19 жовтня 2022 року (14:20)Справа № 280/5256/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити дії,
05.09.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд:
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки (12364 грн. 86 коп.), з 02.05.2022 із урахуванням різниці, що вже була виплачена;
зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 01.04.2022 по 01.05.2022 вчителем початкових класів у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 (1 місяць 1 день) та обчислити пенсію за віком з 02.05.2022 з урахуванням страхового стажу (повного) 44 років 6 місяців 16 днів;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 02.01.2007 їй призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 02.05.2022 позивач звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Пенсійним фондом неправомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Також, позивач вважає, що в супереч записів у Трудовій книжці НОМЕР_2 до страхового стажу не зараховано період її роботи з 01.04.2022 по 01.05.2022 вчителем початкових класів у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 (1 місяць 1 день). Окрім того, Пенсійним фондом протиправно невиплачена грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки пенсія за вислугу років була призначена, однак фактично не отримувалась позивачем. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву (вх. № 37639 від 30.09.2022) проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що 22.12.2006 позивачу призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була обрахована відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що їй було заново призначено пенсію за віком, а фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на іншу в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, відповідач вказував, що оскільки позивачем до часу призначення пенсії за віком отримувалась пенсія за вислугу років, то позивач не має право на отримання одноразової допомоги. Щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 01.04.2022 по 01.05.2022 зазначає, що відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Запорізькій області 26.09.2022 здійснено перерахунок загального страхового стажу ОСОБА_1 та заробітної плати. Так, за результатами перерахунку до загального страхового стажу було додано період роботи позивача з 01.04.2022 по 30.04.2022, а відтак позовні вимоги у цій частині не можуть бути задоволені, оскільки відсутній предмет спору в даній частинні та ГУ ПФУ в Запорізькій області вже здійснило зарахування спірного періоду роботи позивача до її загального страхового стажу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що з 22.12.2006 позивачу призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти.
02.05.2022 позивачем до ГУ ПФУ в Запорізькій області подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою позивачу призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, про що свідчить рішення від 04.05.2022 № 923300154307. При цьому, до страхового стажу безпідставно не зараховано період з 01.04.2022 по 01.05.2022 роботи вчителем початкових класів у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 (1 місяць 1 день).
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.06.2022 № 6097-5499/Б-02/8-0800/22 повідомлено позивача, що на підставі особисто наданої заяви від 02.05.2022 щодо переходу на інший вид пенсії, позивача з 02.05.2022 переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, яка розрахована виходячи із показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки - 6186,32 грн. Розрахунок пенсійної виплати обчислений відповідно до наданих документів та сплачених внесків, зокрема, до загального страхового стажу зараховані періоди роботи з 15.08.1981 по 19.08.1985 та з 01.01.2022 по 31.03.2022 (останній місяць сплачених страхових внесків). Загальний страховий стаж складає 44 роки 5 місяців 16 днів, розмір пенсії - 4699,42 грн. Оскільки, з 2006 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років, підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 18.08.2022 № 8592-7978/Б-02/8-0800/22 повідомлено позивача, що на теперішній час в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявні дані про сплачені страхові внески, зокрема, за квітень поточного року. В найближчий час спеціалістами буде проведено перерахунок пенсії та зараховано останній місяць сплачених страхових внесків до дати подання заяви (02.05.2022).
Не погодившись із призначенням пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, не зарахуванням періоду роботи з 01.04.2022 по 01.05.2022 до страхового стажу, а також не погодившись з правомірністю не виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 22.12.2006 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.
При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки складає 10846,37 грн.
З 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була проведена індексація пенсійних виплат із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,14.
Звідси, показник середньої заробітної плати (дохід), який має враховуватись під час обчислення пенсії складає 12364 грн. 86 коп. (12364 грн. 86 коп. = 10846 грн. 37 коп. х 1,14).
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернулася вперше 02.05.2022.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років…
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не призначено пенсію позивачу із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 01.04.2022 по 01.05.2022 вчителем початкових класів у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 (1 місяць 1 день) та обчислити пенсію за віком з 02.05.2022 з урахуванням страхового стажу (повного) 44 років 6 місяців 16 днів, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при призначенні пенсії за віком з 02.05.2022 позивачу період з 01.04.2022 по 01.05.2022 її роботи у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99, що підтверджується записами у Трудовій книжці НОМЕР_2 та Довідкою Запорізького багатопрофільного ліцею №99 від 02.05.2022 за №109 не зараховано до страхового стажу.
У відзиві на позовну заяву, відповідачем зазначено, що відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Запорізькій області 26.09.2022 здійснено перерахунок загального страхового стажу ОСОБА_1 та за результатами перерахунку до загального страхового стажу було додано період роботи позивача з 01.04.2022 по 30.04.2022,
Як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 923300154307 від 26.09.2022, позивачу зараховано до страхового стажу спірний період її роботи у Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС 01.06.2022, однак перерахунок здійснено з 01.06.2022, а не з дати призначення пенсії (02.05.2022).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищезазначені обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача обчислити пенсію за віком з 02.05.2022 з урахуванням страхового стажу (повного) 44 років 6 місяців 16 днів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
За змістом вказаної норми отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, за заявою позивача, з 22.12.2007 їй призначалась пенсія за вислугу років, однак як вбачається з довідки від 22.09.2022 пенсію за вислугу років за період з 22.12.2006 по 26.12.2006 в сумі 61,33 грн. нараховано в лютому 2007 року, але не виплачено.
Оскільки документального підтвердження отримання ОСОБА_1 пенсії призначеної за вислугу років відповідач до суду не надав, то позивач відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №328/1620/17, яку, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Аналогічне застосування норм права здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 26.01.2022 у справі №280/7786/21 та від 23.11.2021 у справі №280/5035/21.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 992,40 грн.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки (12364 грн. 86 коп.), з 02.05.2022 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.05.2022 з урахуванням страхового стажу (повного) 44 років 6 місяців 16 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.10.2022.
Суддя Ю.В. Калашник