Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 жовтня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020180040000220 за апеляційною скаргою
обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 липня 2022 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 24.11.2020 Демидівським районним судом Рівненської області за ч.ч.2, 3 ст.185, ст.70 КК України на три роки позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 липня 2022 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК) на три роки два місяці позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 та призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 ухвалено рахувати з 21 квітня 2020 року - з дня його затримання згідно вироку Демидівського районного суду Рівненської області від 24.11.2020.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
Судом ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 15872 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також вирішено питання стосовно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Цим вироком ОСОБА_9 визнаний винним в тому, що він, будучи засудженим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, повторно, вчинив новий умисний корисливий злочин.
Так 08 березня 2020 року близько 00 год. 10 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з метою вчинення крадіжки чужого майна, користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями збоку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, шляхом пошкодження віконного скла та відкриття вікна, проник у приміщення квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . З житла він таємно повторно викрав належні ОСОБА_8 ювелірні вироби: кулон жіночий круглої форми із зображенням «Божої Матері», із золота 583 проби, вагою 1,01 г, вартістю 759 гривень 70 копійок; кулон чоловічий прямокутної форми з зображенням св. Миколая, із золота 585 проби, вагою 0,75 г, вартістю 566 гривень 07 копійок; хрестики в кількості 3 штуки, виготовлені із золота 585 проби, вагою 0,75 г, 1,01 г, 1,4 г, загальною вартістю 2385 гривень 04 копійки; обручку чоловічу, 21 розміру, із золота 585 проби, вагою 5 г, вартістю 3773 гривні 80 копійок; чоловічу печатку із золота 585 проби, вагою 4 г, вартістю 3019 гривень 04 копійки; золоті сережки у вигляді двох хвильок, із золота 585 проби вагою 2,5 г, вартістю 1886 гривень 90 копійок; жіноче кільце, по боках якого візерунок у вигляді сітки, виготовлене зі срібла 925 проби, вагою 11 г, вартістю 132 гривні.
Викраденим ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 12522 гривні 55 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить зменшити йому призначений строк покарання, залишивши йому тільки термін покарання за вироком Демидівського районного суду Рівненської області у виді позбавлення волі на строк три роки. При цьому, обвинувачений просив врахувати, що він щиро розкаявся у вчиненому, а поки відбував покарання, захворів на ВІЧ та гепатит.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно вимог ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.
Щодо обраного виду та міри покарання обвинуваченим, то колегія суддів вважає, що воно ґрунтується на вимогах закону про кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтями 50, 65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог закону, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке за своїм видом та розміром відповідає як особі винного, так і встановленим обставинам кримінального провадження.
Так, судом було враховано пом'якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При цьому, місцевий суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та обставинам його вчинення.
Сукупність вказаних обставин стала підставою для висновку місцевого суду про можливість перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 лише в умовах його ізоляції і поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу та обрання йому покарання, наближеного до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.185 КК.
Окрім того, ч.4 ст.70 КК, на підставі якої ОСОБА_5 було призначено остаточне покарання, передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, місцевий суд дотримався вимог закону і при призначенні ОСОБА_5 остаточного покарання, частково приєднавши йому невідбуту частину покарання за вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 24.11.2020.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухвалений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а також закону про кримінальну відповідальність, а тому підстав для його зміни та пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 липня 2022 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - у той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3