18.10.2022 Справа № 904/5743/20
м.Дніпро
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 (повний текст складено 14.12.2021, суддя Соловйова А.Є.) у справі № 904/5743/20
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з грошовими вимогами в загальній сумі 144 918 619,00 грн.
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б, код ЄДРПОУ 36573563)
1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду від 05.11.2020 відкрито провадження за заявою Компанії з обмеженою відповідальністю "Арчімбольдо Лімітед" (ARCHIMBOLDO LIMITED) у справі №904/5743/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б, код ЄДРПОУ 36573563). Визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Арчімбольдо Лімітед" (ARCHIMBOLDO LIMITED) в сумі 21 020,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення, в сумі 1 353 766,74 грн (основний борг, судовий збір по справі №904/2166/19) - 4 черга задоволення. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 24.04.2021. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (49000, м.Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б, код ЄДРПОУ 36573563) - Ткаченка Дениса Володимировича (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3 оф.14), який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1057 від 04.07.2013.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 19.01.2022. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3 оф.14), який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1057 від 04.07.2013.
21.10.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано заяву б/н від 20.10.2021 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) в загальній сумі 144 918 619,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" в загальній сумі 144 918 619,00 грн. відхилено.
Ухвала суду мотивована тим, що станом на дату визнання ТОВ "ПРОДЕКСПОРТ-2009" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (19.01.2021) грошове зобов'язання боржника в загальній сумі 144 918 619,00 грн. (за ППР від 19.05.2015 №0001582202 на загальну суму 67 861 725,00 грн.; ППР 18.08.2015 №0002462202 на загальну суму 76 012 854,00 грн.; ППР 18.08.2015 №0002482202 на загальну суму 1 039 500,00 грн.) є неузгодженим, а відповідно термін його сплати не настав, тому, виходячи з положень ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" в загальній сумі 144 918 619,00 грн. підлягають відхиленню. Суд врахував, що грошові зобов"язання не виникають після введення мораторію.
2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник у зазначає:
- згідно з абз.2 ч.1 ст.59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
- вимоги кредиторів, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника;
- неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог.
У додаткових поясненнях, що надійшли на адресу суду 20.09.2022 скаржник зазначив, що при розгляді даної справи слід звернути на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.07.2022 по справі №904/4608/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
У додаткових поясненнях від 11.10.2022 скаржник послався на те, що рішенням ДОАС від 28.09.2015 по справі №804/11314/15 ППР скасовано, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 вказане рішення ДОАС залишено без змін. Постановою ВС від 05.08.2021 вказані постанова та ухвала скасовані, справа направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд, однак у зв"язку з ліквідацією ТОВ "Продекспорт-2002" справу №804/11314/15 закрито. Також товариством в порушення п.п.198.1. 198.2. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, занижено доходи, за рахунок невключення до їх складу безповоротної фінансової допомоги та завищено витрати, за рахунок віднесення до їх складу сум витрат за господарськими операціями з постачальниками.
3. Узагальнені доводи інших учасників справи.
Представником боржника подано відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований тим, що на дату розгляду справи грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Продекспорт-2009» не виникли, податкові повідомлення -рішення, на які в заяві послався скаржник, на дату визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури були визнані неправомірними та скасовані.
У додаткових поясненнях від 18.07.2022 представник боржника зазначив, що станом на 19.01.2021 - дату визнання боржника банкрутом, у товариства відсутній податковий борг у розмірі 144914079грн., оскільки податкові повідомлення-рішення на вказану суму станом на 19.01.2021 були визнані судом неправомірними та скасовані рішеннями у справі №804/11314/15, а тому і не можуть настати строки виконання зобов"язання, яке відсутнє. Одночасно просить долучити до матеріалів справи документи, зазначені у цих поясненнях. Клопотання про долучення відхилено судом, про що вказано в ухвалах.
У запереченнях від 11.10.2022 на додаткові пояснення скаржника, боржник вказав, що управлінням не надано пояснень: щодо характеру, змісту, обсягу господарських операцій з кожним із контрагентом за період, що перевірявся; в чому саме полягало порушення боржником норм Податкового кодексу України; до яких саме наслідків призвели такі порушення та якими саме доказами підтверджуються такі обставини тощо.
Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Білецької Л.М., суддів Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 17.01. та 22.02.2002 апеляційна скарга залишена без руху.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.05.2022, у зв"язку з усуненням недоліків апеляційної скарги відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі №904/5743/20. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2022.
У судовому засіданні 07.06.2022 оголошено перерву до 26.07.2022 .
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 25.07.2022, у зв'язку з відпусткою судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Білецька Л.М., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
26.07.2022 розгляд справи відкладено на 20.09.2022.
У судовому засіданні 20.09.2022 оголошено перерву до 18.10.2022.
17.10.2022 на адресу апеляційного суду від ТОВ «Продекспорт-2009» надійшло клопотання про залучення доказів, а також від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про виклик свідка. Висновки суду за результатами розгляду вказаних клопотання та заяви викладені в окремих процесуальних документах.
18.10.2022 у зв"язку з відпусткою судді Верхогляд Т.А.- члена колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Білецької Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.
18.10.2022 у судовому засіданні представники скаржника та боржника надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень.
18.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених обставин справи судом першої інстанції, вірність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід скасувати, заяву про визнання грошових вимог - задовольнити з наступних підстав.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
19.01.2021 Постановою Господарського суду Дніпропетровської області визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 19.01.2022. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3 оф.14), який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1057 від 04.07.2013.
21.10.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось в межах справи про банкрутство ТОВ "ПРОДЕКСПОРТ-2009" з грошовими вимогами в загальній сумі 144 914 079 грн. з яких:
- ППР 19.05.2015 №0001582202 на загальну суму 67 861 725,00 грн.;
- ППР 18.08.2015 №0002462202 на загальну суму 76 012 854,00 грн.;
- ППР 18.08.2015 №0002482202 на загальну суму 1 039 500,00 грн.
Ліквідатор ТОВ “ПРОДЕКСПОРТ-2009” заперечив проти грошових вимог, заявлених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з таких підстав:
- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001582202 від 19.05.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 67 861 725,00 грн., за основним платежем 45 241 150 грн., за штрафними санкціями 22 620 575 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002462202 від 18.08.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 76 012 854 грн., за основним платежем 50 675 236 грн., за штрафними санкціями 25 337 618 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002482202 від 18.08.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 039 500 грн., за основним платежем 693 000 грн., за штрафними санкціями 346 500 грн. проходять процедуру оскарження, відтак борг є неузгодженим. Крім того, ліквідатор вважав, що грошові вимоги подані з пропуском встановленого Законом строку їх заявлення (т.1. а.с.185). Жодних інших заперечень по суті спору (спростування суми донарахованих санкцій) заявлено не було.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019р.
Згідно змісту Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Отже, провадження у справі та розгляд заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства містить особливості розгляду грошових вимог.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).
За приписами ч.14 ст.39 цього Кодексу з моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.
Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов'язання: за загальним правилом платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов'язує із цією дією виникнення податкового зобов'язання у платника податку.
За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов'язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.
Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України,дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
Разом з тим, неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону № 2343-XII (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19), що спростовує відповідний висновок місцевого господарського суду.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду сформовано сталу практику про те, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 925/1165/16, від 7 серпня 2019 року у справі № 922/1014/18, від 9 серпня 2018 року у справі № 921/184/16-г/10, від 26 лютого 2019 року у справі № 908/710/18, від 5 березня 2019 року у справі № 910/3353/16, від 17 квітня 2019 року у справі № 43/75-15/7-б).
Таким чином, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них.
Як встановлено колегією суддів у справі, що розглядається, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог за неузгодженими податковими зобов'язаннями у сумі 144 914 079 грн. (податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов'язань, є предметом судового розгляду) 21.10.2021.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 у справі №904/5743/20 ТОВ "Продекспорт-2009» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Отже, кредитором порушено строки звернення до суду з кредиторськими вимогами.
Наслідком пропуску встановленого Кодексом строку для подання кредиторських вимог не є відмова у задоволення заяви (ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до частини 2 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Колегія суддів звертає увагу, що комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство, чого судом зроблено не було.
Заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Судова колегія відзначає, що саме первинними документами підтверджується заборгованість суб'єкта господарювання, її розмір (або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору - тобто про заборгованість боржника перед кредитором); саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов'язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора.
Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Правового висновку про обґрунтованість відмови судів першої та апеляційної інстанцій у визнанні грошових вимог кредитора-заявника внаслідок неподання таким кредитором належних та достатніх документальних доказів у справу про банкрутство при поданні заяви конкурсним кредитором суди дійшли у справах № 910/21939/15 (постанова Верховного Суду 23.04.2019) та № 904/2104/19 (постанова Верховного Суду 28.07.2020, зокрема, щодо розгляду грошових вимог ПАТ "Алчевський коксохімічний завод"). Така практика є сталою як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так при застосуванні статті 45 КУзПБ.
Також, апеляційний суд звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17 ).
Отже, у справі, що розглядається, грошове зобов"язання боржника базується на ППР від 19.05.2015 (т.1, а.с.4) щодо донарахування ПДВ і штрафних санкцій; ППР від 18.08.2015 щодо нарахування податку на прибуток і штрафних санкцій (т.1, а.с.6); ППР від 18.08.2015 щодо нарахування ПДВ і штрафних санкцій.
Розрахунки сум штрафних санкцій надані місцевому господарському суду (т.1, а.с.5,8) і перевірені судовою колегією.
Підставою донарахування сум основного боргу по ПДВ і податку на прибуток стали висновки щодо порушення боржником 1) п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 48154736грн, у т.ч.: за березень 2012 року 2913586грн, за квітень 2012 року 3061225грн, за травень 2012 року 3131893грн, за червень 2012 року 2923722грн, за липень 2012 року 3639980грн, за серпень 2012 року 3099450грн, за вересень 2012 року 2707724грн, за жовтень 2012року 3261225грн, за листопад 2012 року 3213428грн, за грудень 2012 року 4441346грн, за січень 2013 року 3420185грн, за лютий 2013 року 3642364грн, за березень 2013 року 2163924грн, за квітень 2013 року 1010820грн, за травень 2013 року 2343614грн, за червень 2013 року 828800грн, за липень 2013 року 646400грн, за серпень 2013 року 448000грн, за вересень 2013 року 129000грн, за жовтень 2013 року 408000грн, за листопад 2013 року 696000грн, за грудень 2013 року 24050грн.
2) Порушення п.п.14.1.27, п.14.1.36 ст.14, п.п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138, п.139.1 ст.139 ПРКУ від 02.12.2010 №2755-YІ (зі змінами та доповненнями) занижено суми податків на прибуток на загальну суму 60663812грн, у тому числі: у 1 кварталі 2012 року на суму 9 681 177грн, у 2 кварталі 2012 року на суму 15 235 608грн, у 3 кварталі 2012 року на суму 12 272 320грн, у 4 кварталі 2012 року на суму 11 381 473грн, у 2013 році на суму 12 093234грн.
Аргументи, викладені в акті, та його висновки боржником по суті не спростовано, заперечення проти них не заявлені. Боржником не вказано, з якими доводами акта перевірки від 22.04.2015 (т.1, а.с.9-170) він не погоджується та якими доказами вони спростовані.
Колегією суддів встановлені деякі розбіжності в сумах основного боргу, вказаного в акті перевірки і ППР, що додані до заяви про розгляд грошових вимог у справі про банкрутство, які пояснюються ним, що кредитор коригував донараховані суми в бік зменшення, що боржником не заперечується.
За таких обставин висновки місцевого господарського суду суперечать фактичним обставинам справи, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі .
З матеріалів справи вбачається, у квітні 2015 року була проведена документальна виїзна перевірка боржника, за результатами якої 22.04.2015 складено акт, нараховані спірні суми податкового боргу, про що видано відповідні ППР (т.1, а.с.4-8).
За змістом ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.1 з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Ч.2 Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
Ч.3 З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ч.4 Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури має містити:
найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
найменування господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;
дату ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
відомості про ліквідатора.
Зокрема встановлено, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов"язань, в тому числі зі сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов"язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Місцевий господарський суд застосував цю норму і вважав податкові зобов"язання кредитора такими, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Проте, поза увагою місцевого господарського суду залишився період виникнення цього податкового боргу - 2015 рік, отже, кредиторські вимоги ДПІ слід врахувати як обґрунтовані, оскільки вони не є такими, що додатково виникли у розумінні ст.59 КУз ПБ.
Процедура узгодження податкового зобов"язання не є перешкодою щодо врахування його у складі грошових вимог у справі про банкрутство.
Крім того, по суті порушення податкового зобов"язання боржником не спростовані.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.
Аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у даному випадку, наявні передбачені положеннями статті 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 58 - 65, п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.129, 269, 271, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 - скасувати.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 144914079грн (ІІІ черга) та 4500грн. (І черга).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та строки оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ст.9 КУзПБ.
Повний текст складено 20.10.2022
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О.Вечірко
Суддя Ю.Б.Парусніков