Справа № 201/7703/22
Провадження № 1-кп/201/822/2022
20 жовтня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12022041650001127 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Єльськ Гомельської області Республіки Білорусь, громадянина України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачені ОСОБА_3
ОСОБА_4
захисники ОСОБА_6
ОСОБА_7
потерпілий ОСОБА_8
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12022041650001127 по обвинуваченню ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Враховуючи те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово в зв'язку з тим, що обвинувачені, після роз'яснення права на колегіальний розгляд справи, не заявили клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох професійних суддів.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених так як наявні ризики визначені п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та усвідомлюють, що можуть понести покарання виключно у виді позбавлення волі, також вони можуть впливати на свідків і потерпілого, оскільки знають їх адреси місця проживання і не виключений ризик вчинення нового злочину, так як обвинувачені не мають самостійного доходу, а обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку.
Обвинувачена ОСОБА_3 , та її захисник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на те, що вона має постійне місце проживання, де живе з цивільним чоловіком, до затримання неофіційно працювала і не має наміру уникати суду, вчиняти нові злочини чи впливати на когось. Вважають, що менш суворий запобіжний захід забезпечить усі можливі ризики. Захисник обвинуваченої додатково вернув увагу, що підозра не обґрунтована, а отже обирати запобіжний захід не можна. Крім того, прокурор назвав ризик але не довів їх, а за відсутності ризиків запобіжний захід не підлягає застосуванню. Відсутність ризиків підтверджується тим, що обвинувачена не судима, працювала до затримання, має стійкі соціальні зв'язки.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на те, що він має постійне місце проживання, де живе з дружиною, неофіційно працював, хворіє на тяжку хворобу і інкриміноване йому обвинувачення необґрунтоване. Вважає, що менш суворий запобіжний захід забезпечить усі можливі ризики. Захисник додав, що підозра не обґрунтована, а отже обирати запобіжний захід не можна. Крім того, прокурор назвав ризик але не довів їх, а за відсутності ризиків запобіжний захід не підлягає застосуванню.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинувачених суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, і підозра трансформувалась в обвинувачення, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачені можуть уникнути суду, так як останні обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально і ця обставина є суттєвою, так як може спонукати до уникнення від правосуддя. Цей ризик підсилюється і наявністю воєнного стану на території України в якому уникнути суду легше ніж в мирний час.
Також суд вважає обґрунтованим ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити новий злочин, так як він обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку, що вже свідчить про високий ступінь такого ризику на сьогоднішній день.
Що стосується доводів прокурора про те, що обвинувачені можуть впливати на потерпілих чи свідків, то ані в клопотанні, ані в поясненнях прокурор не вказав про те, що протягом двох місяців досудового слідства здійснювався якийсь вплив на потерпілих, чи від останніх надходили заяви про вплив чи є будь-які інші докази, які вказують на вплив, а тому цей ризик також є недоведеним.
Також суд вважає не доведеним ризик можливого вчинення повторного злочину ОСОБА_3 , так як вона до кримінальної відповідальності не притягувалась і даних про її схильність до кримінальної поведінки не надано.
Таким чином суд встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_3 та п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_4 , а тому до обвинувачених можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також враховує: вік та стан здоров'я обвинуваченої, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; її соціальні зв'язки, які не є міцними настільки, щоб нівелювати встановлені судом ризики, так як проживання однією сім'єю з чоловіком без створення шлюбу та відсутність дітей не може свідчити про міцність соціальних зав'язків; те що вона не працює офіційно, хоча займається суспільно-корисною діяльністю; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась; обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує: вік та стан здоров'я обвинуваченого, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; його соціальні зв'язки, які є міцними, так як ві н проживає з дружиною і має повнолітнього сина; те що він не працює офіційно, хоча займається суспільно-корисною діяльністю; те що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину під час іспитового строку в умовах воєнного стану, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Судовий розгляд проводити одноособово у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників та потерпілого.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 18 грудня 2022 року.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 18 грудня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строків тримання під вартою в п'ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1