Справа № 554/9350/21 Номер провадження 22-ц/814/2349/22Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
судді Бутенко С. Б. по справі № 554/9350/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, зобов'язати поновити на квартирному обліку
12 жовтня 2022 року м. Полтава
12 жовтня 2022 року колегією суддів Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді Прядкіної О. В., суддів Бутенко С. Б., Обідіної О. І. ухвалено постанову про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року та залишено оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, у відповідності до частини третьої статті 35 ЦПК України викладаю свою окрему думку.
Предметом спору у справі є право позивача, як інваліда війни 2 групи на першочергове забезпечення жилою площею, що встановлене пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18.12.2019 № 290 позивача ОСОБА_1 складом сім'ї - 4 особи (він, дружина та двоє малолітніх дітей), було постановлено на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем проживання, зважаючи на відсутність мінімального розміру жилої площі на кожного члена сім'ї, із включенням до пільгового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни під № 106.
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 07.04.2021 № 33 з метою вжиття відповідних заходів щодо усунення встановлених Рахунковою Палатою порушень і недоліків для подальшого недопущення правопорушень і завдання збитків державі, ОСОБА_1 , складом сім'ї 4 особи: ОСОБА_2 - дружину, ОСОБА_3 - сина, ОСОБА_4 - дочку знято з квартирного обліку при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради (пільговий список осіб з інвалідністю внаслідок війни) у зв'язку з тим, що в період з 04.06.2015 до 08.07.2019 дружина заявника - ОСОБА_2 володіла квартирою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування (дарувальник - ОСОБА_5 ), який було розірвано нотаріально 08.07.2019 із поновленням реєстраційного запису права власності на квартиру у громадянки ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2008.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вказаного рішення виконкому від 07.04.2021 № 33 та зобов'язання поновити його із сім'єю на квартирному обліку зі збереженням часу та черги перебування на обліку з моменту первинної реєстрації, суд першої інстанції, з яким погодилась і судова колегія, виходив з того, що відповідно до статті 35 ЖК України, пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР № 470 від 11.12.1984 (далі - Правила), громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
При цьому, на мою думку, суд невірно застосував норми матеріального права та не дав належної оцінки наданим по справі доказам.
Перебування громадян на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та зняття з обліку встановлені статтею 40 ЖК України.
Так, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Такої підстави, як штучне погіршення житлових умов, для зняття громадян з квартирного обліку нормами ЖК України не передбачено, а недостовірних відомостей, що стали підставою для постановки позивача на облік, по справі не встановлено.
Згідно довідки № 10 від 08.01.2020, виданої КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради, на час постановки на квартирний облік позивач ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_6 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві власності сестрі позивача - ОСОБА_7 .
У двокімнатній квартирі жилою площею 26,7 кв. м зареєстровано 7 осіб, тобто, позивач та члени його сім'ї відповідно до статті 34 ЖК України, пункту 13 Правил є такими, що потребують поліпшення житлових умов.
Висновки суду щодо штучного погіршення позивачем своїх житлових умов внаслідок розірвання його дружиною договору дарування квартири вважаю такими, що ґрунтуються на припущеннях та не відповідають нормам процесуального і матеріального права.
З 28.09.1994 позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , та зберігає право на користування даним жилим приміщенням, а реєстрація місця проживання з ним членів його сім'ї не суперечить вимогам статей 65, 156, 161 ЖК України та статті 160 СК України.
Поняття «штучне погіршення житлових умов», що застосовується у статті 35 ЖК України та пункті 17 Правил, визначає такими дії особи, зокрема, щодо відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини) будинку, квартири.
При вирішенні справи судом не дано оцінку доводам позивача та третьої особи - Управління майном комунальної власності, що розірвання договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.06.2015 між дарувальником ОСОБА_5 та обдарованою ОСОБА_2 , яке нотаріально посвідчене 08.07.2019, не є відчуженням, тобто переходом прав власності від однієї особи до іншої, оскільки внаслідок такого правочину було поновлено майнові права на квартиру дарувальника ОСОБА_5 , що виникли на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2008.
Таким чином, переходу права власності при укладенні договору про розірвання договору дарування не відбулося, а повернення обдарованою ОСОБА_2 дарувальнику ОСОБА_5 дарунку (квартири) в натурі не можна вважати штучним погіршенням житлових умов. Вирішення спірного питання між сторонами у позасудовому порядку за спільною згодою не суперечить нормам цивільного права та не свідчить про недобросовісність таких дій.
Крім того, виходячи із правової природи договору дарування (стаття 717 ЦПК України) та положень статті 57 СК України ні позивач, ні неповнолітні діти не набули прав на квартиру АДРЕСА_1 та не вважаються такими, що забезпечені житлом, отже, зняття їх з квартирного обліку порушує їх житлові права та право ОСОБА_1 , як інваліда війни на першочергове забезпечення жилою площею, що встановлене пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За таких обставин рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року, на мою думку, підлягало скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, зобов'язати поновити на квартирному обліку.
Суддя Полтавського апеляційного суду С. Б. Бутенко