Справа № 452/1753/22
Провадження № 1-кп/452/282/2022
19 жовтня 2022 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №42022091780000036 від 03.05.2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, учасника бойових дій, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за контрактом та перебуваючи на посаді начальника сховища складу взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення у військовому званні «сержант», 23 квітня 2022 року о 21.00год у пункті постійної дислокації військової частини у АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 11, 14, 16, 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. п. 2, 3 Розділу Х наказу Міністерства оборони України від 20.10.2015р. №569 «Про внесення змін до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, умисно, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг такі передбачити, залишив без нагляду закріплений за ним автомат АКС-74У № НОМЕР_2 калібру 5,45мм, 1988 року виготовлення та боєприпаси в кількості 120 штук, чим допустив втрату ввіреної йому стрілецької зброї та боєприпасів та завдав шкоду державі на загальну суму 4133,22грн.
Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позицію прокурора, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, оскільки він своїми умисними діями спричинив втрату ввіреної для службового користування зброї, бойових припасів, внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинене в умовах воєнного стану; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.
На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини вчиненого та щиро розкаявся.
Крім визнання вини обвинуваченим його провина в інкримінованому злочині доведена сукупністю доказів зібраних у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з'ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини та наслідки вчиненого, а також судом ураховано особу винного, його характеристику, вік, стан здоров'я, матеріальне становище; відтак за наведеного і загальних засад призначення покарання, слід призначити ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових правопорушень.
Судом також ураховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , що є щирим каяттям та усунення заподіяної шкоди . Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Тому, розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинуваченого, думки прокурора з приводу міри покарання; із урахуванням особи ОСОБА_4 , його сімейного стану, характеристики, поведінки до і після вчинення правопорушення, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, - що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільного позову у встановленому законом порядку не заявлено; судові витрати відсутні; заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. 370, 373 - 374, 475 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1(один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя