20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1274/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз”, м.Дніпро (вх.174 П)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 (повний текст складено 28.12.2021) у справі №917/1274/21 (суддя Паламарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз”, м.Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки”, м.Полтава
про стягнення 349183,10 грн
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 по справі №917/1274/21:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" про відстрочку виконання судового рішення від 12.10.2021 у справі №917/1274/21 задоволено частково;
- відстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2021 у справі №917/1274/21 на 6 місяців, а саме до 21 червня 2022 року (включно);
- в іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" відмовлено.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1274/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- складне фінансове становище відповідача не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання рішення, з огляду на те що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик;
- фінансовий звіт відповідача станом на 30.09.2021 лише відображає його поточну підприємницьку діяльність, що не є обставинами з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки” лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку із цим;
- відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках;
- належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін..), достовірність яких підтверджена належними засобами.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі №917/1274/21: поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз” пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1274/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз” на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справ №917/1274/21; призначено справу до розгляду на "10" березня 2022 р. о 12:30 годині.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №917/1274/21 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України повідомлено учасників справи про те, що дата наступного судового засідання з розгляду справи №917/1274/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров'ю учасників судового процесу та співробітників суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №917/1274/21: призначено справу №917/1274/21 до розгляду на "20" жовтня 2022 р. о 11:45 год.
Позивач в судове засідання 20.10.2022 не з'явився.
Відповідач в судове засідання 20.10.2022 не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, яким просив відкласти розгляд справи на більш пізній строк. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що не може забезпечити явку компетентного та уповноваженого представника у судове засідання через запровадження військового стану. Крім того, повідомив, що Товариством залучено нового представника, який не має достатньої інформації та матеріалів для забезпечення захисту його інтересів.
Розглянувши вищевказане клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, зважаючи на наступне
- явка сторін не визнавалась обов'язковою, у зв'язку із чим суд в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу не позбавлений можливості розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача;
- відповідач мав можливість направити в судове засідання іншого представника, а відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, що є недопустимим в світлі положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.10.2021 року у справі №917/1274/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" 280000,00 грн. основного боргу, 4131,15 грн. - пені, 17725,78 грн. - 3% річних, 47326,17 грн. - інфляційних втрат, 5237,75 грн. - судового збору, 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання вищевказаного рішення місцевим господарським судом 30.11.2021 року було видано наказ №917/1274/21.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" звернулось до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №13574 від 06.12.2021) в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2021 року у справі №917/1274/21 на 12 місяців.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 по справі №917/1274/21: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" про відстрочку виконання судового рішення від 12.10.2021 у справі №917/1274/21 задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2021 у справі №917/1274/21 на 6 місяців, а саме до 21 червня 2022 року (включно); в іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" відмовлено.
При перегляді вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
За приписами ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Згідно ч.1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (частини перша - третя статті 331 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 вказано, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Як зазначає, Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки” останнє все ще має заборгованість перед позивачем за договором підряду в розмірі 349 183,10 грн. Така ситуація склалася у зв'язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами, пов'язаними із світовою пандемією COVID-19 та невиконанням останніми зобов'язань з оплати за господарськими договорами, укладеними з підприємством відповідача.
Враховуючи значні борги підприємства за основними зобов'язаннями перед іншими кредиторами (ПП «Сервіс-Комплект на суму 648 468,94 грн. справа №917/1388/21, АТ «Укрзалізниця» на суму 242 395,71 грн. справа №917/1154/21, ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на суму 2 580 854,68 грн. справа №917/1492/21 та інші), відповідач просить звернути увагу, що примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області в даній справі №917/1274/21 може призвести до виникнення ще більшої заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства, та перед Державним бюджетом України (що є неприпустимим зважаючи на колосальні втрати сектору економіки України у зв'язку із економічною кризою, в тому числі пов'язаної з мировою пандемією COVID-19) та, як наслідок, може призвести до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки” зазначило, що має намір повністю та добровільно погасити борг перед ТОВ "Укртрансметиз" але відсутність на даний час на його рахунку коштів та майна не дозволяє на даний час розрахуватися з позивачем.
Із наданої відповідачем довідки АТ КБ «Приватбанк» від 06.12.2021 вбачається, що на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки” залишок грошових коштів складає 5112,09 грн.
Відповідно до балансу відповідача станом на 30 вересня 2021 у відповідача на кінець звітного періоду обліковується нерозподілений прибуток (непокритий збиток) у розмірі 35 185,7 тис.грн.
Згідно звіту із праці за жовтень 2021 фонд оплати усіх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки” складає 395,9 тис.грн.
Приймаючи до уваги те, що фонд оплати праці відповідача складає 395,9 тис.грн., який необхідно сплачувати працівникам щомісячно без затримки, а також у зв'язку із важким фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавський ремонтний завод залізничної техніки”, останнє вважає, що є правові підстави для відстрочення виконання судового рішення в даній справі на 12 місяців.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (справа «Крапивницький та інші проти України», заява N60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення, на який просить відстрочити його виконання апелянт надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Колегія суддів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані відповідачем, зазначає про те, що строк на який суд першої інстанції відстрочив виконання рішення суду не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем.
Відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника.
Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки буде дотриманий.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
У частині 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи фінансовий стан обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no.4241/03 від 28.10.2010).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008)
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи наведене, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 по справі №917/1274/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансметиз” на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 по справі №917/1274/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 по справі №917/1274/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І.Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2022 року