20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 905/255/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Косминін О.В. - довіреність від 10.01.2021
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, м.Маріуполь (вх. 458 Д)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 (повний текст складено 02.02.2022) у справі №905/255/22 (суддя Зельман Ю.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс”, м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” м. Маріуполь
про стягнення 13 500 804,93 грн
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22:
1)заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” про вжиття заходів забезпечення позову задоволено;
2)вжито заходи до забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” у розмірі 13 500 804 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч вісімсот чотири) гривні 93 копійки, які знаходяться на рахунках:
- НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України”, МФО 300465;
- НОМЕР_2 відкритому в Акціонерному товаристві “Європейський промисловий банк”, МФО 377090;
- НОМЕР_3 відкритому в Акціонерному товаристві “Державний експортно- імпортний банк України” МФО: 322313;
- НОМЕР_4 відкритому в Акціонерному товаристві “Комерційний банк “ГЛОБУС”, МФО:380526;
- НОМЕР_5 відкритому в Акціонерному товаристві “АЛЬФАБАНК”, МФО:300346;
- НОМЕР_6 відкритому в Акціонерному товаристві “МОТОР-БАНК”, МФО: 313009;
- НОМЕР_7 відкритому в Акціонерному банку “УКРГАЗБАНК”, МФО: 320478;
- НОМЕР_8 відкритому в Акціонерному товаристві “РВС БАНК”, МФО: 339072;
- НОМЕР_9 відкритому в Акціонерному товаристві “КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК”, МФО: 322540;
- НОМЕР_10 відкритому в Акціонерному товаристві Акціонерний банк “РАДАБАНК”, МФО: 306500;
- НОМЕР_11 відкритому в Акціонерному банку “ПІВДЕННИЙ”, МФО: 328209;
а також інших рахунках виявлених виконавцем в процесі виконання ухвали суду.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22 та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- ухвала Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 винесена із порушенням вимог п.4 ч.1 ст. 234 ГПК України;
- ухвала суду не містить обґрунтованих та доведених обставин/фактів, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача які суд прийняв, погодився та встановив як підстави для забезпечення позову;
- заява позивача про забезпечення позову фактично не містить жодних обґрунтованих обставин, які можуть свідчити про існування обставин та дій з боку відповідача, за наявності яких, невжиття забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за поданим позовом;
- станом на дату подачі заяви про забезпечення позову відповідач не тільки не перебував у статусі відповідача по судовим провадженням №905/1120/20, 905/1783/20 та №911/3144/19, але і не перебуває у статусі боржника за виконавчими провадженнями по цим справам, оскільки боргові зобов'язання були виконані.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 16.02.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які позивач іншою заявою від 21.02.2022 фактично просив не розглядати.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №905/255/22, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22; призначено справу до розгляду на "10" березня 2022 о 12:45 годині.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №905/255/22 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України повідомлено учасників справи про те, що дата наступного судового засідання з розгляду справи №905/255/22 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров'ю учасників судового процесу та співробітників суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 призначено справу №905/255/22 до розгляду на "20" жовтня 2022 р. о 11:15 год.
Позивач в судове засідання 20.10.2022 не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом. Крім того, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в судовому засіданні 20.10.2022 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає залишенню без змін.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” звернулось до місцевого господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” в якій просило стягнути 13 500 804,93 грн з яких: 11 307 052,01 грн - заборгованість по сплаті гонорару успіху; 705 374,16 грн - пеня; 355 939,79 грн - 3 % річних; 1 132 438,97 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови додаткової угоди № 1 від 12.12.2018 до Генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018 щодо оплати отриманих послуг.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” під час звернення до суду із позовом подало заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” у розмірі 13 500 804,93 грн., які знаходяться на рахунках, відкритих в банківських установах згідно переліку.
Як вже зазначалось вище, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи до забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” у розмірі 13 500 804 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч вісімсот чотири) гривні 93 копійки, які знаходяться на рахунках, відкритих в банківських установах.
При перегляді вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
Отже, виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обґрунтовуючи викладені в заяві обставини про вжиття заходів щодо забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами Генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 та Додаткової угоди №1 до Договору у відповідача як замовника виникло зобов'язання оплатити вартість гонорару успіху. Проте, відповідач протягом тривалого строку ігноруючи положення договору та Додаткової угоди та приписи чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов'язання та ухиляється від сплати коштів, а розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача мають значний характер. При цьому, відповідач перебуває у статусі відповідача у багатьох інших справах про стягнення з нього грошових коштів на суму більше ніж на 40 000 000 грн. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” систематично ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань перед контрагентами, які виступають кредиторами у відповідних правовідносинах.
Зазначені вище обставини на думку позивача свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” може вчиняти дії щодо виведення грошових коштів та реалізації наявного майна, укладати договори поруки чи застави і тим самим ухилятися від виконання зобов'язання перед позивачем, що не дозволить виконати позивачу судове рішення в разі задоволення судом позовних вимог в даній справі.
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” було укладено Генеральний договір про надання юридичних послуг №15-05/18 та Додаткову угоду №1 до Договору №15-05/18 від 12.12.2018, якими було визначено перелік та вартість послуг, які позивач зобов'язався надати відповідачу.
Вищевказані юридичні послуги були надані позивачем в повному обсязі, а їх прийняття підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2019, від 21.11.2019, від 18.05.2020 та від 26.05.2020.
Відповідно до п.9 Додаткової угоди №1 за умови виконання послуг, передбачених в п.1 цієї додаткової угоди клієнт сплачує фірмі гонорар успіху у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала на початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до Плану реструктуризації.
Відповідно до заяви про фінансову реструктуризацію розмір заборгованості перед залученим кредитором станом на початок процедури фінансової реструктуризації складав 2 384 508 668,47 грн. Відтак, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем зі сплати гонорару успіху у розмірі 11 307 052,01 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” із вимогою від 18.11.2020 про сплату вищевказаної заборгованості, яка була отримана відповідачем 08.12.2020.
З огляду на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” від виконання свого обов'язку зі сплати заборгованості в розмірі 11 307 052,01 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” направило на адресу відповідача вимоги щодо погашення заборгованості від 12.01.2021, від 19.01.2021, від 27.09.2021, від 04.10.2021, від 23.10.2021, від 15.11.2021, від 11.01.2022, які залишились невиконаними останнім.
Наведені вище обставини свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами, якими вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” виконати свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманих юридичних послуг, в той же час відповідач систематично ухиляється від виконання відповідного обов'язку.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій. спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” протягом тривалого часу з моменту отримання ним вимог про сплату заборгованості за Генеральним договором про надання юридичних послуг №15-05/18 (понад 2 роки) свідчить про обґрунтованість припущень позивача, що грошові кошти, які заявлені до стягнення в межах даного спору можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Наявність ризиків зникнення або зменшення кількості майна у Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” також підтверджуються фактами звернення до нього кредиторів із позовами на загальну суму більше 40 000 000,00 грн. в межах справ №905/1120/20, №905/1783/20, №911/3144/19.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги доводи апелянта, що виконавчі провадження з примусового виконання рішень у справах №905/1783/20 та №911/3144/19 закінчено у зв'язку із їх фактичним виконанням в червні 2021 року.
Разом з тим, сам факт наявності судових спорів (а по справам №905/1783/20 та №911/3144/19 і судових рішень про задоволення позовних вимог) про стягнення значних сум грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, свідчить про ризикованість його господарської діяльності, що в сукупності із фактом ухилення відповідача від виконання численних вимог про сплату суми боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс”, свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю.
Тобто, вищевказані судові справи свідчать про невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, нестабільне та незадовільне фінансове становище господарської діяльності відповідача, що є належним доказом існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в даній справі.
Також судова колегія апеляційної інстанції враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” протягом 2021 року стало переможцем у процедурах державних закупівель на загальну суму 8 447 165 812 грн., проте не здійснило жодних дій, направлених на погашення заборгованості перед позивачем, що суперечить таким основним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.
В свою чергу, отримання грошових коштів внаслідок перемоги у процедурах закупівель та відсутність жодних дій, направлених на погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” може свідчити про перерахування відповідачем відповідних грошових коштів на користь третіх осіб під час ведення його господарської діяльності.
Доказів неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” грошових коштів внаслідок перемоги у процедурах державних закупівель, останнім не доведено жодними належними та допустимими доказами.
За таких обставин, обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є співмірним та прямо стосується предмету позову і, оскільки існує ризик зникнення грошових коштів або їх відчуження на користь третіх осіб, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Апеляційний господарський суд зазначає, що заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, не призведуть до негативних наслідків, таких як втручання у діяльність відповідача, повне припинення господарської діяльності чи до погіршення стану майна, а лише запровадять законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод при виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач й надалі зможе вільно користуватися своїм майном, в разі наявності на рахунках грошових коштів на більшу суму ніж та на яку було накладено арешт.
Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” про вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апелянта, що ухвала Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 винесена із порушенням вимог п.4 ч.1 ст. 234 ГПК України є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Зміст оскаржуваної ухали Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 свідчить про те, що остання в резолютивній частині містить як висновки суду, так і строк та порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Твердження скаржника, що заява позивача про забезпечення позову фактично не містить жодних обґрунтованих обставин, які можуть свідчити про існування обставин та дій з боку відповідача, за наявності яких, невжиття забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за поданим позовом, відхиляються апеляційним господарським судом як такі, що прямо суперечать матеріалам справи.
Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/255/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І.Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2022 року