Справа № 404/2221/21
Номер провадження 2/404/662/21
18 жовтня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Добровольської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №831, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59804729 вважає, що виконавчий напис № 831 від 25 липня 2019 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами
Вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не перевірено у встановленому законом порядку безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
Вказує, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ№ 1172 від 29.06.1999 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 1 змін. Ухвалою ВАСУ від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін. Станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису перелік документів № 1172 діяв у редакції за якою стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів зазначеним Переліком документів не передбачений.
Зазначає, що приватний нотаріус не мав підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором, не переконавшись та не отримавши від банку документів, які б підтвердили, що вказана заборгованість є безспірною та зі спливом строків позовної давності, тобто відсутні умови передбачені у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» необхідні для можливості вчиненні нотаріусом виконавчого напису.
Тому, вказує, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2021 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно ухвали суду від 30.03.2021 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовлено.
За клопотанням представника позивача ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.05.2021 року залучено до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгу Леонідівну.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.05.2021 року витребувано від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни належним чином засвідчену копію виконавчого напису №831 від 25.07.2019 року та документів, на підставі яких було здійснено вказаний виконавчий напис для долучення до матеріалів справи. Витребувано від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження №59804729 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
10.01.2022 року приватний виконавець О.Л. Юхименко через канцелярію суду надала копію виконавчого провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача надав заяву, якою просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Судом встановлено, що 25.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис №831 про стягнення заборгованості по кредитному договору №0420\096416 -ZP від 05.06.2013 року з боржника - ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яке на підставі договору відступлення прав вимоги №29-01/19/2 від 29.01.2019 року є кредитором.
Строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 18.07.2019 рік. Сума заборгованості складає 38 226,92 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9 836,47 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 25 154,97, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 235,48 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача ТОВ “Вердикт Капітал” в розмірі 650,00 грн., яка підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Виконавчий напис від 25.07.2019 року за №831 відповідачем пред'явлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 14.08.2019 року відкрито виконавче провадження № 59804729 з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріусом регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У відповідності до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Доказів надсилання ОСОБА_1 повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень матеріали справи не містять. Крім того, повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення також не містять.
Ненадання доказів щодо повідомлення боржника унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги банку. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17, від 10 квітня 2019 року.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду кваліфікує обставини щодо неповідомлення боржника про усунення порушень у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, як порушення прав позичальника, що має наслідком задоволення таких позовів (постанови від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18).
Окрім того, судом встановлено, що Кредитний договір №0420\096416 -ZP від 05.06.2013 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста» на підставі договору факторингу № 2019-ГУСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року, правонаступником якого є ТОВ “Вердикт Капітал” на підставі договору відступлення прав вимоги №29-01/19/2 укладеного 29.01.2019 року. Однак, про зміну кредитора не повідомлено боржника згідно чинного законодавства.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони визначили також строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені норми та те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений 25.07.2019 року, суд приходить до висновку що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням строків позовної давності, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» чи приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзаматової А.А. не отримувала. Позивач не була проінформована про існування заборгованості та її розміру, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку чи нотаріусу.
Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалась належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалась ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Відповідно п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: « 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу». п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За вказаного, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 25.07.2019 року застосувала не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ Фінансова компанія «Веста» на підставі договору факторингу № 2019-ІУСБ/ВЕСТА від 28.01.2019, право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги №29-01/19/2, укладеного 29.01.2019 року.
За вказаного, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 25 липня 2019 року, зареєстрованим в реєстрі за № 831, таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749;
третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2 ;
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія,6, оф. 19, м. Київ.
Повний текст судового рішення складено 19.10.2022 року.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В.Мохонько