вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" жовтня 2022 р. Справа№ 910/14757/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
дослідивши матеріали заяв (вх. № 09.1-19/118/22 від 12.10.2022, вх.. № 09.1-19/121/22 від 12.10.2022) акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРАНС"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 (повний текст складено 04.07.2022)
у справі №910/14757/21 (суддя -Джарти В. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРАНС"
до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
про стягнення 6 372 189,88 грн,-
Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРАНС" переглядається справа № 910/14757/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРАНС до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 6 372 189,88 грн,-
12.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшли заяви (вх. № 09.1-19/118/22 від 12.10.2022, вх.. № 09.1-19/121/22 від 12.10.2022) про відвід судді: Кропивної Л.В. (головуючий суддя) та секретаря судового засідання Зоря В.С., від розгляду справи, які обґрунтовані тим, що існують обставини, які, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та секретаря.
В якості підстави для відводу судді та секретаря заявник посилається на те, що у нього виникають сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Кропивної Л.В., оскільки суддя перешкоджала представнику відповідача висловлювати свою позицію з приводу справи, обмежила процесуальні права відповідача на подачу ним клопотань та внесла завідома неправдиві відомості до ухвали суду від 14.09.2022 з приводу підстав відкладення розгляду справи, зазначивши про перебої у роботі серверу мережі Easycon, що спричинили неможливість здійснення звукозапису судового засідання, проте жодних повідомлень керівника апарату суду про непрацездатність технічного засобу фіксування судового засідання 14.09.2022 матеріали справи не містять.
Дії щодо внесення неправдивих даних до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 910/14757/21 стосовно неможливості здійснення запису судового засідання, а також видання представнику АТ «ДПЗКУ» порожнього компакт-диску (замість копії технічного запису судових засідань) викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності головуючого судді та секретаря судового засідання.
Розглянувши подані заяви про відвід, колегія суддів визнає їх необґрунтованими, виходячи з такого.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996).
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді чи секретаря судового засідання для відводу їх від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді та секретаря діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для їх відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Також суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає неспроможними аргументи заявника відносно внесення неправдивих відомостей в ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 в частині підстав для відкладення розгляду справи, адже всупереч дійсності заявник зазначає, що суд 14.09.2022 відклав вирішення спору, тоді як колегією суддів на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошена перерва, що підтверджується протоколом судового засідання та технічним звукозаписом.
Дійсно, судом під час складання повного тексту ухвали не зазначено про оголошення повітряної тривоги на території міста Києва під час судового засідання.
Однак ця обставина не доводить упередженість або необ'єктивність судді під час розгляду даної справи.
Крім того, обставинами для оголошення перерви на підставі вимог частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України були як перебої у роботі серверу мережі Easycon, так і оголошення повітряної тривоги на території міста Києва та Київської області, що свідчить про неможливість розгляду справи в даному судовому засідання, у зв'язку з чим була оголошена перерва у судовому засіданні, з метою збереження життя і здоров'я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
Аргументи заявника в частині надання йому порожніх компакт - дисків без звукозапису судових засідань також є неспроможними і спростовуються його власними твердженнями, зазначеними в абз. 3 стр. 3 заяви про відвід судді, за змістом яких заявник посилається на технічні записи судових засідань від 17.08.2022, 14.09.2022 та 06.10.2022.
Інші аргументи заявника в частині обмеження процесуальних прав на подачу відповідних клопотань та перешкоджання висловлювати позицію з приводу справи є не спроможними, оскільки, в силу вимог статті 198, 270 Господарського процесуального кодексу України головуючий суддя визначає порядок розгляду апеляційної скарги, керує ходом судового засідання та вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку дотриманням прав учасників судового процессу, отже намагання заявника будь-яким чином втрутитись в порядок та хід судового засідання порушує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, спрямованих на судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Зазначені аргументи свідчать лише про незгоду з процесуальним рішенням судді під час розгляду справи та не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні вимог частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи призначено 09.11.2022 о 10:30.
Відповідно до частини 10 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи зазначені положення процесуального законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що справа №910/14757/21 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України складу суду, який має вирішити питання про відвід головуючого судді Кропивної Л.В., заявлений Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
З огляду на вимоги частини 10 статті 39 Господарського процесуального кодексу України заяви Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в частині відводу секретаря судового засідання Зорі В.С. будуть розглядатись в наступному судовому засіданні 09.11.2022.
Керуючись ст.ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Визнати необґрунтованими заяви (вх. № 09.1-19/118/22 від 12.10.2022, вх.. № 09.1-19/121/22 від 12.10.2022) Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"про відвід головуючого судді Кропивної Л.В. від розгляду справи №910/14757/21.
2. Матеріали справи №910/14757/21 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Розгляд заяв (вх. № 09.1-19/118/22 від 12.10.2022, вх.. № 09.1-19/121/22 від 12.10.2022) Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в частині відводу секретаря судового засідання Зорі В.С. відкласти до 09.11.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова