Справа № 308/13625/22
1-кс/308/4155/22
14 жовтня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 13.10.2022 року внесені до ЄРДР за №12022071170000555, про накладення арешту на майно, -
З внесеного прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що 12.10.2022 року до чергової частини ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ПП «Дружба» гр. ОСОБА_4 надала неправомірну вигоду працівнику прикордонної служби у розмірі 50 євро.
Відомості про згадану подію внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022071170000555 від 13.10.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
12.10.2022 року, о 15 год. 49 хв., під час огляду місця події за адресою за м. Чоп пл. Героїв Майдану, буд. 3, ПП «Дружба», слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив грошові кошти, а саме 1 банкноту номіналом 50 євро серії VC2425872429, яка знаходились у паспорті гр. ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 13.10.2022 року вказані грошові кошти визнано речовими доказами по справі.
На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, а також враховуючи, що вищевказана купюра, має значення для встановлення вагомих обставин у кримінальному провадженні та може бути використана як докази, прокурор просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події 12.10.2022 року грошові кошти, а саме 50 євро серії VC2425872429, які знаходились у приміщенні ПП «Дружба».
У судове засідання прокурор подав письмову заяву про розгляд клопотання без його участі.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить наданий прокурором рапорт.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
З матеріалів клопотання слідує, що СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.10.2022 року внесені до ЄРДР за №12022071170000555, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в ході проведення якого встановлюються обставини події за якої громадянин ОСОБА_4 надала неправомірну вигоду працівнику прикордонної служби у розмірі 50 євро.
Встановлено, що 12.10.2022 року, о 15 год. 49 хв., під час огляду місця події за адресою за м. Чоп пл. Героїв Майдану, буд. 3, ПП «Дружба», слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив грошові кошти, а саме 1 банкноту номіналом 50 євро серії VC2425872429, яка знаходились у паспорті гр. ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 13.10.2022 року вказані грошові кошти визнано речовими доказами по справі.
Прокурором доведено, що вилучена під час огляду місця події від 12.10.2022 року, грошова купюра має значення речового доказу у кримінальному проваджені №12022071170000555 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки могла зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, є предметом злочину, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує можливість використання вказаних у клопотанні грошових коштів, як доказів у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту вищезазначеного майна, а тому клопотання слід задоволити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, в ході огляду місця події 12.10.2022 року, а саме на: 50 євро серії VC2425872429, які знаходились у приміщенні ПП «Дружба».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1