Справа № 303/3264/22
1-кп/308/742/22
13 жовтня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні № 22022070000000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лєрмонтов Ставропольського краю Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022070000000015 від 25.02.2022 року, відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закаропатської області від 29.08.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 27 жовтня 2022 року включно.
У зв'язку з закінченням строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, прокурором подане клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що провести судовий розгляд кримінального провадження до строку закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо. Разом з цим, ризики, які встановленні судом під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , не зменшились та продовжують об'єктивно існувати, подальше тримання під вартою обвинуваченого є виправданим та необхідним, а тому прокурор просить продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів.
У судовому засіданні, прокурор підтримала подане клопотання, висловила позицію щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обґрунтовуючи таку необхідність тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому не зменшились. Інший, більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого просив не продовжувати строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Заявив, що обвинувачений має постійне місце проживання в м. Хмельницький. Стверджував, що обвинувачення не обґрунтоване, його ще слід довести, ризику впливу на свідків немає.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання або реєстрації. Вину у вчиненому не визнає.
Заслухавши думку прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стало обґрунтоване обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України, і стороною захисту не спростовано даної обставини.
Існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується наступними обставинами:
- ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років, що може спонукати його уникати від покарання шляхом переховування від суду.
- Свідки кримінального провадження не є допитаними в ході судового розгляду, а отже перебуваючи на волі, він може незаконно впливати на вказаних осіб з метою зміни їхніх показань.
- Два кримінальні правопорушення у яких обвинувачується ОСОБА_4 , відносяться до злочинів проти основ національної безпеки України, а відтак на переконання суду, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на даний час існує ризик, що обвинувачений, у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного змісту, або продовжувати їх, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, перебування обвинуваченого на волі може негативно вплинути на стан інших охоронюваних законом інтересів, оскільки він обвинувачується у співпраці з працівниками Головного розвідувального управління Генштабу Збройних Сил Російської Федерації.
Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,
не є такими, що гарантують виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду
клопотання.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що ризики, заявлені прокурором продовжують існувати.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас, враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість шкоди, яка може бути завдана у разі перебування обвинуваченого не в умовах ізоляції від суспільства, вагомість наявних доказів вини останнього, його репутацію, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці проведення судового провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту чи застави, не забезпечить в повній мірі виконання останнім його процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що негативно вплине на захист охоронюваних законом прав та інтересів суспільства.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у
співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою їх застосування. Тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
При цьому, аргументи, на які посилаються обвинувачений та його захисник як підставу для відмови в продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, з огляду на обставини, встановлені в ході розгляду клопотання, не спростовують доводи сторони обвинувачення і не є такими, що гарантують виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 314, 315 395 КПК України, суд, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 09 грудня 2022 року включно.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань № 9».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 14 год. 00 хв. 18 жовтня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1