Справа № 459/2168/22
Провадження № 1-кп/459/128/2022
судового засідання
19 жовтня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження №12022141150000203 від 23.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.436-1 КК України,-
У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В його обґрунтування вказав, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.
Захисник обвинуваченого заперечив клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт, оскільки відсутні ризики, які б заважали це зробити з врахуванням необґрунтованості обвинувачення. Подав письмове заперечення на клопотання прокурора, в якому зазначив, що наявність нових ризиків прокурором не доведено. Просив врахувати особу обвинуваченого, який є пенсіонером, має невеликий розмір пенсії, стан здоров'я обвинуваченого, який хворіє гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, рецидивуючу пахову грижу, з приводу якої йому рекомендоване оперативне втручання, яке не може бути проведене в СІЗО.
Обвинувачений відмовився від пояснень.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.
Ухвалою суду від 26.08.2022 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 24.10.2022 включно.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі. Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину. Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
Винятковими обставинами, щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він перебуваючи на волі може: 1) переховуватись від суду, усвідомлюючи що тяжкість інкримінованого правопорушення та можливості засудження до реального терміну позбавлення волі, так як обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне із яких (ч.1 ст.263 КК України) є тяжким за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років; 2) незаконно впливати на свідків; 3) може публічно використовувати символіку комуністичного тоталітарного режиму, або вчиняти інші кримінальні правопорушення проти миру та безпеки українського суспільства, що може нести підвищену суспільну небезпеку у час війни України проти російської федерації.
При вирішенні питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд застосовує положення п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд вважає, що в даному випадку забезпечення захисту інтересів суспільства превалює над правилом поваги до особистої свободи. Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, завершити розгляд справи до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого неможливо, по справі не завершено судове слідство, не допитані свідки, не досліджено письмові докази.
Прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого.
Посилання захисника про те, що обвинувачений за станом здоровя не не може перебувати у місцях позбавлення волі, не знайшли свого підтвердження. Оскільки згідно наданої за запит суду інформації філії ЦОЗ ДВК України у Львівській області ОСОБА_4 по стану здоров'я може утримуватись в установах виконання покарань. 13.09.2022 він був оглянутий лікарем-терапевтом, загальний стан здоров'я задовільний. Щодо пахової грижі рекомендоване носіння бандажу та планове оперативне втручання.
Враховуючи вік та стан здоров'я обвинуваченого, який неодружений, пенсіонер, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися. Тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не можуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, як про це просить захисник, суд не вбачає.
Тому з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою із заставою, а в клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Відповідно до ст.183 КПК України ОСОБА_4 з врахуванням його пенсійного віку слід визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 грн..
Керуючись ст. ст. 177, 183, 202, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити. У клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 17.12.2022 включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Червоноградський міський суд Львівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов'язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.
На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 7-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченим - з часу отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1