19.10.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3528/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021р. у справі №908/3528/21
за заявою ОСОБА_1 , смт. Розівка Пологівського району Запорізької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021р. (суддя - Сушко Л.М., м. Запоріжжя) у справі №908/3528/21 відмовлено у прийнятті заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 та додані до неї документи повернуто заявнику.
Вказана ухвала мотивована тим, що:
- матеріали заяви свідчать, що розмір прострочених зобов'язань ОСОБА_1 перед кредиторами, станом на день подання заяви становить 152 120,35 грн., тобто менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- заява фізичної особи ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. КУзПБ;
- до заяви не додано доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- заявником не надано відомостей чи перебуває остання в шлюбі, або відомостей про особу, з якою шлюб було розірвано протягом трьох років до дня подання декларації;
- в матеріалах заяви відсутні докази звернення до відповідних органів щодо отримання інформації про наявні рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні;
- враховуючи, що сума прострочених зобов'язань ОСОБА_1 перед кредиторами станом на день подання заяви становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, до заяви боржником не додані всі необхідні документи, обов'язковість подання яких визначена ст. 116 КУзПБ, у суду відсутні підстави для прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021р., справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню;
- суд першої інстанції не зазначив, на якій саме підставі відмовляє у прийнятті заяви;
- враховуючи, що провадження у справі про банкрутство боржника - фізичної особи допускається згідно з КУзПБ та відносно скаржника не відкрито інших проваджень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у господарського суду були відсутні підстави для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- суд допустився помилки, підраховуючи загальну суму простроченої заборгованості станом на день звернення до суду. Так, місцевий господарський суд прийняв до уваги не розрахунок, наданий скаржником в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а розрахунок, зазначений у вимозі ОСОБА_2 від 23.08.2021р. на суму 124000,00 грн., що є меншою від суми прострочки, зазначеної скаржником в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. З огляду на те, що розпискою, виданою скаржником, було передбачено щомісячну оплату 7000,00 грн. за користування грошовими коштами до повернення запозиченої суми, а також враховуючи, що скаржник не мав можливості повернути суму позики, розрахунок боргу перед ОСОБА_2 включає в себе 105000,00 грн. відсотків з дати неповернення суми позики та за весь період користування коштами до звернення в суд, тобто за період з 05.08.2020р. по 05.11.2021р. Таким чином, загальна сума заборгованості боржника перед всіма кредиторами станом на день звернення до суду становила 881658,95 грн., в тому числі прострочена сума 187120,35 грн., сума неустойки складає 0,00 грн.;
- боржник в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додатково заявляв про неможливість самостійно отримати інформацію про членів сім'ї у зв'язку з відсутністю у нього електронних цифрових підписів членів сім'ї, які необхідні під час користування Інтернет-ресурсами щодо отримання інформації про транспортні засоби, про доходи членів сім'ї боржника, тощо;
- скаржник вважає, що відмова членів сім'ї боржника надавати відомості про їх майновий стан не надає йому права самостійно звертатись до володільця персональних даних та/або розпорядника персональних даних членів своєї сім'ї з офіційними запитами щодо отримання таких відомостей без їх згоди. Пункт 9 приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 провокує боржника на порушення законодавства про захист персональних даних, тому апріорі не може бути застосований в процедурах банкрутства, як такий, що суперечить Закону України "Про захист персональних даних";
- процесуальне законодавство наділяє господарський суд певними правами та зобов'язаннями щодо забезпечення наявності в судовій справі усіх матеріалів, необхідних для здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, в той час як господарський суд у даній справі не виконав зобов'язань, встановлених ст. 174 ГПК України, та не скористався правом, визначеним ст. 117 КУзПБ.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2022р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Парусніков Ю.Б. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.03.2022р.
Судове засідання 23.03.2022р. не відбулось у зв'язку із наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022р. розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.08.2022р.
За розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.08.2022р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Паруснікова Ю.Б., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.
Судове засідання 23.08.2022р. за участю представника заявника - адвоката Біленка Р.І. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyCon" не відбулось, оскільки представник не вийшов на зв'язок. В телефонному режимі ОСОБА_3 повідомив суду, що станом на сьогодні він не є представником ОСОБА_1 .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. апеляційний розгляд справи відкладено на 19.10.2022р.
В судовому засіданні 19.10.2022р. представник апелянта адвокат Оверковський К.В. в режимі відеоконференції надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
19.10.2022р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень книги четвертої КУзПБ.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що у даній справі вона звертається із заявою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки розмір її прострочених зобов'язань перед кредиторами станом на день подання цієї заяви становить суму 187120,35 грн., що перевищує встановлений законодавством мінімальний поріг у розмірі не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 180000,00 грн. У 2020р. боржник позичив у фізичної особи ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 75000,00 грн., про що свідчить розписка в отриманні грошової суми від 04.02.2020р. Проте, внаслідок неможливості виконати свої зобов'язання повернути суму позики, ОСОБА_1 додатково заборгувала зазначеному кредитору 180 000,00 грн. із розрахунку: 75000,00 грн. тіло кредиту, 105000,00 грн. - відсотки за користування грошовими коштами за період з 05.08.2020р. по 05.11.2021р.
Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд постановив 13.12.2021р. оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
Із введенням в дію 21.10.2019р. Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається із пояснювальної записки до проекту КУзПБ метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою 4 КУзПБ.
На відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги 4 КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 1 ст. 113 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 115 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином, КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги 4 КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, про наявність наведених підстав мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення в ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Таким чином, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов'язань а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), а у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Системний аналіз ст. 113, ч. ч. 1, 2 ст. 116 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатися місцевим господарським судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Місцевий господарський суд ухвалою від 13.12.2021р. відмовив у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи на підставі того, що така заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 115 КУзПБ. У вказаній ухвалі суд вказав на недоліки заяви боржника і доданих до неї документів та водночас надав оцінку заяві боржника і доданим до неї документам на предмет наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначених ст. ст. 115, 116 КУзПБ.
Суд апеляційної інстанції вважає позицію місцевого господарського суду такою, що не відповідає вимогам КУзПБ.
Згідно із ст. 37 КУзПБ господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно з цим Кодексом; заява надійшла від кредитора, вимоги якого включені до затвердженого плану санації відповідно до статті 5 цього Кодексу, і відсутні докази невиконання зобов'язань за таким планом санації; стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законом порядку.
Приписи ч. 1 ст. 37 КУзПБ про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з тієї підстави, що провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно з цим Кодексом, не передбачають встановлення відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ст. ст. 115, 119 КУзПБ).
Недопустимість провадження у справі про банкрутство боржника - фізичної особи має бути передбачена КУзПБ. Такої заборони КУзПБ не містить.
Разом з тим, наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд повинен встановити за результатами підготовчого засідання, яке суд призначає відповідно до ч. 1 ст. 117 КУзПБ - у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначається, зокрема, дата підготовчого засідання.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 119 КУзПБ саме у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Подібні положення наведено й у ст. 39 КУзПБ.
Суд першої інстанції помилково ототожнив положення ч. 1 ст. 37 КУзПБ про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і передбачену п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ підставу для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність - коли відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, в оскарженій ухвалі суд першої інстанції вказав на недоліки заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи та доданих до неї документів.
Аналіз ч. 1 ст. 37 КУзПБ дає підстави для висновку, що КУзПБ не містить такої підстави для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника, як відсутність у додатках до заяви певних доказів.
При цьому, згідно із ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Дійшовши висновку, що до заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додані документи, обов'язковість подання яких визначена ст. 116 КУзПБ, суд першої інстанції в даному випадку дійшов хибних висновків про відмову у прийнятті вказаної заяви.
Таким чином, у разі наявності недоліків поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, місцевий господарський суд повинен був залишити означену заяву без руху і надати час на усунення недоліків, як це передбачено ст. 174 ГПК України.
Крім того, відмовляючи у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано, чому саме провадження у справ про неплатоспроможність боржника в даному випадку не допускається.
З урахуванням наведених обставин і приписів КУзПБ, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок Господарського суду Запорізької області про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. В зв'язку з чим, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги боржника та скасування ухвали суду першої інстанції від 13.12.2021р. у даній справі з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду з метою вирішення питання щодо прийняття заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або, за наявності відповідних підстав для залишення її без руху.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021р. у справі №908/3528/21 - скасувати.
Справу №908/3528/21 передати на розгляд до Господарського суду Запорізької області зі стадії прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.10.2022р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов