15 вересня 2022 року Справа № 160/7965/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 червня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо недоплати пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати повну переписку між мною та ГУ ПФУ, як доказ мого наміру урегулювати конфлікт до судового розгляду;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок моєї пенсії в період з 01.09.1979 р. по дату прийнятого рішення відповідно до вимог статей 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру середньомісячного заробітку за період з 01.03.2003 по 31.03.2003 з сумою заробітку 1140 грн. 98 коп. при середній заробітній платі в Україні 246 грн. 18 коп. з коефіцієнтом 3,29592;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку.
Ухвалою суду від 30 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, залежно від складу сторін) в якій зазначити адресу електронної пошти позивача та визначитись із предметом спору у справі (зазначити періоди недоплати пенсії, а також про яке конкретно рішення пенсійного органу про перерахунок пенсії йдеться мова), та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності подати відповідну заяву про поновлення строків.
01.08.2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач просить залучити до матеріалів справи:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду;
- уточнений адміністративний позов в якому позивач просить: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати переписку між ним та ГУПФУ, як докази наміру урегулювати конфлікт до судового розгляду; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо ненарахування пенсії за віком з 18.02.2014 до 01.08.2022; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати пенсію відповідно до вимог статей 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру середньомісячного заробітку за період з 01.03.2003 по 31.03.2003 з сумою заробітку 1140грн. 98 копійок при середній заробітній платі в Україні 246 грн. 18 коп. з коефіцієнтом 3,29592; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоплачену суму по виплаті пенсії за період з 18.02.2014 по 01.08.2022 року.
Дослідивши надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2022 року документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В уточненій позовній заяві від 01.08.2022 року позивачем, у порушення вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, не було приведено прохальну частину позову у відповідність до вищенаведених норм. Так, позивач ставить питання у п. 4 прохальної частини позову про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування пенсії за віком з 18.02.2014 до 01.08.2022, у той час як у п. 5 прохальної частини позову просить зобов'язати відповідача нарахувати пенсію відповідно до вимог статей 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру середньомісячного заробітку за період з 01.03.2003 по 31.03.2003 з сумою заробітку 1140грн. 98 копійок при середній заробітній платі в Україні 246 грн. 18 коп. з коефіцієнтом 3,29592.
Тобто, з прохальної частини позову є незрозумілим, чи є пов'язаними вимоги, зазначені у пунктах 4-5 прохальної частини та стосуються одних обставин, чи ні, що позбавляє суд можливості визначитись із предметом спору у справі та вирішити питання про відкриття провадження по справі.
При цьому суд зазначає, що в ухвалі від 30.06.2022 року про залишення позову без руху, позивачу було вказано на недоліки позовної заяви та пропонувалось привести саме прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що недоліки позовної заяви про які було зазначено в ухвалі суду від 30.06.2022 року, щодо приведення прохальної частини позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не виконані.
Щодо поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом позивач посилається на те, що лише в лютому 2021 року він дізнався про порушення його прав щодо обрахування пенсійним органом розміру його пенсії, у зв'язку із чим, намагався врегулювати спір шляхом звернень до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримав відповіді на звернення: від 09.04.2021 року; від 05.03.2021 року; від 04.03.2021 року; від 16.12.2021 року, однак до суду звернувся лише в червні 2022 року, що на його думку, не є порушенням строків звернення до суду, встановлених ст. 122 КАС України.
Між тим суд зазначає, що позивачем у заяві від 01.08.2022 року про поновлення строків звернення до суду взагалі не наведено жодної причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Так, частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення своїх прав відповідачем дізнався в лютому 2021 року, про що безпосередньо ним зазначено у заяві від 01.08.2022 року, однак до суду із даним позовом звернувся тільки в червні 2022 року, тобто із порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Та обставина, що позивач неодноразово звертався до пенсійного органу з ідентичними заявами на які надавались відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 09.04.2021 року, 05.03.2021 року, 04.03.2021 року, 16.12.2021 року, не позбавляло його права на звернення до суду в установленому порядку з дотриманням строків, встановлених процесуальним законом, у зв'язку із чим, вказана заява до уваги судом не приймається.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не виконані в повному обсязі вимоги ухвали суду від 30.06.2022 року про залишення позову без руху, а саме, щодо приведення прохальної частини позову у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України та наведення причин пропуску строку звернення до суду, які є поважними.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим, позов слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева