Справа № 456/3378/22
Провадження № 2-н/456/352/2022
про відмову у видачі судового наказу
12 жовтня 2022 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Сас С. С. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
Заявник ТзОВ «Львівгаз збут» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості заспожитий природний газ за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року у сумі 332681,86 грн. та судових витрат у сумі 248,10 грн.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
В даному випадку із заяви і доданих до неї документів вбачається спір, заявник просить стягнути грошову суму у значного розмірі,та крім того в матеріалах справи відсутні відомості про отримання боржниками претензійного листа та відсутні дані про те, що боржники знають про заборгованість перед заявником та ухиляються від погашення боргу, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.165, 166, 167, 354 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя С. С. Сас