Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/304/22 Головуючий у суді І інстанції: Демченко І.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
18.10.2022 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю секретаря Ковальової Н.Д.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
представників особи, яка притягається до відповідальності - адвокатів:
Сердюка О.Є., Горбунова Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу адвоката Сердюка О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Недогарки, Олександрійського району, Кіровоградської області, з повною загальною середньою освітою, який працює рятувальником 11 Державного пожежно-рятувального загону ДСНС в Кіровоградській області, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 496,20 грн. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 07 липня 2022 року о 19 год. 02 хв. по вул. Центральній в с. Олександрівка Олександрійського району, Кіровоградської області, керував транспортним засобом «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат Сердюк О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що поліцейський не роз'яснив процесуальні права ОСОБА_1 не вжив дій щодо надання водію можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.
Також, апелянт зазначає про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а бажав пройти огляд в медичному закладі за участі захисника, оскільки не довіряв поліцейському з яким має давні особисті неприязні стосунки.
У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також результати такого огляду.
При цьому, відеозаписи наявні в матеріалах справи не є безперервні, постійно перериваються, тому сторона захисту вважає їх не належними та недопустимими доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвокатів,вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову судді суду першої інстанції - скасувати, з таких підстав.
Захисники Сердюк О.Є. та Горбунов Р.В. підтримали вимоги апеляційної скарги вказали, ОСОБА_1 не відмовлявся від походження огляду на стан сп'яніння, йому не було роз'яснено процесуальні права та було позбавлено конституційного права користуватись правничою допомогою захисника.
Крім того, вказали що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп'яніння, вимога працівника поліції про проведення огляду ще й без участі адвоката є незаконною.
Вважає, працівники патрульної поліції неправдиво зазначив в Протоколі виявлення ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , умисно не роз'яснив права, тому в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення; передбаченого ст. 130 КУпАП.
Зазначили, що ОСОБА_1 є активним членом громадської організації «Закон і правопорядок» позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, займає активну громадянську позицію по дотриманню та виконанню вимог Конституції та Законів України, як громадянами України та усіма юридичними особами. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, займається активно волонтерською діяльністю, допомагає ЗСУ, патріотично налаштований та має облікову військову спеціальність - механік-водій.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги. Зазначив, що поліцейський , який складав протокол має з ним давні неприязні стосунки. Поліцейський проживає в одній територіальній громаді, вони перебувають у різних молодіжних компаніях та мають давній конкурентний конфлікт. Останній неодноразово безпідставно зупиняв його.
07 липня 2022 року о 19 год. 02 хв. по вул. Центральній в с. Олександрівка Олександрійського району поліцейський зупинив його сказав, що він знаходиться в чужому селі та не повинен перевищувати швидкість. При цьому, пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Він зовсім не вживає алкоголь, але через неприязні стосунки відмовився пройти огляд на місці та наполягав на проведенні огляду в медичному закладі за участю захисника. Проте, поліцейський припинив відеозапис для передання автомобілю іншій особі, не роз'яснив йому права та не вручив копію протоколу для надання ним письмових пояснень про обставини незгоди з протоколом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як зазначено в протоколі серії ДБР 18 № 241979 від 07.07.2022 року, ОСОБА_1 07 липня 2022 року о 19 год. 02 хв. по вул. Центральній в с. Олександрівка Олександрійського району, Кіровоградської області, керував транспортним засобом «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В силу ч.4 ст.256 КУпАП, п. 11 розділу ІІ Інструкції 1, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59 63 Конституції України, статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції, а також медичних працівників таких закладів дотримуватись вказаного порядку, адже за ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Пунктом 10 Порядку визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Водночас, процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чітко регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, встановлено, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДБР 18 № 241979 інспектором не було роз'яснено ОСОБА_1 його права, зокрема, права на правову допомогу, підстави проходження огляду на стан сп'яніння, право на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ або у медичному закладі, що є порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та неправомірності дій інспектора щодо оформлення матеріалів адміністративної справи.
Крім того, на відеозаписі чітко відображено, що при запропонуванні ОСОБА_1 продути алкотестер драгер та при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поняті були відсутні, не було роз'яснено ОСОБА_1 його право, в разі незгоди продути алкотестер або незгоди з результатами приладу «Драгер», пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі. Вказані обставини підтверджено дослідженим у судовому розгляді даними відео запису, долученого працівниками поліції до матеріалів справи.
Відтак, поліцейський зобов'язаний був роз'яснити права, забезпечити участь адвоката та направити ОСОБА_1 на огляд в найближчий заклад охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №055475 від 22.05.2022 року, які оспорювалися у судовому розгляді захисником не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами. Факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не встановлений у судовому засіданні.
Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює оформлення протоколу, роз'яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у здійсненні представництва їх інтересів у судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складенні документів процесуального характеру. Про це у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис та зазначаються число, місяць, рік і час, кого повідомлено та в який спосіб.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Законом України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено право на безоплатну вторинну правову допомогу особи.
Будь-який громадянин має право на допомогу адвоката під час допиту як свідка або дачі пояснень, а також при спілкуванні з представниками держорганів. Це зазначено в рішенні Конституційного Суду, що було прийнято 30 вересня 2009 року. Конституційний Суд також пояснив, що під час допиту громадянина, як свідка, в органах дізнання, досудового слідства або подання пояснень у правовідносинах з цими або іншими держорганами має право на юридичну допомогу від обраної ним за власним бажанням особи в статусі адвоката.
Отже, як при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою чи в суді, так і безпосередньо при дачі пояснень при складанні протоколу, кожна особа має право на правову допомогу адвоката.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відмова водія ОСОБА_1 від проведення медичного огляду була зафіксована за порушеннями, оскільки не було проведено роз'яснення процесуальних прав не забезпечено захисника, для проведення огляду в медичного закладі, про що наполягав ОСОБА_1 . А отже, протокол був оформлений з порушенням Конституції України, КУпАП, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», оскільки не виконали вимогу особи стосовно дочекатися захисника. Отже, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є недопустимим доказом.
При цьому, районний суд не звернув увагу на те, що відеозапис є не послідовним та складається з окремих фрагментів, не відображає процедуру проведення огляду, складання протоколу та не спростовує доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладені в суді апеляційної інстанції.
Крім того, поліцейським не було роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та право на правову допомогу захисника, не надано можливості особі надати пояснення в протоколі, не складено акт про відмову особи від підпису в разі наявності такого та не вручено копію протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 не спростовані дослідженими апеляційним судом доказами, наявними в матеріалах справи.
А тому, апеляційні вимоги захисту стосовно неналежного виконання поліцейським своїх обов'язків, зокрема щодо роз'яснення процесуальних прав та вжиття заходів у наданні захисника, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до правової позиції, висловленій Конституційним судом України у рішенні № 12 від 20.11.2011: «Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України - «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Тому протоколи складені з грубим порушення прав людини є недопустимим доказом та не може бути використаний як доказ винуватості».
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
А тому, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 24179 від 07.07.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може являтися доказом вини правопорушника, оскільки огляд правопорушника було проведено без роз'яснення процесуальних прав та за відсутністю захисника, участь якого у даному випадку є обов'язковою.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутні об'єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про відсутність обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться йому у провину та оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини підкреслює, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, апеляційний суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та, ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З таких обставин, апеляційний вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у передбаченому законом порядку, з огляду на виявлені апеляційним судом порушення працівниками патрульної поліції положень Інструкції, при здійсненні огляду на стан сп'яніння.
У відповідності з п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч.1 п.1 ст.247 КУпАП вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу адвоката Сердюка О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук