Справа №760/27307/20
2/760/1322/22
(заочне)
19 жовтня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Соколовській А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ФОП) до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
11.12.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позов обґрунтовується тим, що 24.03.2017 року між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД» було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5707724.
У відповідності до умов вказаного Полісу страхування ПрАТ «УПСК» взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Toyota», д.р.н. « НОМЕР_1 », сплатити страхове відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам.
16.09.2017 року близько 11 год. 37 хв. у м. Києві по вул. Саксаганського, 147/5, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2017 року по справі №761/34293/17 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом №АК/5707724.
На підставі страхового акту №ОЦ/123/150/17/0573 від 27.12.2017 року ПрАТ «УПСК» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 150,77 грн.
Також на підставі страхового акту №ОЦ/123/150/17/1573 від 17.08.2018 року ПрАТ «УПСК» було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 2 200,12 грн.
Загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «УПСК» склав 8 350,89 грн.
Відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, тому у нього виникло зобов'язання відшкодувати ПрАТ «УПСК» завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування.
01.10.2020 року між ПрАТ «УПСК» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір №01/10/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом №АК/5707724 від 24.03.2017 року.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача завданні збитки в порядку регресу у розмірі 8 350,89 грн. та судові витрати.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.02.2022 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, подав за допомогою системи «Електронний суд» клопотання з якого вбачається, що він просить проводити розгляд справи без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Суд за письмовою згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16.09.2017 року у м. Києві по вул. Саксаганського, 147/5, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, зокрема, автомобілю марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2017 року (справа № 761/34293/17) ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Згідно Полісу № АК/5707724 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діючого на 16.09.2017 року, автомобіль: модель та марка Toyota Corolla, (д.н.з.) був застрахований ТОВ «ФІДЕМ ТРЕЙДІНГ ЛТД» в ПрАТ «УПСК».
В даному випадку, відшкодування шкоди визначається Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Стаття 6 цього Закону визначає поняття «страховий випадок» як дорожньо-транспортну пригоду, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
14.12.2017 року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «УПСК» про страхове відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням в результаті ДТП її автомобіля, в результаті чого був складений страховий акт № ОЦ/123/150/17/0573 від 27.12.2017 року та визначено розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, в сумі 6 150,77 грн., яке було сплачено ПрАТ «УПСК» потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням № 1459 від 28.12.2017 року.
Крім того, 16.08.2018 року ОСОБА_3 звернулася з заявою про доплату страхового відшкодування. На підставі страхового акту № ОЦ/123/150/17/1573 від 17.08.2018 року ПрАТ «УПСК» було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 2 200,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2349 від 17.08.2018 року.
Загальний розмір страхового відшкодування становить 8 350,89 грн.
За положеннями ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він, зокрема, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
В постанові судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2017 року встановлено, що ОСОБА_2 , здійснивши ДТП, залишив місце пригоди.
Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, у ПрАТ «УПСК» виникло право на подачу регресного позову до винної особи - ОСОБА_2
01.10.2020 року між ПрАТ «УПСК» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір цесії № 01/10/2020 про відступлення права вимоги. Згідно Додатку № 1 до вказаного Договору позивач набув право вимоги до відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 цього Кодексу встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 516 цього Кодексу передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ч. 4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою представником були надані копії наступних документів: довіреності від 29.01.2019 року; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової дороги № 30/01/19 від 30.01.2019 року; додаткової угоди від 11.12.2020 року № 11 до договору; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.12.2020 року; платіжного доручення від 03.12.2020 року.
Згідно наданих документів вбачається, що вартість наданих послуг, в які входить: аналіз судової практики та обговорення правової позиції (2 год.) - 1000 грн.; написання позовної заяви та підготовка документів для подання позову до суду (5 год.) - 2000 грн.; супровід та контроль судової справи - 2000 грн., в загальній сумі становить 5 000 грн.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, представником не вказано, аналіз якої саме судової практики ним було здійснено, а також не обґрунтовано вартість послуги за з супровід та контроль справи, оскільки за весь час перебування справи у провадженні суду представником було подано лише одне клопотання про надання інформації про рух справи, що об'єктивно не може підтверджувати надання такої послуги в цілому та складати заявлену вартість.
Тобто, стягнення витрат за вказані вище послуги, у визначеному стороною розмірі, буде суперечити принципу розподілу таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Крім того, КАС ВС у своїй постанові від 15.04.2021 року (справа № 160/6899/20) зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтований розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу складає 2 000 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 1116, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ФОП) до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ФОП) ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8350,89 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 2000 грн. та судовий збір - 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: