Справа № 333/4517/22
Провадження № 1-кп/333/620/22
06 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 щодо продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
04.10.2022 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по вказаному кримінальному провадженню обрано суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.10.2022 року підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню було призначено на 06.10.2022 року.
Під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення проведення підготовчого судового засідання, враховуючи, що він 06.10.2022 року тільки уклав договір про надання ОСОБА_6 правової допомоги.
Суд задовольнив клопотання захисника ОСОБА_5 , але вирішив розглянути клопотання прокурора, враховуючи, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 , закінчується 08.10.2022 року.
Клопотання прокурора обґрунтоване таким.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобiв у великих розмірах та психотропних речовин в особливо великих розмірах, з метою збуту.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення підтверджується повною мірою зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
На думку прокурора ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від реального покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винним, а також враховуючи те, що на теперішній час останній підпадає під категорію осіб, віком від 18 до 65 років, тобто осіб, які можуть бути призвані до ЗСУ, враховуючи військовий стан в Україні, що є також, ризиком того, що обвинувачений не прибуде у визначений час до суду, при цьому може перейти на бік ворога та уникнути відповідальності, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- з урахуванням отриманих характеристик на ОСОБА_6 , а саме специфіку вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, нестійкі соціальнi зв'язки та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну дiяльнiсть та вчинити інше кримінальне правопорушення, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: за вчинення злочину за правовою кваліфікацією передбаченою ч. 3 ст. 307 КК України, який згідно ст.12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, також враховуючи характер скоєного злочину ОСОБА_6 особистість останнього, відсутність офіційного місця роботи, при цьому на теперішній час єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 є протиправна діяльність, пов'язана зі збутом наркотичних засобів.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачений зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер та специфіку вчиненого злочину, відсутність постійного джерела доходу у обвинуваченого, відсутність стійких соціальних зв'язків, є ризик того, що останній буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та під час досудового розслідування, представлені не були.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що зазначені ризики є тільки припущенням, вони гіпотетичні. Конкретних доказів прокурором не надано, що вони існують на цей час. ОСОБА_6 до свого затримання хоча неофіційно, але працював, допомагав своїм бабусі та дідусю, так як є сиротою. Вважає, що до обвинуваченого можливо обрати домашній цілодобовий арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні фактично знадяться бабуся та дідусь. Усі перераховані прокурором ризики - лише ймовірні, жодних доказів про їх існування фактично у судовому засіданні надано не було. Просить до обвинуваченого застосувати домашній цілодобовий арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав усі доводи та заперечення своїх захисників та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши доводи прокурора, думки обвинуваченого та його захисників, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.
Частиною 3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23.11.2017 року у справі № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Встановлено, що 11.08.2022 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою по 08.10.2022 року з можливістю внесення застави у розмірі 208 000 грн.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Прокурор в обґрунтування свого клопотання, на думку суду, довів наявність фактів, зміст яких переконав суд у тому, що обвинувачений ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, вказане в обвинувальному акті. Доводи обвинуваченого та його захисників про недоведеність винуватості ОСОБА_6 , обов'язково будуть перевірятися в ході судового розгляду у встановленому законом порядку.
При вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою ОСОБА_6 , суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість обвинуваченого (раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває), його майновий стан (офіційно не працює, відсутні докази щодо наявності постійного щомісячного доходу), соціальні зв'язки (є сиротою; не одружений; має на утриманні діда та бабу).
Також, при вирішенні питання, яке поставлено у клопотанні прокурора, судом враховується також і тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні особливо тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, відсутні докази щодо наявності у нього постійного законного щомісячного доходу.
Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистість обвинуваченого, вважаю, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість продовження злочинної діяльності або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначений ризик як реальний та такий, що виправдовує обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного, приймає рішення про задоволення клопотання прокурора та продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, вважаю за можливе визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу, виходячи із вимог ч.2 ст.182 КПК України.
З урахуванням майнового стану підозрюваного в даному випадку визначається можливість застосувати мінімальний розмір застави, передбачений ч.2 ст.182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням вимог п.16 ч.1 ст.3 КПК України та ЗУ «Про державний бюджет на 2022 рік», ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у сумі 198 480 грн.
У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_6 покладаються обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Також, в даному випадку, суд вважає, що встановлені під час судового засідання ризики є настільки вагомими, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, у т.ч. домашній арешт, не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 182, 314-317, 372, 384, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 05.12.2022 року (включно).
ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 198 480 (сто дев'яності вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Повний текст ухвали складено 07.10.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1