Справа № 314/1268/22
Провадження № 2/314/664/2022
17.10.2022 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 314/1268/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
29.06.2022 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92796, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-07592-220114 від 22.01.2014 на загальну суму в розмірі 20255,18 грн.
Позивачка зазначила, що вона була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 . У зв'язку з бойовими діями вона була вимушена виїхати з Донецької області у м. Запоріжжя. Натепер ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та зареєстрована в АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 стало відомо, що на належні їй на праві приватної власності автомобілі Volkswagen Toureg НОМЕР_1 ; DAF XF 460FT AP 7082 IO накладено арешт на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника Олега Івановича про відкриття виконавчого провадження № 66464887 від 11.08.2021.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, зазначає, що вона ніколи не брала кредит у ПАТ «Дельта Банк», у заяві про видачу кредиту № 003-07592-220114 від 22.01.2014 не її підпис та не її адреса проживання. ОСОБА_1 стверджує, що вона ніколи не проживала у АДРЕСА_3 . У постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2021 адреса ОСОБА_1 вказана: АДРЕСА_4 , де вона також ніколи не проживала і не була зареєстрована. Виконавчий напис про стягнення заборгованості вчинений поза строками позовної давності, нотаріус під час його вчинення не впевнився у безспірності заборгованості. Також позивач зазначає, що виконавчий напис вчинений за договором, який нотаріально не посвідчений.
Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
10.08.2022 недоліки позивачем усунуті.
15.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. Відповідач не скористався правом подати до суду заперечення на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92796, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-07592-220114 від 22.01.2014 на загальну суму в розмірі 20255,18 грн.
11.08.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійником О. І. відкрито виконавче провадження № 66464887 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису № 92796, виданого 15.07.2021.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону).
Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 вказаного Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 названого Закону, визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Також, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Пунктом 1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п.5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, далі - Положення № 75).
Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп.14 п. 3 Положення № 75).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку корреспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.п.61, 62 Положення № 75).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вищезазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 10.10.2018 у справі № 61-10285св18, від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.
Також, така правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.
Слід зазначити, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена у постанові ВП ВС України №645/1979/15-ц від 23.06.2020.
З наданих позивачем до суду письмових доказів вбачається, що відповідач, звертаючись до нотаріуса, не надав всіх необхідних документів які підтверджують безспірність заборгованості.
Із викладених вище норм матеріального права слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
За таких обставин у нотаріуса не було підстав вважати, що заборгованість є безспірною.
Недотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису викладених вище вимог чинного законодавства, що з урахуванням висновку Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц, є підставою для задоволення позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував, що станом на момент виникнення спірних правовідносин Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів. Вказані обставини підтверджуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного суду у постанові від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.
З таких обставин, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до приписів ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.
На підставі викладеного вище та керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, статтями 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.207, 626-628, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 10, 76, 77-81, 89, 141, 158, 247, 265, 280, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301), приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович (місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 48-Г), приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 11, кв. 2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 92796, про стягнення з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-07592-220114 від 22.01.2014 на загальну суму в розмірі 20255,18 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
17.10.2022