котрими вона спільно відпочивала напередодні вчинення злочину, відтак існують підстави вважати, що підозрювана може здійснити вплив на свідка, з метою зміни показів наданих в ході досудового розслідування.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в неї відсутнє офіційне джерело доходу, постійного заробітку не має.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваної заперечував щодо клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозрювана визнає свою вину, має намір відшкодувати завдану шкоду. Просив обрати відносно його підзахисної запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрювана підтримала думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, 12.10.2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
12.10.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, враховуючи особу підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, без місця реєстрації, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді можливого переховування від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризику у виді не законного впливу на свідків, оскільки підозрювана кається у вчиненому та повністю визнає вину.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, так як підозрювана раніше не судима.
Що стосується посилання захисника, щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя зазначає, що суду не надано доказів оренди житлового приміщення підозрюваною ОСОБА_4 , або згоди власника житла, де остання тимчасово проживає, що могло забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Беручи до уваги встановлений в судовому засіданні ризик та обставини, специфіку інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваної в судовому засіданні встановлено не було.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення визначається слідчим суддею згідно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а також наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого ВП №4 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022163480000690 від 12.10.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 14.11.2022 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрювану звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;
- утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1