13 вересня 2022 року Справа № 160/9757/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
08.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400 - 010308 - 8/109612 від 17.08.2021 року неправомірним; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком в розмірі не нижчому, чим він отримував на момент здійснення перерахунку, починаючи з дня його звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 05.01.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу з 24.09.2019 року призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". Загальний стаж роботи для розрахунку пенсії по інвалідності склав 44 роки 2 місяці 1 день, в тому числі: страховий стаж - 35 років 3 місяці 0 днів, за Списком 1 - 1 рік 6 місяців 2 дні, додатковий стаж - 7 років 11 місяців 1 день. Відповідно до рішення Криворізького північного об'єднаного управління ПФУ 046050005258 від 27.08.2020 року, розмір пенсії по інвалідності з надбавками ОСОБА_1 щомісячно становив - 3 472, 04 грн. 05.01.2021 року ОСОБА_1 надав заяву та документи до ГУПФУ в Дніпропетровській області для перерахування йому пенсії (перехід на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком) відповідно до ст. 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Однак, зі змісту рішення 0400 - 010308-8/109612 Відділу перерахунку пенсій № 4 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2021 року стало відомо, що при розрахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком додатковий стаж не враховувався. На даний час склалася така ситуація, що фактично перейшовши на пенсію за віком, ОСОБА_1 став отримувати пенсію в меншому розмірі, а саме - 3049, 21 грн., ніж він отримував при призначені йому пенсії по інвалідності у сумі - 3472, 04 грн. З сумою нарахованої ОСОБА_1 пенсії за віком, останній не погоджується, оскільки вважає, що якщо внаслідок перерахунку пенсії розмір її зменшується, пенсія повинна виплачуватися в раніше встановленому розмірі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9757/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.06.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано суду відзив на позовну заяву, в якому воно проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що статтею 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " встановлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 24.09.2019 року позивач отримував пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю II групи (90% пенсії за віком), призначену відповідно до статті 30, частини 1 статті 33 Закону №1058; з 01.10.2020 року отримував пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю III групи (50% пенсії за віком), призначену відповідно до статті 30, частини 1 статті 33 Закону №1058; з 05.01.2021 отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначену відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 33 Закону №1058. Головним управлінням ОСОБА_1 з 05.01.2021 року розмір пенсії було обчислено за нормами статті 25 (коефіцієнт страхового стажу), статті 40 (заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії), статті 27 (формула розміру пенсії за віком) та абзацу 8 частини 2 статті 33 (розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком), але вже без урахування додаткових років перебування на інвалідності, згідно частини 1 статті 24 Закону №1058. За даними пенсійної справи, загальний стаж ОСОБА_1 становить 36 років 03 місяці; індивідуальний коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії позивача становив 0,36250, а саме (36 х 12 + 3)/1200 х 1; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії за віком після оптимізації складає 1, 35126; заробітна плата для розрахунку пенсії становить - 8362, 80 грн., а саме 6188,89 грн. X 1,35497. Таким чином, станом на 05.01.2021 року (дата переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком), розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 становить 3049,21 грн. (де 0,36250 X 8362,80 = 3031,52 + 17,69 доплата за понаднормовий стаж).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу 24.09.2019 року було призначено пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".
За даними пенсійної справи, загальний стаж ОСОБА_1 на дату призначення пенсії становив 44 роки 02 місяці 01 день, в тому числі страховий стаж 35 років 3 місяці, за списком №1 1 рік 6 місяців 2 дні та додаткові роки перебування на інвалідності, згідно частини 1 статті 24 Закону №1058 - 07 років 11 місяців 01 день.
Розмір пенсії позивача по інвалідності для осіб з ІІ групою інвалідності становила 90% від розміру пенсії за віком та склала 3460, 05 грн.
У жовтні 2020 року від органу МСЕК до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла Виписка з акта огляду МСЕК №591353 про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності з 01.10.2020 року.
З 01.10.2020 року позивач отримував пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи у розмірі 50% пенсії за віком, що становило 2100 грн. (1928,91 грн. розмір пенсії по інвалідності+171,09 доплата до мінімального розміру).
05.01.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону №1058.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 05.01.2021 розмір пенсії було обчислено за нормами статті 25 (коефіцієнт страхового стажу), статті 40 (заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії), статті 27 (формула розміру пенсії за віком) та абзацу 8 частини 2 статті 33 (розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком), але вже без урахування додаткових років перебування на інвалідності, згідно частини 1 статті 24 Закону №1058.
За даними пенсійної справи, загальний стаж ОСОБА_1 становить 36 років 03 місяці; індивідуальний коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії позивача становить 0,36250, а саме (36 х 12 + 3) / 1200 х 1; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії за віком після оптимізації складає 1,35126; заробітна плата для розрахунку пенсії становить - 8362,80 грн, а саме 6188,89 грн. х 1,35497.
Таким чином, станом на 05.01.2021 року (дата переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком), розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 становить 3049,21 грн. (де 0,36250 х 8362,80 = 3031,52 + 17,69 доплата за понаднормовий стаж).
У відповіді на адвокатський запит ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.08.2022 за №0400-010308-8/109612 зазначено, зокрема, що з 24.09.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування”. Загальний стаж роботи для розрахунку пенсії по інвалідності склав 44 роки 2 місяці 1 день, в тому числі: страховий стаж- 35 років 3 місяці 0 днів, за Списком 1 - 1 рік 6 місяців 2 дні, додатковий стаж - 7 років 11 місяців 1 день. З 05.01.2021 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі його заяви від 05.01.2021 року. Загальний стаж роботи для розрахунку пенсії склав 36 років 3 місяці 0 днів в тому числі: страховий стаж - 35 років 3 місяці 0 днів, за Списком 1 - 1 рік 6 місяців 2 дні.
Так, при розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додатковий стаж не враховано.
З сумою нарахованої позивачу пенсії за віком останній не погоджується, оскільки вважає, що якщо внаслідок перерахунку пенсії розмір її зменшується, пенсія повинна виплачуватись в раніше встановленому розмірі, а переходити на пенсію по ІІ групі інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на даний момент є недоцільним.
Позивач вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
У ч.1 ст.9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч.1 ст.10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Як зазначено у ч.1 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. (…).
Згідно з ч.1 ст.30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно ст. 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно; у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно; у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно; у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно; у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно; у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
За ст.34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Як зазначено у п.2 ч.1 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
В даному випадку, судом встановлено, що за заявою позивача від 05.01.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було здійснено переведення з 05.01.2021 року позивача на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
При цьому, судом не встановлено, а позивачем не зазначено жодних доводів про невірність здійсненого відповідачем розрахунку пенсії позивача в її числовому виразі з 05.01.2021 року.
З досліджених судом матеріалів пенсійної справи встановлено, що з 05.01.2021 року позивач почав отримувати пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком, а саме у розмірі 3049,21 грн., що є більшим, ніж попередній розмір пенсії по інвалідності ІІІ групи, яку позивач отримував до перерахунку у період з 01.10.2020 року по 04.01.2021 року розмір якої становив 2100 грн.
Зазначене спростовує твердження позивача про зменшення розміру пенсії при здійсненні переведення його з 05.01.2021 року на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача при здійсненні переведення його з 05.01.2021 року на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком протиправності та про відмову у задоволенні позову.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, відсутні підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська